П’ятниця, 17 Квітня, 2026

БЕБ розпочало розслідування щодо посадовців Рівненської області за статтею про розкрадання

Важливі новини

Першого заступника Кличка Поворозника звинувачують у відкатах на будівництві мосту

Як повідомляють наші джерела в КМДА, крім людей Дениса Комарницького до розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту має пряме відношення Микола Поворозник. Нагадаємо, СБУ та БЕБ задокументували нові факти розкрадань з бюджету міста Києва при будівництві Подільського мосту через Дніпро. За матеріалами справи, фігуранти привласнили щонайменше 153 млн. грн. За інформацією наших джерел, до розкрадання […]

Ключові фінансові виклики для України у 2024 році: чи витримає країна економічний тиск?

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

Масовані удари по енергетичній інфраструктурі України: нові виклики для країни в умовах війни

Учора російські війська здійснили чергові масовані удари по енергетичних об'єктах України, що призвели до серйозних збоїв у постачанні електроенергії та води. Великі частини Києва та кілька регіонів країни опинилися без світла, а також зафіксовані перебої з водопостачанням. Інформація про ці атаки з'явилася у міжнародних ЗМІ та надана українськими джерелами.

За даними The Telegraph, ці удари стали новим етапом масштабної військової кампанії, що триває вже четвертий рік. Видання відзначає, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України з кожним місяцем набирають нової сили. Основна мета таких атак, за оцінкою аналітиків, — це позбавлення мирного населення необхідних умов для нормального життя: тепла, електроенергії та води. Знищення енергетичних об'єктів має на меті не лише нанесення економічної шкоди, а й спроби ослабити моральний дух населення та знизити рівень підтримки українського опору.

Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.

Законопроєкт про зниження призовного віку до 18 років, готовий до схвалення: депутати спростовують цю інформацію

В Україні розроблений законопроєкт, який призводить до зниження призовного віку до 18 років. Документ уже готовий і чекає на схвалення, повідомляє інтернет-видання «Полтавщина» з посиланням на представника 17 Полтавської бригади Сергія Лунича. Він розповів, що бригада готується прийняти незабаром велике поповнення, при тому здебільшого саме хлопців приблизно 20 років. «Сергій Лунич неохоче зізнався, що проєкт […]

The post Законопроєкт про зниження призовного віку до 18 років, готовий до схвалення: депутати спростовують цю інформацію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Сучасні методи виявлення туберкульозу в Україні: від діагностики до раннього виявлення

Українська медицина значно покращила стандарти діагностики та лікування туберкульозу, відповідно до найновіших рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зокрема, мікробіологічний тест, який дозволяє точно визначити наявність захворювання, виявився дієвим і ефективним. Молекулярно-генетичний метод дослідження Xpert MTB/Rif швидко та точно визначає туберкульоз та чутливість до рифампіцину, спрощуючи процес діагностики. Додатково, в Україні вже діють системи Xpert MTB/Rif, що дозволяє більш ефективно виявляти цю хворобу.

Рентгенографія та комп’ютерна томографія грудної клітки також залишаються важливими методами діагностики, а розвиток штучного інтелекту дозволяє ще точніше визначати туберкульоз за знімками грудної клітки. Крім того, ультразвукове дослідження та бронхоскопія використовуються для діагностики позалегеневих форм туберкульозу.

Важливо підкреслити, що всі ці методи доступні для пацієнтів безоплатно. Завдяки такому рівню доступності та сучасним методам діагностики, виявлення та лікування туберкульозу в Україні стало більш ефективним та доступним.

Українська медицина активно використовує сучасні методи діагностики туберкульозу, що сприяє вчасному виявленню та ефективному лікуванню цієї небезпечної хвороби. Впровадження мікробіологічних та молекулярно-генетичних тестів дозволяє швидко та точно визначати наявність туберкульозу та вибрати оптимальний курс терапії. Крім того, рентгенографія, комп’ютерна томографія та інші методи обстеження використовуються для діагностики різних форм хвороби. Важливо відзначити, що всі ці послуги надаються безкоштовно для населення, що сприяє доступності медичної допомоги та покращенню стану здоров’я українців.

У ході розслідування викрито організовану злочинну групу, до складу якої увійшли голова Рівненської обласної державної адміністрації Володимир Коваль, його заступниця Людмила Шатковська, директор департаменту з питань будівництва та архітектури Андрій Ярусевич, а також начальник КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Анатолій Бурачик.

Зловмисники, діючи у змові, реалізували масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, призначених на будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань.

За даними слідства, у злочинній схемі використовувалися фіктивні тендери, зокрема з залученням контрольного приватного підприємства «Модена». Посадовці штучно завищували вартість виконаних робіт, застосовували «конвертаційні центри» для ухилення від сплати податків і легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

До протиправної діяльності були залучені також представники Державної податкової служби, Держаудитслужби та інших правоохоронних і контролюючих органів. Вони отримували неправомірну вигоду за те, що не проводили належних перевірок, не вносили дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розслідували відповідні правопорушення.

За фактом злочину Бюро економічної безпеки України внесло відомості до ЄРДР за номером 72025001420000068 від 5 серпня 2025 року за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

Розслідування триває, правоохоронці перевіряють усіх учасників схеми та причетність інших осіб.

Останні новини