Безкарний Екс-воєначальник Міноборони Лієв: Звільнений від Запобіжного заходу у Справі про Мільярдний Розкрадіж

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Однак, є й інші точки зору:

1. Нідерландська компанія Shell йде з України. Це найбільша енергетична компанія Європи і її остаточний відхід з України нічого хорошого про наш інвестиційний клімат не говорить. Це західна компанія, яка працювала повністю в білу, просто не змогла конкурувати з місцевими компаніями, які успішно застосовують схеми ухилення від податків. Тому факт такого відходу Shell – це реальна оцінка ставлення західних компаній до ситуації в країні.

2. Купує державна Укрнафта. Невже в компанії немає більш пріоритетних завдань і проєктів, куди можна було б інвестувати кошти державної компанії? А це десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Скільки Укрнафта інвестувала у власний видобуток і переробку української нафти і газу? Скільки відновили нафтобаз чи нафтопереробних заводів? Скільки можна було побудувати розподіленої генерації за ці кошти? Невже викуп частини Shell був найнеобхіднішим і найактуальнішим способом використання коштів держкомпанії?

Було б цікаво дізнатися думку Кабміну як єдиного акціонера групи Нафтогаз.

3. Зараз країна бореться за залучення коштів у країну, а тут Укрнафта фактично допомагає засобам піти з країни. Станції Shell побудовані і працюють, і вони працювали б ще 5-10 років. Навіщо їх потрібно було викуповувати саме зараз? Вони перестали б працювати або She’ll погрожував закрити їх?

Витрата в такий складний час десятків мільйонів доларів коштів державної Укрнафти на вкрай неважливу задачу – це абсолютно непродумане і неефективне рішення керівництва Нафтогазу і Укрнафти.

Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) взяв важливе рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це є другим за рахунком зменшенням цієї ставки, що свідчить про стратегічну лінію центрального банку на підтримку економічного зростання та контролю інфляції. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив цей крок, вказавши на послаблення тиску на ціни та зниження ризиків отримання міжнародної фінансової допомоги. Він також підкреслив, що такий курс дозволить підтримати кредитування та сприяти відновленню економіки, не ставлячи під загрозу цінову та фінансову стабільність.

Попереднє зменшення облікової ставки відбулося 15 березня 2024 року на 0,5% річних. Пишний також відзначив зниження темпів інфляції від 4,3% у лютому до 3,2% у березні, що є позитивним сигналом для економіки. Зате прогнози щодо ВВП на 2024 рік були переглянуті вниз, з 3,6% до 3,0%, через загрози з боку Росії на енергетичні та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний відзначив п'ять актуальних військових ризиків для економіки, включаючи додаткові бюджетні потреби для обороноздатності, пошкодження інфраструктури, обмеження зовнішньоторговельних операцій та інші. Ці ризики можуть стати перешкодою для економічного зростання та спровокувати коливання на фінансових ринках.

Сьогоднішнє рішення Нацбанку про зниження облікової ставки матиме два ключові наслідки. По-перше, це спровокує новий раунд зниження процентних ставок за депозитами населення, що підтверджується даними останніх подій. Вже після попереднього зниження облікової ставки 15 березня 2024 року річна прибутковість за гривневими депозитами вже знизилася. Це може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами та інвестицій.

Другим наслідком буде підтримка кредитування та відновлення економіки, що сприятиме розвитку реального сектора та стимулюватиме підприємницьку активність. Однак необхідно уважно враховувати ризики, пов'язані з геополітичною нестабільністю та можливими зовнішніми шоками, які можуть вплинути на економіку країни.

Варто пам'ятати, що розрахунки процентних ставок, які здаються відображенням можливих прибутків, насправді не відображають справжньої картини, оскільки до них застосовуються податки. Банки знімають 19,5% податків, що включає 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Отже, реальна прибутковість, наприклад, за 12-місячним вкладенням, складає лише 11,25% річних, що незначно перевищує поточний рівень інфляції.

По-друге, можна впевнено стверджувати, що зниження облікової ставки Національного банку вплине на валютний ринок та курс гривні. Це вже стало закономірністю: чим менше люди та підприємства заробляють на своїх вкладах у гривнях, тим активніше вони займаються спекулятивними операціями з доларом. Це призводить до коливань курсу гривні відносно долара та збільшення валютних продажів Національного банку з його золотовалютних резервів. Це підтверджується практикою: з 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара з 38,69 гривні до 39,47 гривні. За ті ж п'ять тижнів обсяг продажу долара з резервів зросла на 69%, з $1,7 мільярда до $2,9 мільярда. Це особливо значущо, особливо з урахуванням нерівномірного виділення міжнародної допомоги Україні.

У висновку слід відзначити, що зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) на 1% річних відображає стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зниження інфляційних тисків. Це рішення має два основних наслідки. По-перше, це може спровокувати подальше зниження процентних ставок за гривневими депозитами, що може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами. По-друге, зниження облікової ставки призведе до посилення тиску на валютний ринок та збільшення валютних продажів НБУ з його резервів, що може вплинути на курс гривні. Враховуючи ці аспекти, важливо продовжувати моніторити розвиток ситуації на фінансових ринках та приймати відповідні заходи для забезпечення стабільності фінансової системи та економічного зростання України.

Правоохоронні органи повідомили про резонансну подію — затримання колишнього очільника Верховного суду України Всеволода Князєва. Інцидент стався на Закарпатті, в безпосередній близькості до державного кордону з Румунією.

Екс-голова Верховного суду Князєв вийшов із СІЗО в січні під заставу у 8 млн гривень.

Князєв їхав в авто Volkswagen із номером АО1794YA як пасажир.

Наразі Князєв перебуває у відділі прикордонної служби “Солотвино”. Уточнюють мету його перебування поблизу державного кордону та перевіряють версію про можливу спробу незаконного перетину кордону України.

Адвокат Всеволода Князєва, коментуючи його затримання, повідомив, що екс-голова Верховного суду прямував до санаторію на Закарпатті.

“Питань від прокурорів САП і детективів НАБУ до Князєва щодо цієї ситуації немає”, – резюмував він.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.