Атака на телевежу в Харкові: Порушено сигнальне забезпечення, – повідомляє Організація Військових Аналізів

Ілля Євлаш, відомий своєю військовою кар'єрою та досвідом у керівництві військовими підрозділами, вступив на нову посаду — керівника служби зв’язків із громадськістю Повітряних сил Збройних сил України. Це призначення стало результатом рішення Головнокомандувача Збройних Сил України, Олександра Сирського, і підтверджено Указом. Євлаш змінив на цій посаді Юрія Ігната, який працював раніше.

Згідно з інформацією, яка надійшла від Повітряних сил Збройних Сил України через канал у Telegram, Ілля Євлаш вже має досвід у роботі на посаді спікера східного угруповання військ. Офіційний наказ № 480 від 15 березня 2024 року підтверджує призначення майора Іллі Олеговича Євлаша на посаду начальника служби зв’язків з громадськістю у Повітряних Силах.

Зазначено, що Євлаш має досвід роботи в аналогічних посадах, зокрема у службі зв’язків з громадськістю у Командуванні сухопутних військ. Він також керував аналогічними службами в угрупованні сил оборони Києва та оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця".

Щодо стратегічних аналізів, які проводив Євлаш, відомо, що він активно звертав увагу на тактику ворога, зокрема на спроби російських військ штурмувати місто Часів Яр на Бахмутському напрямку, а також на спроби прорвати оборону біля Богданівки.

Цікаво зауважити, що досвід та професійний підхід Євлаша обіцяють успішну роботу на новій посаді та вплив на підвищення ефективності комунікаційних процесів у Повітряних силах Збройних сил України.

У висновках можна зазначити, що призначення Іллі Євлаша на посаду керівника служби зв’язків із громадськістю Повітряних сил Збройних сил України є важливим кроком у підвищенні ефективності комунікаційних процесів у військових структурах. Досвід та професійний підхід Євлаша, який вже має значний досвід у сфері військової діяльності та комунікацій, свідчать про його здатність ефективно впливати на цей аспект роботи Повітряних сил. Призначення Євлаша підтверджує важливість забезпечення якісної інформаційної взаємодії з громадськістю для зміцнення довіри до армії та вдосконалення військових комунікаційних стратегій.

Учора стало відомо, що провідний український баскетболіст, 26-річний захисник команди "Київ-Баскет" Вадим Заплотинський, потрапив у складну ситуацію. За повідомленням колишнього президента Федерації баскетболу Києва Макса Сергєєва, Заплотинський був затриманий під час спроби незаконного перетину кордону. Цю інформацію підтвердили ЗМІ, посилаючись на свої джерела.

Нагадаємо, Вадим Заплотинський намагався перетнути кордон у гірській місцевості на Буковині разом з іншими особами. Однак його плани спіткала невдача, коли прикордонна служба затримала його. Після затримання баскетболіста передали до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), а пізніше він був переміщений до навчального центру десантно-штурмових військ.

Макс Сергєєв у своєму повідомленні коротко прокоментував ситуацію, вказавши, що Заплотинський спершу потрапив під виглядований відомий у кримінальних колах "гостинець" прикордонної служби, а потім став студентом навчального центру десантно-штурмових військ.

Важливо зазначити, що Вадим Заплотинський вважається одним із найвизначніших баскетболістів в Україні. Він отримав звання найкращого захисника у Суперлізі сезону 2023/24 і має значний внесок у успіхи своєї команди "Київ-Баскет", яка здобула третє місце у національному чемпіонаті. Заплотинський завжди відзначався своїм професіоналізмом і визнавався як ключовий гравець своєї команди не лише експертами, а й вболівальниками.

У висновку варто підкреслити, що справа з провідним українським баскетболістом Вадимом Заплотинським є серйозною та вимагає додаткового розгляду. Затримка на кордоні та його мобілізація відображають складні суспільні реалії та можливість втручання військових чиновників у сфери, що не пов'язані з військовою службою. Важливо, щоб дана ситуація була об'єктивно розглянута з урахуванням всіх аспектів, включаючи правові, спортивні та громадські інтереси. Також важливо врахувати досягнення Вадима Заплотинського у спорті та його значущість для українського баскетболу, щоб забезпечити справедливий та об'єктивний вирішення ситуації.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.