Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

Наразі Державне бюро розслідувань активно веде дослідження щодо фактів незаконного збагачення в особі Анатолія Нанівського, полковника та керівника Квартирно-експлуатаційного відділу Львівської області. Ця справа викликає серйозний інтерес громадськості та владних структур, оскільки порушення законодавства щодо декларування та джерел формування майна має серйозні наслідки для правопорядку та довіри до владних інституцій. ДБР активно залучає не лише внутрішні, а й зовнішні експертні ресурси для об'єктивного та всебічного розслідування цієї справи з метою встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від детальної та прозорої роботи ДБР в цій справі залежить дотримання принципів правової держави та ефективного боротьба з корупцією на всіх рівнях влади.

У ДБР вважають, що офіційні доходи – не єдине джерело доходів сім’ї Нанівського, і він отримує хабарі від підрядників на ремонтах і постачанні товарів для військових частин, а свої неофіційні статки вкладає в придбання нерухомості.

Наприклад, за версією слідства, саме за хабарі донька полковника 2022 року набула права на квартиру площею 100 м2 у новобудові на вул. Лінкольна у Львові, на яку торік оформила право власності. Личаківський районний суд Львова вже наклав арешт на квартиру Вероніки Нанівської.

Також слідство вважає, що Нанівський використовує свого близького родича, військовослужбовця Романа Рудницького, для оформлення частини придбаного на нелегальні доходи майна.

Наприклад, у червні 2023 року донька Нанівського уклала договір про іпотеку з Рудницьким, нібито позичивши йому 100 тисяч доларів. Предметом іпотеки став будинок у Брюховичах площею 178,1 м2 і ділянка під ним площею 0,1 га. Якщо Рудницький не віддасть борг, то будинок із землею офіційно перейде у власність Вероніки Нанівської.

Крім того, цього року Рудницький став власником автомобіля BMW X3. Слідчі ДБР вважають, що цей автомобіль Анатолій Нанівський придбав для доньки

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області завершили розслідування масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів, що стосувалася закупівлі обладнання для потреб Збройних Сил України. За результатами слідчих дій, територіальній громаді було завдано збитків на суму 2,6 мільйона гривень.

Слідчі встановили, що у схемі брали участь директор та головний спеціаліст одного з департаментів міської ради, які діяли у змові з керівником приватного товариства-постачальника. За попередньою інформацією, чиновники свідомо завищували вартість обладнання та забезпечували перемогу конкретного постачальника у тендерах, що дозволяло незаконно привласнювати кошти громади.

При цьому інший службовець цього ж департаменту, достеменно знаючи, що квадрокоптери фактично не були поставлені, вніс до офіційної документації завідомо неправдиві відомості про їх нібито отримання. Саме ці документи стали підставою для перерахування компанії-постачальнику повної суми коштів за договором.

У результаті таких дій бюджету територіальної громади було завдано збитків у розмірі 2,6 мільйона гривень. Надалі, за версією слідства, директор товариства легалізував кошти, отримані злочинним шляхом, перерахувавши їх на рахунки іншої фірми під виглядом оплати допоміжних послуг. Після цього гроші були переведені у готівку та використані для власних потреб.

Усім фігурантам кримінального провадження повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службове підроблення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі досудове розслідування триває. До суду подано клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Оперативний супровід у справі здійснюють підрозділи військової контррозвідки Служби безпеки України та управління стратегічних розслідувань у Полтавській області. Процесуальне керівництво забезпечує спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Україна успішно побудувала потужну оборонну промисловість, здатну виробляти тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників, що відіграє важливу роль у забезпеченні національної безпеки. З часу початку війни країна зробила значні кроки в модернізації виробничих потужностей та розвитку високотехнологічних систем озброєнь. Проте, як вказує авторитетне міжнародне видання The New York Times, поряд з успіхами, в українській оборонній сфері існують серйозні системні проблеми, зокрема у сфері державних закупівель озброєнь.

Згідно з даними внутрішніх урядових аудитів та оцінок експертів, існують численні порушення у процесі проведення тендерів та підписання контрактів. Однією з основних проблем є підписання угод не з тими учасниками торгів, які запропонували найнижчі ціни, що порушує принцип прозорості і справедливості конкурсів. Крім того, є побоювання щодо відсутності належної перевірки фінансових потоків у рамках деяких платежів, що також ставить під сумнів ефективність використання державних коштів у сфері оборони.

Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.