Вівторок, 16 Червня, 2026

Аудит виявив фінансову діру в Українській асоціації футболу на понад 1,7 млрд грн

Важливі новини

На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі пройдуть переговори по безпековим гарантіям для України

За інформацією джерел видання 360ua.news, на полях Всесвітнього економічного форумі в Давосі пройдуть переговори між українською та американською делегаціями, основною темою яких стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”. За інформацією джерела, склад української делегації в Давосі, куди разом з Володимиром Зеленським мають вирушити Кирило […]

Жадан і Соловій несподівано поспілкувалися після розриву

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація почалася з того, що Жадан опублікував твіт із заголовком статті про свою службу: «Зниклий Сергій Жадан повернувся додому після трудового рабства». На цю публікацію відреагувала Христина Соловій, прокоментувавши: «Пахне новими віршами».

Несподівано Жадан відповів їй доволі поетично: «Світ давно не змінюється, ніжна моя». Це стало першою публічною взаємодією між ними після завершення стосунків, що привернуло увагу багатьох користувачів соцмережі.

Раніше, у 2023 році, шанувальники почали обговорювати роман Христини Соловій та Сергія Жадана після того, як письменник подав на розлучення зі своєю дружиною Іриною Куніциною. Їхній шлюб тривав 15 років, і в ньому народилася донька. Розрив з дружиною викликав багато чуток, і вже в травні 2023 року заговорили про нові стосунки Жадана з Соловій. Проте в серпні того ж року співачка повідомила про завершення свого роману з письменником та початок нових стосунків із 42-річним чоловіком.

Сили оборони України завдали удари по складам дронів біля Донецька

Українські військові здійснили серію точкових атак на ключові військові...

Мільярдні контракти на ремонт проспектів у Києві зосередилися в одних руках

Наприкінці 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» уклала два великі договори на проведення капітального ремонту одразу двох ключових транспортних артерій столиці — проспектів Свободи та Валерія Лобановського. Загальна сума підрядів сягнула 1,24 мільярда гривень, що робить ці угоди одними з найбільших у дорожній сфері Києва за останній час.

Обидва контракти були укладені з одним виконавцем — приватним підприємством «Київшляхбуд». Компанія вже багато років поспіль залишається одним із головних підрядників у сфері дорожнього будівництва та ремонту в столиці, регулярно отримуючи замовлення на масштабні інфраструктурні проєкти. Така концентрація підрядів у межах однієї структури традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері публічних закупівель.

Договори були підписані 22 та 24 грудня. При цьому жоден інший учасник у тендерах участі не взяв, а сама процедура пройшла без скарг і оскаржень. Таким чином компанія отримала контракти без конкуренції.

Перший договір передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі — на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, завершення заплановане на грудень 2026 року.

Другий контракт стосується проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має виконати капремонт із завершенням робіт до червня 2027 року.

У Київській міській державній адміністрації зазначають, що ремонти включають оновлення проїжджої частини й тротуарів, модернізацію дощової каналізації та зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури і створення безбар’єрного простору. В адміністрації також нагадують, що проспект Свободи був збудований у 1975 році й капітально не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — з 1964 року й востаннє оновлювався понад два десятиліття тому.

ПП «Київшляхбуд» зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині має київську юридичну адресу. Компанію очолює Олександр Ращупкін, а формальним засновником виступає австрійська фірма. Водночас кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер — чинний депутат Одеської міської ради від фракції «Довіряй справам».

За роки співпраці з «Київавтодором» «Київшляхбуд» отримав майже сотню бюджетних замовлень на понад 6 млрд гривень. Левова частка контрактів — 87 договорів — укладена саме зі столичною комунальною корпорацією. Йдеться про ремонти ключових магістралей і вулиць Києва, а також будівництво нових транспортних сполучень.

«Київшляхбуд» входить до групи «Ростдорстрой», у яку також входить однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Разом ці компанії уклали з «Київавтодором» договорів на 8,66 млрд гривень, що еквівалентно понад 200 млн доларів. Таким чином група фактично домінує серед дорожніх підрядників столиці.

Водночас діяльність обох компаній неодноразово привертала увагу правоохоронних органів. Розслідуються епізоди можливого завищення вартості матеріалів і привласнення бюджетних коштів під час ремонтів і реконструкцій столичної інфраструктури, зокрема Дегтярівського шляхопроводу та кількох міських вулиць. За попередніми оцінками слідства, йдеться про десятки й сотні мільйонів гривень.

Наразі генеральним директором «Київавтодору» є Олександр Федоренко, а сама корпорація підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Політичну відповідальність за діяльність департаменту, згідно з чинною структурою управління, несе міський голова Києва.

Таким чином, під завісу року столичні дорожні мільярди знову дісталися перевіреному підряднику з багаторічною історією співпраці з «Київавтодором», попри відсутність конкуренції та тло кримінальних проваджень, які тривають уже не перший рік.

Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС

Петер Мадяр, призначений прем'єр-міністр Угорщини, на пресконференції в Будапешті...

Призначення легендарного футболіста Андрія Шевченка президентом Української асоціації футболу (УАФ) наприкінці січня 2024 року стало початком не лише нової ери, а й гучного розслідування. Вже у квітні попередні результати аудиту, який за дорученням Шевченка проводила компанія AC Crowe Ukraine, виявили відтік активів УАФ на суму понад 1,3 млрд гривень. А фінальний звіт шокував ще більше: втрати перевищили 1,7 мільярда гривень.

Аудит охоплював період з 2015 по 2023 рік — час, коли організацію очолював Андрій Павелко. Втрати структурували по категоріях, які охоплюють не лише класичну “необґрунтовану фінансову допомогу”, а й екзотичні закупівлі на мільйони.

Компанія з Британських Віргінських островів, через яку УАФ з 1999 року отримувала міжнародне фінансування, стала «чорною дірою». За даними аудиту, у 2015–2016 роках УАФ не відобразила надходження 12,6 млн євро від УЄФА. Крім того, кошти у 11,4 млн євро пішли стороннім компаніям, не пов’язаним із футболом. У справі фігурують підозри ексгенсеку Юрію Запісоцькому та ексдиректорці фіндепартаменту Євгенії Сагайдак.

У 2015 році УАФ мала понад 284 млн грн на банківських рахунках. Проте частину коштів втрачено через банкрутства “Київської Русі” та “Форуму”. Ще більше — 315 млн грн — зникло через дивну угоду з пивкомбінатом “Радомишль”.

У 2016 УАФ створила ФФУ Продакшн для виробництва штучного покриття. Закупівлі на сотні мільйонів провели через одну компанію з ОАЕ — S.D.T FZE. Павелко та Запісоцький були заарештовані в рамках цього розслідування у 2022 році.

У 2017–2018 роках УАФ просувала “національного виробника” покриттів — ФФУ Продакшн. В результаті держава отримала штучну траву за завищеною ціною. За 698 майданчиків збитки склали близько 300 млн грн.

  • 1,3 млрд грн — на зарплати персоналу УАФ

  • 81 млн грн — бонуси і “стимулюючі виплати”

  • 114 млн грн — утримання команди УАФ Маркетинг

  • 36 млн грн — лише двом керівникам

  • 12,6 млн грн — необґрунтовані премії з 2020 по 2023

Додатково зафіксовано оплати послуг ФОПів — юристів, охоронців, айтішників, перевізників і навіть постачальників сувенірної та ювелірної продукції — на суму понад 200 млн грн.

Аудитори вказують на 11 закупівель через платформу zakupivli.pro з ознаками завищення вартості, зокрема:

  • 1,5 млн грн переплати — за ТЕО та інженерні вишукування для будівництва спортивної бази

З 2015 по 2023 рік УАФ отримала 3,7 мільярда гривень від ФІФА, УЄФА та інших донорів, але використала лише 3,44 млрд. Наразі за двома програмами ведуться розслідування, а керівництво УАФ підозрюється у привласненні коштів.

Факти, викладені в аудиті, уже стали підставою для кількох кримінальних проваджень. Сама УАФ поки не коментує результати, а нове керівництво під головуванням Шевченка — готує фінальну версію звіту для передачі в НАБУ і ДБР.

Український футбол, як виявилось, не тільки про гру — а й про гроші. Дуже великі гроші.

The post Аудит виявив фінансову діру в Українській асоціації футболу на понад 1,7 млрд грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини