Боголюбов скористався чужим паспортом для виїзду з України, йому загрожує до 7 років ув’язнення

Стан серцево-судинної системи тісно пов’язаний зі щоденними звичками людини, серед яких харчування відіграє одну з провідних ролей. Фахівці з кардіології підкреслюють, що збалансований раціон здатен не лише підтримувати нормальну роботу серця, а й значно зменшувати ймовірність розвитку хронічних захворювань, зокрема ішемічної хвороби, гіпертонії та атеросклерозу. Якість їжі впливає на рівень холестерину, еластичність судин і загальний обмін речовин в організмі.

Одним із фундаментальних принципів харчування, корисного для серця, вважається достатнє споживання клітковини. Вона міститься у цільнозернових продуктах, різноманітних овочах, фруктах і бобових культурах. Клітковина допомагає виводити надлишок холестерину з організму, сприяє стабілізації рівня цукру в крові та покращує роботу кишківника. Регулярна присутність таких продуктів у меню позитивно відображається на загальному самопочутті та витривалості серця.

Важливу роль відіграють і жири правильного типу. Кардіологи радять включати в раціон продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти, зокрема жирну рибу, горіхи та насіння. Такі жири зменшують запальні процеси в судинах, покращують кровообіг і знижують ризик утворення тромбів. Водночас фахівці рекомендують уникати трансжирів і надмірно перероблених продуктів, які негативно впливають на стан судин.

Не менш важливим є збалансоване споживання білків. Перевагу варто надавати курячому м’ясу, індичці, рибі та бобовим культурам. Обмеження червоного м’яса та оброблених м’ясних виробів, таких як ковбаси і сосиски, допомагає знизити ризик розвитку атеросклерозу.

Овочі та фрукти яскравих кольорів є джерелом антиоксидантів, вітамінів і мінералів, необхідних для підтримки серцево-судинної системи. Особливо корисними вважаються шпинат, броколі, морква, червоний перець, ягоди та цитрусові, які допомагають зменшувати окиснювальний стрес і підтримувати еластичність судин.

Окрему увагу лікарі приділяють споживанню солі та цукру. Надлишок солі сприяє підвищенню артеріального тиску, а надмірна кількість цукру може провокувати запальні процеси в судинах і сприяти набору зайвої ваги. Фахівці радять обмежувати готові соуси й оброблені продукти, замінюючи їх натуральними спеціями, зеленню та лимонним соком.

Регулярне харчування невеликими порціями, достатній питний режим і контроль калорійності раціону допомагають підтримувати стабільну роботу серця у довгостроковій перспективі. У поєднанні з помірною фізичною активністю дотримання цих рекомендацій значно знижує ризик серцевих захворювань і позитивно впливає на загальне самопочуття.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Категорію 18-25 років потрібно максимально берегти. Я завжди протестував, щоб мобілізація не охоплювала людей нижче 25 років, коли був на посаді Головнокомандувача, тому що нам потрібна Україна і через 20, і через 30 років. А вона ось — їй зараз 18 років. Це зовсім інші люди, які врятують цю країну”, — сказав Залужний.

Посол акцентував увагу на важливості захисту саме молодого покоління, наголошуючи, що ці люди є майбутніми лідерами, науковцями, захисниками та будівничими держави. Він додав, що молодь відіграє вирішальну роль у забезпеченні існування України як суверенної держави.

“Якщо країна дійде до такого бар’єра, коли буде загроза існуванню держави як такої, її можуть врятувати тільки молоді люди у віці 18-25 років, бо це абсолютно інші люди”, — підкреслив він.

Мобілізаційний вік та майбутні виклики

Ця заява посла Залужного вкотре піднімає дискусію щодо того, кого саме слід мобілізовувати для оборони країни. Нагадаємо, що секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також нещодавно зазначив, що мобілізаційний вік в Україні має бути з 20 років, підтримуючи необхідність підвищення порогу мінімального віку.

Костенко також зазначив, що Україна планує мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, зокрема для посилення обороноздатності в умовах тривалої війни.

Чому це важливо?

Позиція Залужного викликає розуміння та підтримку з боку багатьох громадян, адже багато хто вважає, що молодь має бути захищена від воєнного тягаря, щоб забезпечити країні перспективне майбутнє. Однак у поточній ситуації безпеки та війни на сході України, влада стикається з непростим завданням — знайти баланс між потребами оборони і збереженням потенціалу молодого покоління.

У зв'язку зі загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва, на терміновому засіданні Ради оборони столиці прийнято рішення "невідкладно опрацювати питання про проведення заходів, які передбачають залучення численної кількості людей". Таке рішення було ухвалено внаслідок посилення обстрілів та заяв Російської Федерації щодо намірів збільшити кількість ракетних атак. Влада також підкреслює, що існує загроза спроб проникнення на територію міста ДРГ противника, а також можливе залучення агентів російських спецслужб та інших ворожих елементів для дестабілізації ситуації в столиці.

У зв'язку з цим Рада Оборони Києва прийняла ряд заходів, зокрема:

невідкладне опрацювання питання щодо проведення масових заходів у місті, на яких мають бути залучені багато людей;перегляд роботи громадського транспорту та проведення заходів у місцях скупчення людей для забезпечення їх безпеки;посилення уваги силових і військових структур міста до місць скупчення людей;забезпечення постійного доступу населення до укриттів та готовності пунктів незламності до використання.Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці в умовах загострення ситуації на сході України.

• На терміновому засіданні Ради оборони столиці ухвалено рішення щодо невідкладного опрацювання заходів у зв'язку з загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва.

• Причиною прийняття цього рішення стали часті обстріли та заяви РФ про збільшення кількості ракетних атак, а також можлива загроза проникнення ДРГ на територію міста та залучення агентів російських спецслужб.

• У рамках цього рішення планується проведення масових заходів у місті, залучення багатьох людей для забезпечення безпеки, перегляд роботи громадського транспорту та посилення уваги до місць скупчення людей з боку силових і військових структур.

• Заходи, прийняті Радою Оборони Києва, спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці та готовність до ефективного реагування на можливі загрози з боку російських ДРГ.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.