Напередодні Великодня українці стикаються з черговим ударом по гаманцю — святковий кошик подорожчав на 17% порівняно з 2024 роком. Якщо минулого року великодній набір продуктів для родини з чотирьох осіб коштував близько 1422 гривень, то цьогоріч — вже 1663,26 грн. А якщо додати до кошика овочі, фрукти й вино, то вартість святкування сягне 2009,76 грн, […]
У період з 3 по 6 липня російські військові різко посилили атаки на автозаправні станції в Україні, завдавши ударів по об'єктах щонайменше шести паливних операторів, включаючи SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS та Marshal. Обстріли відбувалися в Полтавській, Харківській, Миколаївській та Запорізькій областях, а також у місті Харків. У результаті цих атак зафіксовані загиблі та поранені, а деякі АЗС зазнали значних пошкоджень.
Однією з найбільш масштабних атак стала подія ввечері 3 липня в Лубенському районі Полтавської області. Тут російські безпілотники вразили три автозаправні станції на трасі Київ — Харків. Полтавська обласна військова адміністрація повідомила про пошкодження обладнання, будівель і автомобілів. Кількість постраждалих зросла до шести, серед них виявилася громадянка Швеції, що займалася волонтерством. Удари припали на об’єкти мереж OKKO, WOG і «БРСМ».
У той же день інформаційне видання enkorr повідомило про атаку на АЗС мережі BVS у місті Гребінка, що означає, що Полтавщина стала регіоном з одночасними ударами по паливній інфраструктурі.
5 липня удару піддалася автозаправна станція Marshal в Ізюмі, що в Харківській області. За даними Forbes Ukraine, російські сили застосували реактивну систему залпового вогню «Торнадо-С», внаслідок чого загинув 19-річний працівник АЗС, а ще чотири співробітниці отримали поранення. Станція була практично знищена.
Того ж дня російські безпілотники двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне в Миколаївській області. Компанія повідомила, що три дрони типу Shahed влучили в територію АЗС, пошкодивши адміністративну будівлю, але без жертв серед персоналу, оскільки вони перебували в укритті під час тривоги. У відповідь на цей напад Азербайджан викликав посла Росії для вручення ноти протесту.
Ніч 6 липня стала фатальною для автозаправного комплексу WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. Відомо, що об'єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Одночасно WOG повідомив про введення особливого режиму роботи на кількох АЗС у різних областях, що включало зупинку роботи вночі та обмеження на відпуск пального під час повітряних тривог.
Вранці 6 липня також сталися обстріли АЗС у Запоріжжі, в результаті яких троє людей отримали поранення. Міський голова Харкова Ігор Терехов також підтвердив атаки на автозаправні станції в Київському районі міста.
У представників паливного ринку виникає занепокоєння щодо системності атак на АЗС. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук нагадав, що за останній місяць в Україні сталося близько 100 атак на різні АЗС, з восьмома випадками влучання в мережі «БРСМ-Нафта». Атаки відбувалися в областях Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській.
Крім того, «Укрнафта» також повідомляла про атаки на свої об'єкти. Голова правління Богдан Кукура зазначив, що протягом 2-3 липня Росія вразила три АЗС компанії в різних регіонах. Андрій Пивоварський, СЕО WOG, раніше заявляв, що через російські удари за останні два місяці було знищено понад 150 автозаправних комплексів.
Незважаючи на обсяги атак, фахівці не прогнозують дефіциту пального. За словами Олександра Мельничука, цивільні АЗС не є основним постачальником пального для військової техніки, а паливний ринок має альтернативні шляхи логістики. У разі пошкодження стаціонарних АЗС оператори можуть використовувати бензовози та мобільні точки видачі.
Але атаки на автозаправні станції створюють ризики для цивільного населення через їхнє розташування біля трас і в містах, що може призводити до тяжких наслідків. Тому мережі запроваджують заходи безпеки, такі як закриття станцій вночі та створення укриттів для персоналу та клієнтів.
Серія атак з 3 по 6 липня підкреслює, що паливна інфраструктура стала новою ціллю для російських агресорів поряд з житловими будинками і енергетичними об'єктами. Українські оператори намагаються адаптуватися до цих викликів, проте безпека працівників і клієнтів залишається пріоритетною проблемою, оскільки вже були зафіксовані випадки загибелі і поранення цивільних.
