Більшість інвалідів серед посадовців – податківці

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

На початку 2010-х Максим Кріппа отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.