П’ятниця, 16 Січня, 2026

Борошно дорожчає: українцям прогнозують суттєве подорожчання хліба

Важливі новини

Мер Кличко лідирує в опитуваннях попри скандали навколо його команди

Соціологічні опитування, проведені напередодні можливих виборів у Києві, демонструють дивовижний парадокс: чинний мер Віталій Кличко впевнено очолює рейтинг із 40% підтримки, тоді як рівень довіри до його команди — мізерний. На другому місці в рейтингу кандидатів у мери — Сергій Притула із 15,9%, третім іде Максим Жорін із 8,9%. Решта кандидатів не дотягують і до […]

Дефіцит магнію: як проявляється і кого він вражає найчастіше

Дефіцит магнію — поширений, але часто непомітний стан, який може «вистрілити» раптовими м’язовими спазмами, аритміями й погіршенням загального самопочуття. Британська служба охорони здоров’я пояснює: типова скарга — судоми м’язів, особливо литкових, що частіше виникають уночі чи під час відпочинку; у частини пацієнтів додаються тремтіння, слабкість і навіть порушення серцевого ритму. Стандартним способом перевірки є аналіз […]

Коригування “мирного плану”: Україна змінює дискусійний пункт щодо міжнародної допомоги

Україна внесла важливі зміни до одного з ключових пунктів проєкту так званого «мирного плану», який останніми днями активно обговорюють у західних медіа. За даними The Wall Street Journal, що посилається на високопоставленого представника США, у початковій редакції документа містилася вимога здійснювати всебічну перевірку всієї міжнародної допомоги, яка надходить Україні. Такий механізм, на думку аналітиків, мав би на меті посилити контроль над фінансовими потоками та мінімізувати ризики корупційних зловживань у період масштабної підтримки з боку партнерів.

У новій версії проєкту цей пункт повністю зник. Натомість з’явилося положення про запровадження «повної амністії» для всіх сторін, які беруть участь у процесі врегулювання. Подібна зміна викликала жваві дискусії серед експертного середовища, адже питання амністії традиційно є одним із найскладніших в контексті врегулювання конфліктів. Спостерігачі зауважують, що запровадження такого підходу може стати політичним інструментом для зниження напруги, однак водночас породжує запитання щодо справедливості та відповідальності за вчинені злочини.

Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.

Нерухомість заступниці міністра економіки: декларація та реальність доходів

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.

Росія хоче змусити Україну до переговорів, не зупиняючи війну – ISW

Росія готується передати Україні так звані “мирні пропозиції” після завершення обміну полоненими, запланованого на 25 травня. Однак, за оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), Кремль не прагне до справжнього миру – йдеться про спробу нав’язати Україні умови фактичної капітуляції без припинення бойових дій. Про це повідомляє ISW із посиланням на заяви дипломатів. 23 травня заступник […]

Хоча цьогорічний урожай зернових в Україні виявився дещо гіршим за минулорічний, його вистачає для покриття внутрішнього попиту. Проте проблема полягає у якості зерна, що безпосередньо вплине на ціну борошна і, відповідно, хліба.

Про це в коментарі УНІАН заявив перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ “Київ Хліб” Юрій Дученко.

Чому дорожчає борошно

За його словами, якісне борошно потребує зерна 2-го класу, яке агровиробники неохоче пропонують на внутрішньому ринку. Через це борошномельні підприємства не завжди можуть сформувати достатні партії для виробництва. Внаслідок дефіциту ціна на борошно не знижується навіть під час збору врожаю.

Станом на серпень тонна пшеничного борошна вищого ґатунку коштує близько 15 000 грн, а першого – 14 500 грн. До кінця року ціна може зрости ще на 2 000 грн.

«Частка борошна у собівартості хліба становить 40%. Якщо ціна зросте, це автоматично додасть близько 5% до собівартості. У цілому до кінця 2025 року хліб може подорожчати до 20%», – пояснив Дученко.

Це ставить виробників перед вибором: або підвищувати ціни, або знижувати якість продукту для внутрішнього ринку.

На фоні зростання витрат українці скорочують споживання здоби, м’яких кондитерських виробів і дорогих видів хліба. Натомість експорт української продукції зростає швидкими темпами.

«Наприклад, експорт наших м’яких кондитерських виробів від початку повномасштабного вторгнення зріс у 8 разів. Загалом 12% експорту – це м’які кондитерські вироби, а 88% – продукти тривалого зберігання, хлібобулочні вироби та заморожений хліб», – розповів директор «Київ Хлібу».

Він також зазначив, що європейські споживачі поступово відходять від замороженого хліба, натомість попит на продукцію тривалого зберігання та функціональні вироби лише зростає. Саме на цьому напрямку українські виробники мають шанс закріпитися на міжнародному ринку.

Останні новини