П’ятниця, 5 Вересня, 2025

Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

Важливі новини

Лікаря з Білої Церкви затримали за хабар у 40 тис. грн

На Київщині лікаря з Білої Церкви затримали за підозрою у зловживанні впливом. Він запропонував військовослужбовцю за винагороду внести в медичні документи неправдиву категорію придатності до військової служби, що дозволило б йому залишитися в тилу. За свої “послуги” зловмисник оцінив 40 тисяч гривень. До лікаря звернувся військовослужбовець з проханням пройти медичний огляд. З’ясувавши, що пацієнт є […]

The post Лікаря з Білої Церкви затримали за хабар у 40 тис. грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Які свята відзначають 19 серпня: міжнародні дати, українські традиції та церковні звичаї

19 серпня у світі та в Україні відзначають одразу кілька важливих дат. Цей день має цікаві народні прикмети, пов’язаний із православними традиціями та вважається особливим для воїнів. Міжнародні свята ООН встановила 19 серпня як День гуманітарної допомоги. Його мета – наголосити на важливості міжнародної співпраці, допомоги країнам, що постраждали від криз, катастроф і війн. Ще […]

Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

«Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

– ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

– Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

– IP-адреса учасників.

– Дані геолокації.

– Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

– Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

– Адреса каси, де було здійснено платіж.

– Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

– Ідентифікатор платіжного пристрою.

– Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.

Росія захопила Побєду і відкрила шлях до Вугледару: що далі?

У ніч на 22 лютого Армія Російської Федерації окупувала село Побєда, що знаходиться на південний захід від Мар’їнки в Донецькій області. Цю інформацію підтвердив DeepState, а також урядове відомство Росії. Українське військово-політичне керівництво не виходило з коментарями щодо цих подій. Російські "військові блогери" наголошують, що хоча Побєда є невеликим селищем, воно має важливе тактичне значення, оскільки знаходиться на головній трасі до Вугледару на півдні Донецької області. Росія також намагається прорватись до Вугледару з іншого напрямку, через Новомихайлівку. Попри запеклі атаки російської армії та її невелике продвиження, сили оборони змогли стабілізувати фронт кілька тижнів тому. Генеральний штаб України повідомив про 14 атак на Мар’їнському напрямку, що стало другою за інтенсивністю обстрілів ділянкою фронту після Авдіївської. Крім того, армія Росії трохи продвинулась у Георгіївці, селі на північний захід від Мар’їнки, у напрямку до Курахового в Донецькій області, де розташована велика теплова електростанція, що зацікавлює агресора.

У результаті окупації села Побєда з боку російських військ відбулося збільшення напруженості на Мар’їнському напрямку в Донецькій області. Російська армія продовжує активні дії в цьому регіоні, намагаючись просунутися до стратегічно важливого міста Вугледара. Важливою метою їхнього наступу є контроль над ключовими об'єктами, такими як теплова електростанція у Кураховому. Українські військові змушені зосередити свої зусилля на відстоюванні цих позицій та відступі не допустити.

Найскладніший тиждень з весни 2022 року: чого очікувати на фронті найближчим часом

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей тиждень був найскладнішим на фронті з весни 2022. Наступний тиждень буде не кращим.

Ворог користується власною перевагою на всі 300%.

Втрати у них такі, що будь-хто вже б згорнув подібний наступ. Але не болотняні мразоти.

І поки я не думаю, що хтось має розуміння (навіть сам ворог), де межа їх потенціалу. Бо вони зараз не думають про майбутню оборону чи щось подібне. Вони, схоже, вирішили під нуль використати свій потенціал. Без всіляких меж та кордонів. Тому жодна аналітика не буде вірною.

Дії ворога ще приблизно з вересня не піддаються логіці — саме через швидке спалювання резервів задля швидкого просування.

Ось у чому проблема.

І прикол в тому, що вони тільки додають інтенсивності через постійний потік мʼяса. Додають, не дивлячись ні на що, ні рахуючись ні з чим.

Ми зараз в другій найскладнішій ситуації після початку повномасштабного вторгнення.

Перша тривала з 24.02.22 до середини літа 2022.

Станом на липень 2025 року понад 170 тисяч осіб в Україні перебувають у Єдиному реєстрі боржників через несплату аліментів. Йдеться про осіб, які понад три місяці не виконують рішення суду щодо утримання дітей. Всі вони перебувають під контролем органів державної виконавчої служби, повідомляє Міністерство юстиції.

Найбільше боржників зафіксовано в наступних областях:

  • Дніпропетровська — 24 753 особи

  • Харківська — 13 673 особи

  • Донецька — 11 643 особи

  • Запорізька — 11 334 особи

  • Одеська — 9 173 особ

За перше півріччя 2025 року державна виконавча служба стягнула понад 7,6 мільярда гривень аліментів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

До майже 150 тисяч боржників застосовані примусові заходи впливу, зокрема:

  • заборона виїзду за кордон

  • обмеження у праві керування транспортом

  • обмеження користування зброєю

  • арешт коштів та майна

Мін’юст закликає боржників не доводити ситуацію до примусових заходів і нагадує, що регулярна сплата аліментів — це обов’язок, а не добра воля.

Останні новини