П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

Важливі новини

У Департаменті суспільних комунікацій КМДА пройшли обшуки правоохоронців

У Києві тривають обшуки у Департаменті суспільних комунікацій КМДА та підпорядкованих комунальних підприємствах. У мерії заявляють, що дії правоохоронців є інструментом тиску та спробою дискредитації. За офіційною заявою адміністрації, обшуки проводяться без попередніх запитів чи судових рішень на отримання документів. У департаменті зазначають, що працівники передають слідчим запитувані матеріали, які й так перебувають у відкритому […]

Українська зима змінюється: теплішає клімат, зменшується сніговий покрив і зникають тривалі морози

За останні три десятиліття в Україні відбулися помітні кліматичні зміни, які суттєво вплинули на характер зимового сезону. Якщо раніше зими відзначалися стійкими морозами, глибокими снігами та тривалими періодами холодів, то нині все частіше спостерігаються тепліші температури, короткі морози та часті відлиги.

За спостереженнями українських синоптиків, кліматичний режим стабільно змінюється, і зими стають менш суворими та малосніжними порівняно з серединою та кінцем ХХ століття. Метеоролог Віталій Постригань зазначає, що морозні дні дедалі частіше чергуються з потепліннями, що спричиняє нестійкість снігового покриву й льодових утворень на водоймах. Така мінливість створює нові ризики — від ожеледиці та різких перепадів температури до раптових хуртовин і локальних снігопадів, які можуть паралізувати транспорт навіть за відсутності тривалих морозів.

Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

У Києві 24 лютого відзначатимуть третю річницю повномасштабного вторгнення: закриють станцію метро “Майдан Незалежності”

Сьогодні у столиці на державному рівні відзначатимуть третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У зв’язку з цим у Києві запровадять тимчасові обмеження руху транспорту, змінять маршрути громадського транспорту, а також закриють станцію метро “Майдан Незалежності”. Про це повідомили в пресслужбах Київської міської державної адміністрації та КМВА. Киян і гостей міста закликають заздалегідь планувати маршрути та враховувати зміни, […]

The post У Києві 24 лютого відзначатимуть третю річницю повномасштабного вторгнення: закриють станцію метро “Майдан Незалежності” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна випробовує новий комплекс ППО «повітря–повітря» від компанії MaXon, – Михайло Федоров

Віцепрем’єр-міністр з інновацій та технологій Михайло Федоров повідомив про створення в Україні нового комплексу протиповітряної оборони типу «повітря–повітря». Його розробляє українська компанія MaXon, яка входить до оборонного кластера Brave1. За словами Федорова, система здатна ефективно перехоплювати ворожі дрони та прикривати значні території завдяки власній системі наведення та швидкісним перехоплювачам. Уже зараз комплекс проходить бойові випробування […]

На Дніпропетровщині викрито шахраїв, які ошукали родини військових на 5 млн грн

Правоохоронці Дніпропетровської області викрили двох учасників організованої злочинної групи, які обманом заволоділи коштами родичів українських військових. Про це повідомила пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Зловмисники діяли цинічно: вони знаходили в соцмережах дописи про зниклих безвісти або полонених захисників України та пропонували фіктивну допомогу в їхньому визволенні або лікуванні. Для цього вимагали передплату. […]

Масоване вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі стало першим випадком, коли сили НАТО безпосередньо вступили у протидію РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Інцидент, що стався в ніч на 10 вересня, показав: європейська система протиповітряної оборони залишається вразливою.

Винищувачі проти дронів-приманок

За даними польської влади, у повітряний простір країни зайшло 19 безпілотників, із яких збито лише чотири. Решта були іранськими «Шахедами» без боєголовок — так званими «Герберами», які Росія використовує для виснаження ППО. Винищувачі НАТО піднімалися на перехоплення, однак більшість дронів виконали свою роль приманок.

Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес різко розкритикував стан підготовки Альянсу:

«Москва мала б звернути увагу на те, що ми досі не навчилися з того, з чим Україна стикається роками. Ми абсолютно не готові до цього… а тепер вони біля наших дверей».

Реакція союзників

Генсек НАТО Марк Рютте назвав дії Альянсу «успішною реакцією», але визнав необхідність додаткових інвестицій у створення багаторівневої інтегрованої ППО. Адже використання винищувачів за мільйони доларів для знищення дронів із дерева та пінопласту — невиправдана стратегія, наголошують експерти.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що частина дронів була запущена з території Білорусі, яка напередодні готується до масштабних навчань біля кордонів із Польщею та Литвою.

Підвищений рівень тривоги

Німеччина одразу підняла рівень бойової готовності, передала дані зі своїх систем Patriot поблизу Жешува та попередила про загрозу провокацій з боку РФ. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив:

«Це нас вчить, що ми постійно перебуваємо під загрозою провокацій з боку російських збройних сил».

Інцидент продемонстрував: загроза масованих атак дронами для європейських країн не є теоретичною — вона вже реальність. НАТО доведеться швидко адаптувати свою систему ППО, аби уникнути сценарію, з яким Україна стикається щодня.

Останні новини