Більшість інвалідів серед посадовців – податківці

За отриманою інформацією від нашого джерела в Офісі президента, справа, що стосується Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів. Особисто керує питанням щодо цього Олег Татаров, який має безпосередній зв'язок з призначенням Шила на відповідну посаду. Вже раніше у приміщенні адміністрації президента були обізнані про можливий арешт Шила з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Варто зазначити, що недавно Шила звільнили з посади в департаменті контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.

За звинуваченням Артема Шила, його підозрюють у створенні групи, яка має відношення до привласнення 94,8 мільйонів гривень коштів АТ "Укрзалізниця". Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, Шила має заплатити заставу у розмірі 30 мільйонів гривень. "Заставу у сумі 30 мільйонів гривень, визначену рішенням Вищого антикорупційного суду як альтернативу запобіжному заходу у вигляді утримання під вартою, внесено", – повідомили у Вищому антикорупційному суді в четвер.

Рішення про заставу було прийнято в контексті обвинувачень Шила, який раніше працював в Офісі президента України. Антикорупційні органи раніше розкрили діяльність організованої групи, яка заволоділа 94,8 мільйонами гривень під час закупівлі трансформаторів під час воєнного стану. Ця група була створена у 2021 році з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці". "З червня по грудень 2022 року її лідер за допомогою своїх посадовців, які були під його впливом у "Укрзалізниці", організував відбір певних компаній як постачальників силових трансформаторів", – інформує прокуратура.

• Справа щодо Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів, де він підозрюється у створенні групи, причетної до привласнення значної суми коштів.

• Вищий антикорупційний суд встановив заставу для Шила у розмірі 30 мільйонів гривень, що є альтернативою утриманню його під вартою.

• Ця справа виникла у зв'язку з розкриттям діяльності організованої групи, яка заволоділа фінансами АТ "Укрзалізниця", та виявленням її лідера із прямим впливом на компанію.

• Прокуратура зазначає, що група була створена з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці", її діяльність відбувалася в період воєнного стану.

• Шила також був звільнений з посади в Службі безпеки України, що свідчить про широкий розгалужений характер цієї справи та його важливість для влади.

За дев’ять місяців 2025 року в Україні було відкрито близько 1 500 кримінальних проваджень, пов’язаних з порнографічною продукцією. Це свідчить про значне збільшення злочинної активності в цій сфері порівняно з минулим роком — на 13%. Згідно з інформацією, наданою Опендатаботом, ці дані базуються на офіційних звітах правоохоронних органів. Показовим є той факт, що більша частина проваджень була зареєстрована лише в січні та березні, що свідчить про специфічні піки діяльності, характерні для певних періодів.

Особливу увагу привертає рівень доведення проваджень до стадії підозри. Вже у 95% випадків (1 424 справи) правоохоронці змогли повідомити про підозру особам, що потрапили під підозру. Цей високий рівень завершеності справ підтверджує серйозність та ефективність правоохоронних органів у боротьбі з розповсюдженням порнографії, яка заборонена відповідно до статті 301 Кримінального кодексу України. Злочини, пов’язані з виготовленням, збутом та розповсюдженням порнографії, мають важкі соціальні наслідки, що ставить ці справи в пріоритет для українських правоохоронців.

Значні ресурси держава витрачає на експертизу контенту 18+. За підрахунками «Економічної правди», за три роки повномасштабної війни на такі експертизи витрачено 4,9 мільйона гривень. У середньому експерт, який переглядає матеріали з можливими порнографічними елементами, отримує близько 500 гривень за годину роботи.

На цьому тлі Державна податкова служба почала надсилати листи авторам контенту з платформ на кшталт OnlyFans, закликаючи їх декларувати доходи та сплачувати податки. Це викликало хвилю занепокоєння серед моделей: вони побоюються, що легалізація доходів може автоматично призвести до кримінального переслідування за статтею 301.

Попри окремі випадки, коли автори цифрового контенту оскаржували штрафи у суді — і навіть перемагали (знайдено щонайменше три такі рішення), проблема залишається неврегульованою. Питання можливого декриміналізування статті 301 КК — ключове для цієї індустрії, адже чинне законодавство дозволяє дуже широке тлумачення «порнографічних матеріалів», що створює ризики для контент-індустрії.