Субота, 18 Квітня, 2026

Андрій Пишний: 51 рік на чолі Національного банку України

Важливі новини

Львівський ліцей будує сховище з кондиціонерами по 367 тисяч

Львівський ліцей імені Героїв Крут, відомий своєю патріотичною символікою та історією, опинився в центрі скандалу. Заклад замовив будівництво укриття на суму майже 58 мільйонів гривень — проєкт фінансується Європейським Союзом у межах ініціативи Ukraine Facility. Та замість гордості за турботу про безпеку дітей — маємо гучне розслідування з ознаками завищених цін і кулуарного розпилу. Одним […]

Активи Олександра Шляховського та його родини: питання прозорості та власності

Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Олександр Шляховський та його родина володіють значними активами, більшість з яких зареєстровані на його дружину Ірину Шляховську. Відомо, що Ірина є власницею великої земельної ділянки в селі Дударків під Києвом, що складає близько 150 соток. За оцінками ринку, ці землі можуть коштувати майже 4 мільйони гривень. Ця значна земельна власність не є єдиним активом родини — вона також має кілька квартир у Києві та користується житлом у Броварах, яке належить родичці. Водночас, у Львові сім’я мешкає на підставі договору суборенди.

Щодо самого Олександра Шляховського, то варто зазначити, що він особисто не має оформленого на своє ім’я житла або автомобіля, хоча в деклараціях подружжя вказано, що більшість їхнього майна зареєстрована на дружину. Це викликає певні питання щодо прозорості та правомірності таких оформлень, адже для багатьох державних службовців важливо демонструвати відкритість у питаннях власності та фінансової діяльності.

Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.

Таємниця зникнення: 37 тисяч загадкових історій в Україні

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, висвітлив занепокійливу статистику, яка свідчить про зникнення практично безвісти майже 37 тисяч громадян України. Серед них — діти, цивільні особи та військовослужбовці, але реальна кількість може перевищувати вказану цифру. Особливо шокуючим є те, що близько 1700 зниклих були підтверджені як незаконно утримувані Росією, після перевірки здійсненої Україною, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими механізмами.

Знайти точну кількість зниклих стає вкрай складно через ряд обставин, серед яких — контроль російських військ над частинами території України та недостатня доступність даних щодо втрат від обох сторін конфлікту. Згідно з моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні на березень 2024 року, підтверджено загибель 10 810 цивільних осіб та поранення 20 556 в результаті дворічного вторгнення Росії на українську територію. Проте, організація висловлює обурення та обурення стосовно можливості, що реальна кількість жертв серед мирного населення може бути значно вищою, ніж офіційно заявлені цифри.

Україна стикається з серйозною проблемою зникнення безвісти майже 37 тисяч громадян, серед яких є і діти, і військовослужбовці. Низька доступність даних та контроль деяких територій російськими військами ускладнюють встановлення точної кількості загиблих та поранених внаслідок конфлікту. Міжнародні організації та місії, такі як ООН, підтверджують необхідність детального дослідження цієї проблеми та наголошують на важливості встановлення точної кількості загиблих серед цивільного населення, щоб з'ясувати істинний розмір гуманітарної трагедії, що відбувається в Україні.

У родичів нардепа Христенка знайшли документи НАБУ і дані детективів — СБУ провела обшуки

Служба безпеки України разом з Офісом Генпрокурора провела обшуки у родичів екснардепа від забороненої ОПЗЖ Федора Христенка, які можуть мати далекосяжні наслідки не лише для нього, а й для керівництва низки антикорупційних органів. Під час обшуків вилучено внутрішні документи НАБУ, матеріали негласного стеження та особові анкети детективів, включно з анкетою Руслана Магамедрасулова — високопоставленого чиновника, […]

Скільки фруктів насправді корисно їсти щодня: нові висновки дієтологів та результати довготривалих досліджень

Більшість соковитих фруктів природно містять прості цукри — фруктозу, глюкозу та сахарозу. Ці речовини є важливою частиною енергетичного обміну, проте їх надмірне споживання здатне створювати додаткове навантаження на організм і поступово порушувати метаболічні процеси. Дієтологи підкреслюють, що навіть корисні рослинні продукти мають свої межі безпечної добової норми, проектовані на основі численних досліджень та рекомендацій провідних медичних інституцій.

Експерти нагадують: оптимальний добовий обсяг споживання овочів і фруктів становить близько 400 грамів. Цей показник був сформований на основі масштабного дослідження, що тривало кілька років і охопило приблизно 300 тисяч людей віком від 40 до 85 років. Спостереження, проведені вченими Оксфордського університету, довели: саме такий обсяг рослинної їжі найкраще сприяє підтриманню стабільного метаболізму, нормалізації ваги та зниженню ризиків хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних.

Однак, попри загальну користь, деякі фрукти не рекомендується їсти щодня через можливі ризики для організму.

Дієтологи відзначають, що банани містять багато вуглеводів і калію, тож їх надмірне споживання може спричинити набір ваги та негативно вплинути на серцево-судинну систему. Виноград, багатий на антиоксиданти, при надмірній кількості здатен пошкоджувати зубну емаль через високий вміст кислот і викликати стрімкий приріст ваги.

Грейпфрут, корисний для схуднення та багатий на вітамін С, при частому споживанні може погіршувати роботу шлунка, печінки та нирок, тому дієтологи радять обмежитися 2–3 порціями на тиждень. Лимон і лимонна вода мають свої переваги, але висока кислотність руйнує зубну емаль, тому після вживання слід полоскати рот.

Окремо фахівці згадують кавун: згідно з польськими дослідженнями, тривале щоденне його споживання може спричинити діарею та зневоднення. Людям із порушеннями роботи нирок або діабетом радять вживати його з особливою обережністю.

Експерти підсумовують: різноманітність — ключ до здорового харчування. Фрукти корисні, але їхня кількість і частота споживання мають бути збалансованими та узгодженими з індивідуальними потребами організму.

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Останні новини