Дисциплінарна відповідальність Романа Музичука: оцінка рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

Служба антикорупційного прокурора (САП) повідомляє, що колишнього народного депутата Олександра Онищенка звинувачують у вчиненні "газової схеми", яка передбачає заволодіння державними коштами на суму понад 740 мільйонів гривень під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з "Укргазвидобуванням". Ця справа стосується періоду з 2013 по 2016 рік. САП зазначає, що сам екс-нардеп у 2016 році виїхав з України, але стверджує, що кримінальну справу проти нього було сфабриковано за наказом колишнього президента Петра Порошенка як помста за розкриття корупційних схем у його оточенні, про що він висловився у багатьох інтерв'ю та в книзі "Петро п'ятий".

Заочний вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив Онищенку покарання у вигляді 15 років позбавлення волі та конфіскації майна. Зазначено, що ця справа є наслідком розслідування періоду 2013-2016 років.

Олександр Онищенко прокоментував це рішення, зауваживши, що не дивується йому, оскільки спостерігав тимчасовий збіг обставин. Він вважає, що подібні дії НАБУ і САП спрямовані на втручання у виборчий процес у США та підтримку кандидатури Джо Байдена. Онищенко також порівняв своє покарання із максимальним строком за статтею, за якою його звинувачують, та відзначив, що він отримав більш суворе покарання, ніж зазвичай за цей тип злочину.

На питання, чому йому не запропонували угоду зі слідством, Онищенко відповів, що це пов'язано з політичними мотивами: "Злочевський – друг Байдена, Онищенко – друг Трампа". Він заявив, що буде оскаржувати рішення ВАКС із позицій справедливості, а також планує звернутися до європейських судів.

Онищенко заключив, що в умовах війни, медійної цензури та втручання у судовий процес справедливе розгляд справи неможливий.

У вищезгаданій статті висвітлено судовий процес щодо колишнього народного депутата Олександра Онищенка, якого звинувачують у створенні "газової схеми" та заволодінні державними коштами на значну суму під час співпраці з "Укргазвидобуванням" у період з 2013 по 2016 рік. Рішенням Вищого антикорупційного суду Онищенка було засуджено до 15 років позбавлення волі та конфіскації майна заочно.

Він вважає, що це рішення є політично мотивованим і пов'язаним з його публічними виступами, у яких він розкривав корупційні схеми у владі. Онищенко також зазначив, що намагатиметься оскаржити це рішення в європейських судових інстанціях.

У цілому, стаття відображає складну ситуацію в сфері боротьби з корупцією в Україні, де правоохоронні органи звинувачують колишнього депутата у серйозних злочинах, а сам він вбачає це як переслідування за свою діяльність на політичній арені.

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

В Україні обговорюють можливість введення платного користування дорогами для вантажного транспорту. Міністерство розвитку громад та територій розробляє відповідну модель, що дозволить забезпечити фінансування утримання та ремонту автошляхів. Заступниця міністра Альона Шкрум у коментарі для Forbes Ukraine зазначила, що новий закон про публічно-приватне партнерство створює юридичну базу для реалізації таких проєктів навіть у умовах війни.

Мова йде про так звану толінгову систему: легкові та пасажирські автомобілі зможуть користуватися дорогами безкоштовно, тоді як вантажівки вагою понад 12 тонн будуть сплачувати певну суму за кожен кілометр. Система передбачає автоматичний контроль проїзду через спеціальні сенсори та онлайн-платформи, що дозволить зменшити корупційні ризики та забезпечити прозорість надходжень.

У міністерстві наголосили, що подібна система вже функціонує у багатьох європейських країнах та дозволяє залучати приватні інвестиції без додаткового навантаження на населення.

Платні дороги для вантажівок можуть стати важливим інструментом відновлення інфраструктури та стимулювання економіки. За оцінками Альони Шкрум, будівництво доріг і житла створює економічний ефект із мультиплікатором 2,4 завдяки новим робочим місцям та залученню місцевого бізнесу.

Нагадаємо, що на Львівщині заплановано ремонт 18 км дороги Нагірне – Добромиль до пунктів пропуску Шегині – Медика, Нижанковичі – Мальховіце та Смільниця – Кросьценко. На ці роботи виділено грант 4,8 млн євро. Також у жовтні Служба автодоріг провела торги на ремонт дороги до «Буковеля» – від Надвірної до Поляниці – із вартістю робіт 2,4 млрд грн.

Колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк оприлюднив заяву, що фігурант так званих “плівок Міндіча”, відомий під позивним “Алі-Баба”, може бути пов’язаний із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На підставі власних оцінок та аналізу обставин депутат звернувся до президента України із закликом звільнити очільника ОП, аргументуючи це можливими ризиками впливу на антикорупційні органи та ймовірною причетністю до тіньових схем.

Його заява пролунала на тлі резонансного оприлюднення НАБУ та САП аудіоматеріалів у межах операції “Мідас”, спрямованої на розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі. Розслідування пов’язане з діяльністю бізнесмена Тимура Міндіча, який, за версією слідства, міг бути ключовою фігурою у схемах, що завдавали збитків державним компаніям та впливали на фінансові потоки у стратегічних галузях.

Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

“І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.