Британія і ЄС не зможуть компенсувати відсутність підтримки від США у 2026 році

Ключові елементи військового обліку:

“Ми зберігали перевагу завдяки інноваціям у використанні дронів — від Mavic до FPV-дронів і морських апаратів. Але ворог швидко переймає наші розробки та масштабує їх для власних потреб”, — пояснила Берлінська.

Росія активно впроваджує на своїх фронтах технології, розроблені українцями, тим самим зменшуючи розрив у технологічному оснащенні. В результаті, за словами Берлінської, на деяких напрямках Росія змогла навіть обігнати Україну, що ставить під загрозу подальшу ефективність українських військ у цій сфері.

Особливу проблему становить недооцінка українських інженерів на фронті, вважає Берлінська. Висококваліфіковані фахівці часто виконують завдання, не пов’язані зі створенням чи вдосконаленням технологій — працюють як водії, мінометники чи діловоди. Берлінська наголосила, що це втрата цінного ресурсу, оскільки ці люди могли б робити набагато більше, якби мали можливість реалізувати свої інженерні навички.

“Якщо у нас є рота інженерів, яка може утримувати позицію на кілька кілометрів, але в той же час має потенціал для виготовлення дронів, які можуть значно послабити сили противника, ми повинні використовувати їх саме за призначенням. Це не просто економія ресурсів, а можливість діяти розумніше”, — зазначила вона.

Розробник комплексів розвідки Андрій Липовий вважає, що Україна наближається до технологічного рівня Росії і навіть отримала певну “невелику перевагу” в деяких аспектах. На його думку, за умови правильного підходу Україна зможе закріпити своє лідерство в галузі безпілотних систем уже в 2025 році.

Однак для цього потрібні інвестиції в інженерний потенціал і належна організація людських ресурсів. “Війна дронів” між Україною та Росією демонструє, що, попри готовність інженерів до розробки нових технологій, необхідно забезпечити умови для реалізації їхніх ідей.

На думку експертів, Україна повинна інвестувати не лише в кількість дронів, але й у якість їхнього управління та інновації. В іншому випадку технологічне відставання від Росії може лише посилитися, ускладнюючи завдання військовим на фронті.

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.