Безкарний Екс-воєначальник Міноборони Лієв: Звільнений від Запобіжного заходу у Справі про Мільярдний Розкрадіж

Після оновлення списку вимог МВФ до України на 2024 рік, ситуація стає ще більш напруженою для українського уряду та громадян. Зокрема, серед вимог зазначено підвищення податків на 4-5%, а також збільшення ПДВ. Уряд також готує законопроєкт про підвищення військового збору для підприємців, першими під підвищення ставок підуть ФОПи.

Важливою частиною нового меморандуму є завдання знайти додаткові джерела доходів до бюджету на суму не менше 0,5% ВВП, що становить близько 40 млрд гривень. Уряд України повинен був виконати це завдання до кінця лютого 2024 року. Додатково, уряд повинен знайти ще 44 млрд гривень для збільшення доходів бюджету.

Пропозиції щодо збільшення доходів включають додаткові податки на купівлю банківських металів, першу реєстрацію автомобілів, продаж нерухомості та ювелірних виробів, акцизи на солодкі та мінеральні газовані води, а також збір з операторів мобільного зв'язку та підвищення акцизів на паливо.

Проте такий підхід до підвищення податків може мати негативні наслідки для економіки країни, зокрема збільшити тіньовий сектор та спонукати бізнес до використання нелегальних схем. Непослідовність та недовіра також можуть спричинити відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування. Такий підхід може негативно позначитися на відновленні економіки та загальному становищі країни.

Висновки з цієї статті наступні:

• МВФ оновив список вимог до України для продовження фінансової програми на 2024 рік.

• Уряд України має намір підвищити податки на газ/електрику, ПДВ та військовий збір для підприємців.

• Щоб виконати умови меморандуму, Україні необхідно знайти додаткові джерела доходів у розмірі не менше 0,5% ВВП, а також ще 44 млрд гривень.

• Попри спроби збільшити доходи бюджету, такий підхід може мати негативні наслідки для економіки, зокрема збільшення тіньового сектору та непослідовність урядової політики можуть призвести до недовіри та відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування.

Отже, важливою є ретельна обгрунтованість рішень щодо фінансової політики, щоб забезпечити стале зростання та розвиток економіки України.

Протягом періоду з 2022 по 2024 роки "Укргідроенерго" успішно здійснило ряд важливих ініціатив щодо захисту та відновлення інфраструктури гідроелектростанцій (ГЕС) внаслідок ракетних атак, інвестуючи загалом 10,39 мільярда гривень у ці проекти. Це значна сума, що свідчить про величезне зобов'язання компанії перед енергетичною безпекою країни.

Значна частина цих проектів була реалізована без проведення конкурентних торгів, що свідчить про те, наскільки було важливо оперативно втрутитися в ситуацію для запобігання подальших загроз безпеці енергетичних об'єктів. Незважаючи на це, ретельність і ефективність використання виділених коштів не були повністю розкриті в опублікованих звітах.

Ці інвестиції в безпеку ГЕС мають величезне значення для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту від можливих атак у майбутньому. Продовження вдосконалення та розвитку заходів безпеки є невід'ємною складовою стратегії енергетичної політики країни, що спрямована на забезпечення національної безпеки та стійкості енергетичного сектору.

За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».