Британські розвідувальні агентства отримали заборону на передачу американської розвідки Україні

Екскерівник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва Станіслав Сєрєбряк висунув свою кандидатуру на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора. Це рішення викликало неабиякий інтерес та певні сумніви серед громадськості, зважаючи на характер та обсяги задекларованих активів його родини. Відзначимо, що питання щодо джерел походження коштів та прозорості можливого призначення залишаються відкритими.

У декларації родини Сєрєбряків зазначено чимало об’єктів нерухомості, розташованих в різних регіонах України, зокрема й земельна ділянка та недобудований дачний будинок. Окрім того, декларуються три автомобілі, що свідчить про певний рівень життя родини. Серед житлових об’єктів є квартира площею 48 м² у Києві, а також ще одна квартира в смт Катеринівка площею 71,6 м², яка перебуває у спільній частковій власності (33,3%).

Сім’я володіє земельною ділянкою площею 0,18 га у селі Хотянівка (Вишгородський район), придбаною торік за 800 тис. грн; саме на цій ділянці, за даними декларації, споруджується будинок площею 239 м². Крім того, у звітах згадуються й інші об’єкти, до яких члени родини мають доступ або право проживання.

Автомобільний парк родини також виглядає примітним: дружина з 2024 року користується Mercedes-Benz GLS 400 4MATIC (оренда від ТОВ «Торговий дім ‘Укрлада’»), придбано Dodge Journey 2019 року за 200 тис. грн, а сам Станіслав їздить на Ford Bronco (2022) за 850 тис. грн. Зауважимо, що ринкова вартість згаданих моделей часто перевищує ті суми, які зазначені в декларації, що породжує додаткові питання про оцінку та джерела коштів при придбанні.

За підсумками 2024 року родина задекларувала загальний дохід у розмірі 9,33 млн грн. Основну частину цієї суми — 7,1 млн грн — становлять доходи саме Станіслава, що, як зазначено, походять від підприємницької діяльності. Крім того, у декларації фігурують доходи від наукової діяльності в Інституті економіко-правових досліджень НАН та Східноукраїнському університеті (понад півмільйона гривень), страхові виплати на 552 тис. грн і доходи дружини від роботи в університеті (понад 1,25 млн грн). Родина декларує також 200 тис. доларів та 1,15 млн грн готівкою, а на банківських рахунках — понад 550 тис. грн.

Окрему увагу привертає розбіжність між задекларованими цінами придбань деяких автомобілів і типовими ринковими цінами на аналогічні моделі. Dodge Journey 2019 року, зазначений у декларації за 200 тис. грн, за оцінками експертів мав би коштувати значно більше; схожа невідповідність простежується для Ford Bronco, ринкова вартість якого часто перевищує суму, вказану в декларації. Такі різниці зазвичай викликають питання про реальність трансакцій, оцінювання майна та можливі механізми приховування доходів або оптимізації оподаткування.

Подана кандидатура на посаду прокурора в ОГП у контексті описаних статків родини створює суспільний інтерес і наперед підлягає підвищеній увазі з боку антикорупційних органів, журналістських розслідувань та громадськості. Призначення на такі посади зазвичай супроводжується перевірками декларацій, перевіркою відповідності задекларованих доходів і витрат та можливих конфліктів інтересів.

У центрі уваги — принцеса Беатріс, що несе українське прізвище Греченюк. Вона, схоже, живе подвійним життям: одне — у розкішному замку, оточена привілеями королівської родини, інше — серед простих селян Закарпаття. Її тато, колишній сільський депутат Микола Греченюк, став символом перемоги у державних тендерах на ремонти та розчистку доріг. І, можливо, саме завдяки його таланту вигравати тендери, вони мають замки, прикраси, і можливість відвідувати найдорожчі курорти світу. Між тим, ФОП Греченюка неодноразово вигравав тендери на суми, що не залишають байдужими. На тлі цього усього, село Підвиноградів, де живе родина Греченюків, відоме своїм розкішним ромським поселенням, яке нагадує про елітні райони Києва чи Москви. Все це — неймовірна сага про звичайних людей, що здатні на надзвичайні звершення.

В 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це було в рамках їх права на безоплатне отримання землі, яке гарантує кожному українцю Конституція. Земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року, проте зазначені особи врешті-решт відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Крім свого ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також щасливо ділиться участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не настільки великі порівняно з іншими "тендерними воротами", проте це не заважає доньці Миколи Греченюка, Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах), насолоджуватися розкішним життям, наповненим шопінгом у бутіках Hermes, поїздками на автомобілі Porsche та відпочинком на ексклюзивних курортах світу. У своєму Instagram вона не відстає від своїх друзів, серед яких сестра опального політика Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її обранець, Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Попри їхню давню неприязнь до Балог, це не заважає обом родинам керувати рідним краєм з величністю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів, презентуючи свої власні дизайнерські рішення в своєму будинку. Одним із бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, а також елітні вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який на відміну від своєї дружини не обмежується розкішним життям в соціальних мережах, а має свій автобізнес та навіть намагався взяти участь у політичному житті, балотуючись від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, але без успіху. Однак, в червні 2022 року, у розпал війни Росії проти України, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для свого сина дозвіл на виїзд за кордон на термін тримісячної дії. Ця можливість була обумовлена тим, що Андрій Петьовка, як виявилось, нібито є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". За списком осіб, для кого Василь Петьовка подавав прохання про видачу дозволів, також був і Микола Греченюк, сват сина нардепа. Однак, ці дії не залишилися непоміченими, і Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте, після завершення волонтерської місії, як стверджували, НАЗК більше не мала претензій до нього. В липні 2022 року, коли були активні зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. І хоча можливо, в цей час чоловік та сват вирушили за кордон не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято, але в Instagram можна було побачити, що у вересні 2023 року Беатриса відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, з чоловіком та дитиною. Такі подорожі здавна були характерними для представників вищого суспільства Закарпаття, що завжди вражали своєю тягністю до розкішних розваг та ексклюзивних місць. Однак, при такому великому розмаїтті дорогоцінних предметів, які з'являються в їхніх соціальних мережах, виникає питання, чи не стають вони предметом контрабанди, яка масово потрапляє через Закарпатську область, яка є однією з лідерів серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розглянуто приклади недоречного використання влади та підозрілих практик, пов'язаних з отриманням переваг окремими особами в Закарпатській області. Вона розкриває широкий спектр питань, починаючи від використання політичних зв'язків для отримання неправомірних переваг в земельних справах та надання перепусток на виїзд за кордон, і закінчуючи питаннями, пов'язаними з можливою контрабандою. Зазначена практика викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності діяльності урядових інституцій, а також суспільної довіри до них. Такі випадки підкреслюють необхідність суворого контролю з боку суспільства і владних структур над діяльністю посадових осіб, а також важливість підтримки незалежних журналістських розслідувань для виявлення та розкриття подібних порушень.

Звіти аналітиків громадської організації "Чесно" розкривають потенційні можливості для значних економічних заощаджень, які держава могла б здійснити протягом тривалого періоду повномасштабної війни, якби народні обранці виявляли вищий рівень відповідальності у своїй діяльності. За аналізами експертів, оптимізація видатків та ефективне використання ресурсів можуть призвести до значного скорочення витрат, що становитиме істотний ресурс для підтримки економіки та соціальних програм у складний період кризи.

Так із держбюджету пішло майже 65 млн гривень на компенсацію за оренду житла в столиці для народних депутатів, включно з тими, які впродовж воєнних 2022-2024 років декларували сотні тисяч у валюті готівкою, нові автомобілі, ювелірні прикраси, одяг та аксесуари люксових брендів і навіть тих, хто має квартиру в Києві.

За даними в деклараціях, зі 160 нардепів, які отримували компенсації за останні два роки, щонайменше 54 мають накопичення понад 100 тис. доларів.

Найбільший відсоток нардепів, які отримали компенсацію за житло, серед «Слуг народу», які отримали більше відшкодувань, ніж нардепи всіх інших фракцій і груп разом узяті.

Протягом 2022-2023 років на оренду житла для слуг щорічно йшло по 20 млн гривень з бюджету, а за перші чотири місяці 2024 року ця сума вже майже сягнула 5 млн гривень.

І якраз максимально допустиму суму житлових компенсацій обирали саме заможні «слуги», зокрема Богдан Торохтій, Артем Кунаєв, Олег Воронько, Степан Чернявський, Ігор Негулевський, Ігор Фріс, Орест Саламаха, Олександр Горобець та інші.

Наприклад, «слуга» Олександр Кабанов, чия дружина володіє квартирою в Києві площею 164,7 кв. м і який має право на безоплатне в ній проживання, за перші чотири місяці 2024 року взяв 56 тис. гривень із бюджету на оренду житла.

Прикметно, що найменше грошей на житло просили нардепи з груп ПЗЖМ і «Відновлення України» (які раніше разом входили до ОПЗЖ) та від «Батьківщини».

Загалом зелена влада використовує будь-які можливості вкрасти по максимуму, навіть попри війну, а ОП використовує компенсації за житло як варіант конвертів своїм депутатам.

Законопроєкт №11090, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, є мандрівкою вперед у напрямку здорового способу життя для українського суспільства. Підвищення акцизного податку на тютюнові вироби — це не лише фінансовий захід, а й важлива стратегічна дія у боротьбі зі шкідливою залежністю від куріння. Цей законопроєкт створює потужний інструмент для зменшення споживання тютюнових виробів серед населення та зниження впливу тютюнопаління на громадське здоров'я.

Підвищення акцизу на тютюнові вироби відображає глибоке розуміння державними органами важливості проблеми тютюнопаління та його наслідків для громадського здоров'я. Це також сприяє збільшенню доходу державного бюджету, який може бути використаний для розвитку програм охорони здоров'я та соціальної підтримки для тих, хто бореться зі шкідливими звичками.

Крім того, прийняття цього законопроєкту створює позитивний сигнал у суспільстві про важливість здорового способу життя та відповідального ставлення до свого та оточуючого здоров'я. Це може спонукати громадян до відмови від шкідливих звичок та сприяти формуванню здорової культури серед населення.

Загалом, підвищення акцизного податку на тютюнові вироби є стратегічним кроком, який демонструє готовність українського законодавства та суспільства діяти на користь громадського здоров'я та благополуччя.

Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

“За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

“У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.