Бетмобіль по-українськи: Mercedes CL55 AMG перетворили на суперкар

Згідно зі змінами, які внесено до закону про мобілізацію, прикордонники, які працюють на пунктах пропуску, будуть проводити перевірку наявності військово-облікового документу у певних категорій чоловіків. Про це повідомив речник Держприкордонслужби полковник Андрій Демченко. Згідно з вимогами українського законодавства, чоловіки віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації мають мати при собі військово-обліковий документ разом з особистим документом і пред’являти їх на вимогу прикордонників. Перевірка військово-облікового документу стосуватиметься таких категорій чоловіків:

Ці нововведення не стосуватимуться певних категорій громадян, які зазначені в окремих пунктах Правил перетину державного кордону. Серед них особи з інвалідністю, супроводжуючі особи з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також працівники різних галузей транспорту тощо. Демченко рекомендує заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову та внести інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

• Згідно з оновленим законодавством про мобілізацію, військово-обліковий документ стає обов’язковим для чоловіків віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації при перетині кордону.

• Прикордонники на пунктах пропуску будуть проводити перевірку наявності цього документу у відповідних категорій чоловіків.

• Деякі категорії громадян, такі як особи з інвалідністю та їх супроводжуючі, а також працівники різних галузей транспорту, будуть звільнені від цієї вимоги.

• Рекомендується заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову, а також вносити інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк опинився в центрі уваги через низку обставин, пов’язаних із можливими порушеннями правил фінансового декларування та невідповідністю задекларованих доходів фактичному майновому стану. Саме ці фактори стали підставою для негативної оцінки його діяльності з боку Громадської ради доброчесності, яка дійшла висновку про невідповідність кандидата базовим вимогам професійної етики судді.

За результатами аналізу наявних матеріалів Громадська рада доброчесності звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією не розглядати кандидатуру Дмитра Роїка на посаду судді апеляційного суду. У своєму висновку орган наголосив на сукупності ризиків, які можуть свідчити про відсутність належної прозорості та доброчесності, що є ключовими критеріями для кар’єрного зростання у судовій системі.

Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.

Російські війська продовжують свої військові дії в районі Работиного, вибираючи тактику оточення через облаштування позицій з боку Вербового. Український військовий, відомий під позивним "Алекс", повідомив про просування російських сил протягом останніх півтора місяців на північний захід від Вербового. Це супроводжується облаштуванням мінометних позицій на захопленій території. За словами "Алекса", стратегічна мета цього руху полягає у наближенні до Работиного зі сходу, з Вербового боку. Він вважає, що російські війська вирішили обійти село з метою оточення, оскільки спроба напряму атакувати Работине виявилася неможливою через його глибокі оборонні позиції. Спільнота військових Deep State підтверджує активні бої в південній частині села, а також зазначає, що з заходу Работине "підпирають" позиції російських військ. Якщо така ж ситуація складеться й на сході, оборона села може стати надзвичайно складною.

У результаті дослідження статті стає очевидним, що ситуація в районі Работиного є критичною і вимагає негайних заходів з боку українських військових. План російських військ оточити село зі сходу, використовуючи Вербове як опорний пункт, свідчить про серйозні зусилля з їх боку з метою отримання стратегічної переваги в регіоні. Негайне посилення оборонних заходів у цьому районі стає критичним завданням для збереження контролю над ситуацією. Також важливо підготуватися до можливих атак з інших напрямків та вжити заходів для підтримки обороноздатності села. Взаємодія з місцевими жителями та мобілізація ресурсів для забезпечення безпеки населення також є надзвичайно важливими аспектами в даній ситуації.

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Регулярний контакт із сімейним лікарем формує фундамент для тривалого та повноцінного життя, адже саме профілактичні огляди дають змогу виявляти приховані патології ще до появи виражених симптомів. Такий підхід дозволяє своєчасно розпочати лікування, знизити ризик ускладнень і покращити прогноз для пацієнта. У центрі уваги лікарів перебувають контрольні стани, які становлять найбільшу небезпеку через безсимптомний перебіг на початкових етапах: цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, туберкульоз, артеріальна гіпертензія, інші серцево-судинні порушення, а також онкологічні захворювання, що уражають молочні залози, передміхурову залозу та кишечник.

Особливу тривогу викликає той факт, що значна частина небезпечних хвороб розвивається непомітно. Людина може почуватися повністю здоровою, водночас патологічні процеси вже прогресують. Прикладом є рак грудей: коли новоутворення діагностують на I стадії, переважна більшість пацієнток — близько 95% — досягають повного одужання. Однак чверть випадків виявляється лише на III–IV стадіях, коли лікування потребує більше часу, ресурсів і має гірші результати. Схожа ситуація спостерігається й серед чоловіків: рак передміхурової залози у 21% випадків фіксують уже на етапі метастазування, коли можливості терапії істотно обмежені.

Гіпертонія та серцево-судинні хвороби: жінки після 50 років, чоловіки після 40; огляд щороку при факторах ризику, інакше – раз на 2 роки.

Цукровий діабет: щороку після 45 років, а також усі з факторами ризику незалежно від віку.

ВІЛ: щороку всі з 14 років, особливо люди з підвищеним ризиком.

Туберкульоз: при кашлі понад 2 тижні та наявності факторів ризику; графік визначає лікар.

Рак грудної залози: мамографія кожні 2 роки жінкам 50–69 років, при ризиках – з 40 років.

Рак передміхурової залози: чоловіки після 40 років, за рекомендацією лікаря – ПСА-тест або огляд уролога.

Колоректальний рак: всі 50–75 років, обстеження кожні 2 роки, при факторах ризику – щороку.

Регулярні профілактичні огляди допомагають контролювати здоров’я та вчасно виявляти хвороби, що дозволяє жити спокійно та безпечно.