Вища рада правосуддя під прицілом критики: мовчазне покривання суддівських порушень

3 лютого за новим церковним календарем православні християни України відзначають день пам’яті праведного Симеона Богоприймця та пророчиці Анни. Цей день має глибоке духовне значення, оскільки символізує зустріч Старого і Нового Завіту, момент, коли Симеон, сповнений Святого Духа, упізнав у немовляті Ісусі Месію, обіцяного Богом. Пророчиця Анна, довгий час перебуваючи у храмі, також упізнала в Дитині Спасителя символ Божої обітниці, і своїми словами проголосила радостну вість про прихід Месії.

Для православних вірян цей день є нагадуванням про терпіння, віру та духовну готовність служити Богу. Симеон і Анна стали прикладом тих, хто протягом життя залишався вірним духовним обов’язкам, очікуючи Божого об’явлення. Їхнє життя та віра спонукають сучасних людей цінувати духовні цінності понад матеріальні, відчувати радість у служінні іншим і вміти помічати присутність Божої благодаті у повсякденному житті.

За старим, юліанським календарем цього дня вшановують преподобного Максима Сповідника.

Кому моляться і про що просять

У молитвах до Симеона Богоприймця та пророчиці Анни віряни найчастіше просять здоров’я для дітей і немовлят, адже святий Симеон вважається їхнім покровителем. Також звертаються з проханнями про мир у родині, терпіння та душевну рівновагу.

Традиції та звичаї дня

У народному календарі 3 лютого має назву Починки. Із давніх-давен люди починали готуватися до весняних польових робіт: лагодили інструменти, переглядали господарство, планували новий сезон. Вважалося, що ранній початок праці забезпечить добрий урожай.

На обід традиційно готували саламату — густу кашу з борошна або круп, заправлену салом, маслом чи часником. Також день вважається сприятливим для домашніх покупок: навіть невелика річ нібито приносить у дім добробут і щастя.

Що не можна робити

Церква закликає утриматися від сварок, лихослів’я, заздрості, лінощів та відчаю. Не варто відмовляти людям у допомозі.

За народними повір’ями, цього дня небажано брати гроші в борг і носити чорний одяг — це може притягнути неприємності.

Прикмети на погоду

Предки уважно спостерігали за природою, аби передбачити весну та літо. Вважалося:

сніг — до холодного й дощового літашум у лісі — до тривалих морозівіній на деревах — до похолоданнякішка шкребе підлогу — буде хуртовинагучне щебетання горобців — весна вже близько

Таким чином, день Симеона та Анни поєднує церковну пам’ять, сімейні молитви й господарські традиції, нагадуючи про важливість віри, праці та турботи про близьких.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Адміністрація Байдена вже ухвалила кілька важливих рішень для посилення позицій України. Зокрема, США зняли обмеження на використання американських ракет дальнього радіусу дії для ударів по російській території та схвалили постачання протипіхотних мін.

Однак Макмастер наголошує, що поширення сигналів про можливе скорочення військової допомоги з боку США завдає серйозного морального удару по українцях. “Українці мають бути впевнені, що зможуть перемогти, а не слухати про скорочення підтримки, яке підриває їхній бойовий дух”, — підкреслив він.

Перемога Дональда Трампа на майбутніх виборах може змінити підхід США до війни в Україні. Багато потенційних членів його адміністрації висловлювали скептицизм щодо подальшої допомоги Києву, вважаючи переговорне завершення війни більш прийнятним варіантом. Це створює невизначеність для українських військових та дипломатів.

Макмастер також зазначив, що війна в Україні є лише частиною ширшої стратегії агресивних держав, які прагнуть зруйнувати існуючий світовий порядок. Підтримка Росії з боку Ірану та Китаю, а також участь північнокорейських солдатів у бойових діях — це тривожні сигнали для Заходу.

Генерал застерігає, що недооцінка цілей Путіна є стратегічною помилкою. На його думку, підтримка України — це не лише питання регіональної безпеки, а й глобальної стабільності.

У цей же час у Європі поновилися секретні дискусії щодо можливого введення військ в Україну. Як повідомляє видання Le Monde, Велика Британія та Франція обговорюють посилення оборонної співпраці. Головна мета — створення міцного альянсу для підтримки України та забезпечення європейської безпеки.