Медики назвали день тижня з найбільшим ризиком серцевого нападу

Вранці 25 червня мешканці елітного житлового комплексу PecherSky стали свідками незвичайного руху правоохоронців. Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшуки в квартирі народного депутата Миколи Тищенка. Ця подія викликала великий резонанс як у політичних колах, так і серед громадськості.

Причини та контекст обшуків

Офіційні представники ДБР заявили, що обшуки проводилися в рамках розслідування можливих правопорушень, пов'язаних з діяльністю Тищенка. Водночас конкретних деталей справи поки що не розголошують. За даними джерел, близьких до розслідування, слідчі дії пов'язані з підозрою у фінансових махінаціях та корупції.

Реакція Миколи Тищенка

Микола Тищенко, відомий політик та ресторатор, висловив своє обурення діями правоохоронців. У своїй заяві для преси він назвав обшуки політично мотивованими та спробою дискредитації його репутації. "Це атака на мене як на політика і на мою команду. Я готовий співпрацювати з правоохоронними органами та довести свою невинуватість," – зазначив Тищенко.

Позиція ДБР

Державне бюро розслідувань наголошує, що всі дії проводяться в рамках закону і відповідають нормам кримінально-процесуального кодексу. Представники бюро підкреслюють, що розслідування триває і про результати буде повідомлено громадськість.

Політичні наслідки

Обшуки в квартирі Тищенка можуть мати значні політичні наслідки. З огляду на те, що він є відомим політиком і має значний вплив у певних колах, ця ситуація може спричинити зміни у розстановці сил на політичній арені. Його противники можуть використати цю ситуацію для посилення своїх позицій, тоді як прихильники будуть змушені захищати свого лідера.

Громадська реакція

Обшуки викликали широкий резонанс у суспільстві. У соціальних мережах активно обговорюють цю подію, висловлюються різні думки щодо законності та доцільності таких дій. Деякі користувачі підтримують дії ДБР, вважаючи, що боротьба з корупцією повинна бути безкомпромісною, незалежно від статусу підозрюваних. Інші ж вбачають у цьому політичний тиск і переслідування.

Висновки

Обшуки в квартирі народного депутата Миколи Тищенка стали важливою подією, яка привернула увагу громадськості та політичних кіл. ДБР заявляє про законність своїх дій та обіцяє прозоре розслідування. Водночас, ситуація викликає багато запитань та спекуляцій. Майбутній розвиток подій покаже, наскільки серйозними є звинувачення проти Тищенка і які політичні наслідки матиме ця ситуація.

Під час обшуку слідчі виявили значні суми готівки, розміщені у коробках від брендового взуття та чорних пакетах. За оцінками, там знаходилися десятки тисяч доларів та євро. Також було знайдено годинник вартістю приблизно 40-50 тисяч доларів, який належав Тищенку.

Годинник, виявлений під час обшуку, був ідентифікований як Audemars Piguet Royal Oak Offshore. Він був зазначений у декларації депутата як власність його ексдружини Алли Барановської.

Крім того, у декларації Тищенка зазначено наявність ще двох годинників цього бренду та численних інших цінних предметів.

Обшуки також охопили помічницю Тищенка, Евеліну Андрієвську, чия квартира також була перевірена слідством. У її власності виявлено годинник вартістю 481 500 гривень.

Інформація про обшуки вже викликала значний резонанс у соціальних мережах та інших медіа.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.

Державна митна служба України знову стала об’єктом пильної уваги суспільства у зв’язку з конкурсом на посаду її очільника. Попри численні заяви про реформування, перезавантаження інституції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, перебіг конкурсу викликає серйозні запитання. Серед кандидатів, яких експерти називають найбільш імовірними претендентами на перемогу, знову фігурують вихідці з так званої «старої» митниці — системи, що роками асоціюється з корупційними схемами та непрозорими рішеннями.

Аналітичні матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, а також дослідження профільних громадських організацій неодноразово вказували на високий рівень ризиків у митній сфері. Саме митниця традиційно входить до переліку найбільш проблемних галузей з точки зору зловживань владою та конфліктів інтересів. Типовими для неї залишаються маніпуляції з митною вартістю товарів, свідоме неправильне застосування кодів УКТ ЗЕД, а також вибірковий підхід до оформлення вантажів.

Опитування представників бізнесу, які безпосередньо взаємодіють з митними органами, демонструють стабільно високий рівень недовіри. За результатами дослідження (N = 105), від 27% до понад 32% респондентів у різні роки заявляли про зіткнення з корупційними проявами — неформальними вимогами, пропозиціями «вирішити питання» або використанням особистих зв’язків.

На цьому тлі Кабінет міністрів оголосив конкурс на посаду голови Державної митної служби. Згідно з інформацією Урядового порталу, заявки подали 38 кандидатів — серед них чинні та колишні митники, податківці, прикордонники, представники бізнесу, викладачі, а також співробітники НАБУ та НАЗК. Водночас, за даними журналістів «Української правди», до числа найбільш імовірних претендентів увійшли саме вихідці з системи, які вже тривалий час працювали на митниці.

Одним із таких кандидатів став колишній очільник Закарпатської митниці Станіслав Балуєв. Аналітики звернули увагу на його службову біографію, декларації та особисті обставини.

Станіслав Балуєв набув загальнонаціональної відомості у 2019 році після резонансної історії з нарадою у президента Володимира Зеленського, на яку він не з’явився через перебування у відпустці за кордоном. Після цієї зустрічі було звільнено низку керівників західних митниць, включно з Балуєвим, із негативною оцінкою їхньої роботи. Окремо СБУ зафіксувала порушення ним вимог щодо охорони державної таємниці, що було кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Нині Балуєв працює заступником начальника Служби відновлення інфраструктури Закарпатської області та відповідає за питання, пов’язані з пунктами пропуску через державний кордон.

У 2020 році він успадкував житловий будинок в Ужгороді площею 174 кв. м, а вже за рік офіційно розлучився з дружиною Наталією. Водночас публічні факти ставлять під сумнів реальність цього розлучення: колишня дружина регулярно публікує фото з того ж будинку, а у 2025 році подружжя щонайменше двічі разом подорожувало за кордон — до Іспанії та Словенії. Це може свідчити про збереження спільного побуту та потенційне уникнення декларування майна.

Додаткові запитання викликає і епізод із позбавленням Балуєва права керування транспортними засобами за водіння у стані алкогольного сп’яніння. Попри це, згодом він придбав Audi Q7 2017 року випуску, вартість якої у декларації була відображена лише через кілька років і на рівні, що не відповідає ринковому.

Згідно з поданою декларацією, Балуєв зберігає готівкою 4,5 млн грн та 20 тис. доларів США. Його річний дохід від заробітної плати склав 834 тис. грн, також задекларовані доходи від оренди та матеріальна допомога. Серед активів — квартира, гараж і нежитлові приміщення у Вінниці, будинок і земельні ділянки в Ужгороді та під Вінницею, а також спільна нерухомість із колишньою дружиною. Водночас автомобіль Audi Q7 у декларації оцінено у символічні 140 тис. грн.

Балуєв декларує двох дітей, однак не зазначає фактичне спільне проживання з колишньою дружиною, попри численні публічні ознаки збереження сімейних відносин.

Експерти зазначають, що історія Балуєва — не виняток, а радше ілюстрація системної проблеми. Серед інших кандидатів також фігурують фіктивні розлучення, оформлення активів на родичів, невідповідність доходів стилю життя та участь у гучних скандалах минулих років.

Перезапуск Державної митної служби через відкритий конкурс є одним із зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ. Втім, ризик політичного впливу та повернення старих кадрів із сумнівною репутацією залишається високим, що робить громадський контроль за конкурсом критично важливим.