Субота, 18 Липня, 2026

Бородянка після “відбудови”: як 16 мільйонів гривень зникли без сліду

Важливі новини

Публічна критика участі артистів у концерті “Єдиний квартал”: Павло Розенко висловив занепокоєння через політичні та етичні аспекти

Колишній віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко різко відреагував на заплановану участь низки українських артистів у концерті “Єдиний квартал”, організованому студією “Квартал 95”. Причиною критики став нещодавній корупційний скандал довкола співвласника студії Тимура Міндіча. Політик наголосив, що артисти, беручи участь у заході та отримуючи гонорари, фактично заробляють на “крові і сліз українців”. Він також охарактеризував студію як частину політичного проєкту, що впливає на громадську думку і має неоднозначний суспільний резонанс.

У соціальних мережах Розенко опублікував афішу концерту, де були анонсовані виступи таких відомих виконавців, як Надя Дорофєєва, Monatik, Drevo, Позитив, Ірина Білик, Kola, а також гурти Kazka, “Антитіла” та хор “Гомін”. Політик закликав колег по сцені усвідомити суспільну відповідальність і ретельно зважувати наслідки участі у заходах, що можуть мати політичне або етичне забарвлення.

“Ви реально будете брати участь у цьому дійстві? Після того як ми всі побачили, на які корупційні кошти існує ця компашка ім. Міндіча. Ви не “поза політикою”! Ви берете від них гонорари, які в крові і сльозах українців! Не ганьбіться!” – написав Розенко, закликаючи артистів переглянути свою участь у концерті.

Після хвилі обурення, яку викликала афіша, хор “Гомін” публічно заявив, що відмовляється від участі в концерті “Єдиний квартал”. Про це також повідомив Павло Розенко, наголосивши, що колектив не буде співпрацювати зі студією “Квартал 95” у межах цього проєкту.

На тлі критики студія “Квартал 95” опублікувала заяву, у якій дистанціювалася від політичних звинувачень і корупційних підозр щодо свого співвласника. У дописі наголошується, що “Квартал 95” існує понад 20 років, створює гумористичний контент і підтримує моральний дух країни, продовжуючи працювати навіть у найскладніші часи. Студія заявила, що не має стосунку до бізнесів своїх акціонерів та до політичних процесів, а спроби втягнути її в політичну боротьбу назвала маніпуляцією.

У “Кварталі 95” також повідомили, що не відмовляються від запланованих концертів 6–7 грудня і мають намір “говорити з публікою через творчість і гумор”. Авторам заяви йдеться про готовність “захищати себе” і продовжувати роботу, попри критику на адресу студії та її співвласника.

У відповідь на заяву Розенко опублікував новий коментар, у якому назвав дивними спроби студії позиціонувати себе як “поза політикою”. Він нагадав, що “Квартал 95” роками жорстко критикував попередню владу, а після 2019 року вихідці студії та пов’язані з нею люди опинилися на ключових державних посадах – від президента до керівництва парламенту та силових структур. На думку Розенка, той факт, що “Квартал 95” не реагував на корупційні скандали, зростання тарифів і бідність людей, але продовжував висміювати “неугодних”, демонструє політичну заангажованість проєкту.

Окремим тлом до конфлікту стала резонансна справа НАБУ і САП щодо корупції в енергетиці, де Тимур Міндіч фігурує як один із ключових підозрюваних. Детективи НАБУ провели обшуки у співвласника студії, а ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що він виїхав з України за кілька годин до слідчих дій, скориставшись сервісом преміум-перевезень. Антикорупційні органи заявили, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

На цьому тлі участь відомих артистів у проєкті “Єдиний квартал” стала предметом публічної дискусії. Частина аудиторії вимагає від зірок чіткої позиції щодо співпраці зі студією, пов’язаною з фігурантом корупційної справи. Інші наголошують, що концерти “Кварталу 95” лишаються для багатьох формою емоційної підтримки під час війни, а самі артисти мають право на творчі колаборації.

Самі учасники афіші поки утримуються від гучних публічних коментарів щодо своєї участі в “Єдиному кварталі”. Водночас історія з відмовою хору “Гомін” і взаємними заявами Павла Розенка та “Кварталу 95” свідчить, що скандал навколо концерту може лише наростати, стаючи частиною ширшої дискусії про відповідальність бізнесу, шоу-бізнесу та медіа під час великої війни.

Звільнений експосадовець Міноборони Лієв у справі про втрату 1,5 мільярда гривень без запобіжного заходу

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

Церковне свято, іменини та прикмети 31 серпня

Сьогодні в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих свят — як церковних, так і державних та міжнародних. До Нового року залишається 122 дні. Церковне свято За новим календарем цього дня віряни відзначають покладання пояса Пресвятої Богородиці. За переказами, після Вознесіння Діви Марії апостоли зберігали Її пояс як святиню, що дарувала зцілення і захист. Пояс […]

Керівник ДБР прагне отримати політичний гешефт від “справи Майдану”

Останнім часом в Україні спостерігається зростання суспільної напруги, пов'язаної з діяльністю Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо розслідування подій на Майдані. Ця ситуація викликає значний резонанс як серед громадськості, так і в політичних колах країни.

Як і інші високопоставлені керівники силового блоку, керівник ДБР Сухачов дуже хоче отримати політичний гешефт на справі Майдану. Тому в умовах війни, збільшення випадків корупції та зростання злочинності ДБР продовжує імітувати розслідування Майдану.

Наприклад, у червні 2024 року в межах справи “Майдану” повідомлено про підозру двом членам Кабміну та їхнім заступникам, десятьом працівникам Нацполіції, двом співробітникам СБУ. Крім того, також було повідомлено про чергову підозру Януковичу.

За весь 2024 рік “улов” теж виявився не маленький – два члени Кабміну, 39 співробітників Нацполіції, 4 співробітники СБУ, 15 військовослужбовців і ще 7 осіб із невстановленої категорії.

Статки та кар’єрний шлях керівника Куп’янської окружної прокуратури Станіслава Муратова у 2024 році

Керівник Куп’янської окружної прокуратури — Станіслав Муратов, який раніше працював заступником прокурора Прокуратура Харківської області, у 2024 році продовжив виконувати обов’язки на стратегічно важливому напрямку. Його професійна діяльність пов’язана з координацією роботи підрозділів прокуратури, підтриманням публічного обвинувачення в судах та наглядом за дотриманням законодавства в умовах воєнного стану.

У 2024 році він отримав дохід, сформований із заробітної плати, передбаченої посадовим окладом та надбавками за вислугу років і виконання обов’язків у зоні підвищеної безпеки. Посада керівника окружної прокуратури передбачає високий рівень відповідальності, що відображається і в системі оплати праці. Основну частину доходу становить державне грошове забезпечення, визначене чинним законодавством України.

Спочатку суддя Горшкова залишила позов без руху та вимагала усунути недоліки, а у наступній ухвалі частково задовольнила вимоги Муратова, призначивши значно менші виплати. Прокурор повторно звернувся до суду, вказавши на необхідність збільшення пенсії відповідно до власних розрахунків.

Справу розглядала суддя Тітова, відома рішеннями на користь «потрібних» осіб. Аналогічні позови інших прокурорів також часто потрапляли саме до неї, що викликає підозри щодо маніпуляцій з автоматизованою системою розподілу справ.

У 2020 році Тітов виніс рішення на користь Муратова, призначивши пенсію та виплативши заборгованість понад 600 тис. грн, додатково до його заробітної плати.

Бородянку часто подають як історію успішного відновлення після російського вторгнення. Але за фасадом красивих звітів ховається кримінальне провадження про розтрату майже 17 мільйонів гривень, які мали піти на капітальні ремонти.

На початку 2024 року Служба відновлення уклала три договори з підрядною фірмою ТОВ «БК «Еліт» на загальну суму 66 мільйонів гривень. За умовами контрактів компанія отримала 16 мільйонів авансу — однак, як з’ясували правоохоронці, жодних реальних робіт так і не було виконано.

У лютому 2025 року всі угоди були розірвані за згодою сторін. Повернення коштів навіть не вимагалося. У той час, як будинки залишалися невідремонтованими, авансні гроші «подорожували» між афілійованими фірмами. Частину сум просто перевели в готівку через банківські операції, і слідство нині намагається відстежити, куди вони зникли.

Замість притягнення винних до відповідальності, Служба відновлення знову оголосила тендери. Новими переможцями стали компанії, які вже раніше фігурували в кримінальних розслідуваннях щодо неякісного виконання робіт та завищення вартості. Щонайменше одна з них працювала субпідрядником тієї ж фірми «БК «Еліт», яка «освоїла» аванс і не виконала нічого.

Ситуація в Бородянці — яскравий приклад, як гроші, виділені на відновлення постраждалих громад, можуть зникати безслідно. Безкарність і відсутність контролю над витрачанням коштів ставлять під сумнів не лише ефективність відбудови, а й саму довіру до державних інституцій.

Останні новини