Британія спрямує 70 мільйонів фунтів з конфіскованих активів РФ на посилення ППО України

Управління державної охорони України здійснило закупівлю, яка привернула увагу через масштаб витрат і спосіб проведення процедури. Йдеться про контракт на суму 52 млн грн, укладений із ТОВ «Автомобільний дім Атлант» щодо постачання 15 спеціалізованих автомобілів, створених на базі Volkswagen T7 Caravelle модельного року 2025. За інформацією журналістів видання «Наші гроші», придбання пройшло без конкурентного відбору, а встановлена ціна на кожен автомобіль суттєво перевищує ринкові показники для подібних комплектацій.

Згідно з умовами договору, до завершення поточного року до столиці мають доставити 15 машин моделі СКС-VWCV-ПС. Їх виробником визначено ТОВ «Спец-Ком-Сервіс», яке спеціалізується на переобладнанні транспортних засобів для потреб державних структур. Усі авто отримають фірмове оформлення у відтінку «чорний металік», що традиційно використовується для транспортних засобів охоронних підрозділів. Вартість одного автомобіля становить 3,47 млн грн, що й сформувало загальну суму контракту.

Йдеться про восьмимісні повнопривідні автомобілі з дизельним двигуном 2.0 об’ємом, потужністю 170 к. с., автоматичною коробкою передач і розширеним пакетом безпеки. Машини оснащені системами розпізнавання пішоходів і велосипедистів, контролем втоми водія, подушками безпеки та шторками по всьому салону. Також передбачені шкіряні сидіння, цифрова панель приладів, тризонний клімат-контроль, круїз-контроль, камера заднього огляду, парктроніки та дві зсувні двері з електродоводчиком.

До комплекту додаткового обладнання входять захист моторного відсіку, захисна сітка радіатора, плівка та тонування вікон, зимова гума з компресором, а також аптечка, вогнегасник і базовий набір для надзвичайних ситуацій. Автомобілі обладнані сигнально-гучномовним пристроєм, проблисковими маяками та радіопідготовкою.

Технічні характеристики свідчать, що УДО закупило найдорожчу комплектацію — Premium Long 4Motion із подовженою колісною базою. У вересні на сайті постачальника така комплектація коштувала 2,74 млн грн, а “Cars App” показував ціну від 2,79 млн грн. Навіть з урахуванням спецобладнання різниця з контрактною ціною у 3,47 млн грн залишається значною.

Закупівля відбулася без участі конкурентів — на тендер не подалася жодна інша компанія.

“Автомобільний дім Атлант”, офіційний дилер Volkswagen у Києві, належить кіпрській компанії “Хойру Холдингз Лімітед”, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин Казахстану Павєл Нємитов. Раніше компанія мала назву “Атлант-М” і була пов’язана з громадянином Росії Сергієм Савицьким. З 2017 року фірма отримала державних підрядів на суму понад 268 млн грн.

Внаслідок ракетного удару, здійсненого російськими військовими, суттєво пошкоджено виробничі потужності компанії Yofi!, одного з лідерів українського ринку хумусу. За повідомленням пресслужби підприємства, удар стався вночі, коли більшість працівників уже залишили територію заводу. За 20 хвилин до моменту влучання ракети персонал встиг евакуюватися, тому жертв серед людей не було.

Ракетний удар пошкодив виробничий цех на київському заводі компанії, внаслідок чого значну частину будівлі та обладнання було знищено, а також виникла пожежа. Рятувальні служби оперативно виїхали на місце події, і фотографії з місця трагедії були опубліковані в інстаграмі Yofi!. Вогнеборці боролися з вогнем, що охопив частину виробничих площ, намагаючись обмежити поширення пожежі.

Площа виробничого комплексу становить близько 2 000 м²; до удару підприємство випускало до 1 200 тонн продукції на рік і контролювало приблизно 70% українського ринку хумусу, постачаючи товари в супермаркети, ресторани та кавʼярні по всій країні.

Компанія повідомила про тимчасове призупинення постачання продукції щонайменше на місяць; на складах залишилися лише невеликі залишки готової продукції. Керівництво заявило, що робитиме все можливе для відновлення виробництва після ліквідації наслідків атаки.

Збитки поки що оцінюються як значні: знищено виробниче обладнання й інфраструктуру, що позначиться на робочих місцях, податкових надходженнях і продовольчій безпеці. Напад на цивільне підприємство вкотре підкреслює руйнівний вплив обстрілів на економічну інфраструктуру країни.

Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, звертається до українців з важливим закликом: розглянути довгострокове перебування в Німеччині, водночас враховуючи потенційне повернення до рідної країни після завершення війни. Шнайдер підкреслює, що відновлення України після конфлікту багато в чому залежатиме від повернення працездатного населення, яке відіграє ключову роль у відбудові економіки та інфраструктури.

Експерт зазначає, що в рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається, особлива увага приділяється підготовці до можливого повернення. Вони закликають українців, які нині перебувають у Німеччині, ретельно оцінити свою ситуацію і перевірити, чи підпадають вони під критерії для отримання більш стійкого статусу. Це дає змогу не лише забезпечити стабільність на тривалий період, а й залишатися гнучкими у разі, якщо ситуація на батьківщині зміниться на краще.

Нині українці в Німеччині можуть: • залишатися під тимчасовим захистом або• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.