Батьківщина і УДАР уклали політичний союз перед виборами

Під час виконання службових обов'язків, відділення "Бодалово" прикордонної служби України, в суботу, 12 червня, здійснювало патрулювання на українсько-угорській ділянці кордону, коли сталася нещасна подія — виявлено тіло чоловіка без ознак життя. Цей трагічний випадок трапився у непосредній близькості до річки Тиса, що є природним кордоном між Україною та Угорщиною. Спеціальна комісія була створена для розслідування цього інциденту, та з'ясування обставин, що його оточують.

Про це йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби України.

Тіло невідомого перебувало у річці Тиса. Течією його винесло до українського берега. Прикордонникам вдалося витягнути потопельника на берег.

До місця подій викликали співробітників ДСНС та Національної поліції.

Особу загиблого наразі встановлюють.

У ДПСУ зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, на ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону це вже 35-й потопельник, якого виявили у Тисі на кордоні з суміжними країнами.

Нагадаємо, 30 травня біля українсько-румунського кордону виявили тіло чоловіка з ознаками довготривалого перебування у воді.

Згідно з наявною інформацією, депутата підозрюють у сприянні незаконному перетину кордону. Такі дії, якщо їх буде доведено, є серйозним порушенням закону і можуть мати значні наслідки як для самого депутата, так і для політичної партії, яку він представляє.

Про це розповіли джерела в правоохоронних органах.

“Затримано депутата від фракції Європейська солідарність Віктора Саєнкова. Слідчі встановили, що він за 14 тисяч доларів допоміг ухильнику перетнути державний кордон. Під час обшуку в Саєнкова вилучили хабар у розмірі 14 тисяч доларів, гранату і мисливську рушницю”, – говорить джерело.

Він також додав, що за цим фактом порушено кримінальну справу.

Депутату загрожує від семи до дев’яти років позбавлення волі.

Українська масова мобілізація: міф чи реальність економічного виклику

Аналіз відомого економіста доктора Андрія Длігача, що цитується УНІАНом, висвітлює важливий аспект сучасної ситуації в Україні. За його словами, нинішня країна не має необхідних фінансових ресурсів для масштабної мобілізації, яка б становила 500 тисяч українців. Зазначається, що навіть масовий призов в масштабах понад 15% наявного резерву може призвести до економічної катастрофи. Експерт підкреслює, що подальше збільшення обсягів мобілізації може призвести до масового закриття підприємств і загострення економічної ситуації в країні.

Зазначається, що зараз максимально доступна кількість для мобілізації становить лише 230 тисяч осіб. Таким чином, потрібно шукати альтернативні підходи, такі як рекрутинг та оптимізація використання наявних людських ресурсів.

Цей аналіз свідчить, що масова мобілізація в Україні є вкрай складною фінансовою задачею. Єдиним можливим варіантом допомоги у цій ситуації може бути втручання з боку міжнародних партнерів, проте навіть вони повинні будуть враховувати не лише постачання зброї та техніки, а й надання фінансової підтримки, що може бути ускладненим через обмеження у фінансовій допомозі та невизначеність стосовно її майбутнього продовження. Умови сучасної української економіки не дозволяють самостійно впоратися з цим викликом.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Масова мобілізація в Україні стикається з серйозними фінансовими обмеженнями, що ускладнюють можливість призову значної кількості осіб.

• Навіть невелике збільшення обсягів мобілізації може мати негативні економічні наслідки, такі як масове закриття підприємств та загострення економічної ситуації.

• Сучасні обмеження економічних ресурсів не дозволяють Україні самостійно впоратися з викликом масової мобілізації.

• Необхідна допомога з боку міжнародних партнерів може стати вирішальною у забезпеченні необхідних ресурсів для ефективної оборони та збереження стабільності в країні.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Служба безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершили розслідування масштабної справи, що стосується незаконної приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок». У результаті розслідування, яке проводилось за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора та Харківської обласної прокуратури, були зібрані вагомі докази, що підтверджують злочинність дій, пов’язаних із цією справою.

Наразі про підозру повідомлено екснардепу Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які безпосередньо брали участь у заволодінні та управлінні нафтопроводом. Підозра оголошена за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

Згідно з матеріалами справи, організатором схеми незаконної приватизації виступив екснардеп Віктор Медведчук, який, як стверджується, реалізовував свою схему з 2015 року у тісній координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та Російської Федерації. У рамках схеми Медведчук залучив сторонні особи, які отримали керівні посади на підприємстві, що нібито приватизувало нафтопровід.

Нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» після розпаду СРСР залишився у власності Росії. З 2005 року Україна намагалася довести своє право на володіння ним, і лише у 2014-2015 роках це право було підтверджено Апеляційним і Вищим господарським судами. Однак за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося оскаржити це рішення через Рівненський господарчий суд і оформити продаж нафтопроводу швейцарській компанії, фактично контролюваній учасниками схеми.

Після заволодіння нафтопроводом Медведчук та його спільники забезпечили його функціонування через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а прибутки виводили на рахунки афілійованих зарубіжних компаній. Вся інформація підкріплена доказами, зібраними НАБУ та СБУ, а також показами самого Віктора Медведчука, які він надав добровільно в обміні з Російською Федерацією.

З травня 2019 року прокачування дизельного пального через нафтопровід було заблоковано з метою повернення його у державну власність, а правоохоронні органи перевіряли законність приватизації. У січні 2024 року Верховний суд України остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.