Британські вчені попередили: кава може спричинити набір зайвої ваги

Сьогодні, за новим церковним календарем, православні християни згадують мучеників Апамейських — святого Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за свою віру в Христа в IV столітті. Вони стали символом стійкості та відданості вірі, навіть перед лицем смертельної небезпеки. Їхній подвиг є свідченням того, як вірність своїм переконанням може перемогти будь-які труднощі. Ці мученики були страчені через те, що відмовилися поклонятися язичницьким богам і залишилися вірними християнському вченню, ставши за це жертвами.

Цього ж дня православні віряни святкують Сиропусну, або Прощену неділю — важливу подію у церковному календарі, що відзначає останній день перед початком Великого посту. Прощена неділя має особливе значення, адже саме в цей день прийнято просити пробачення у ближніх, очищатися від образ і непорозумінь. Це час для глибокого духовного роздуму, очищення серця та примирення з усіма, щоб почати Великий піст у мирі та гармонії. Віряни звертаються до своїх рідних, друзів, колег і навіть тих, з ким у них були непорозуміння, прощаючи й просячи прощення, створюючи таким чином гармонію у своїх душах та навколишньому світі.

За церковним переданням, мучеників піддали жорстоким тортурам, а згодом залишили на болоті, прирікши на тяжкі страждання. Після смерті їх поховали з почестями. Частки мощей святих нині зберігаються на Кіпрі.

Також цього дня вшановують священномученика Папія, єпископа Іерапольського, преподобних Фаласія, Лімнія і Варадата, а також преподобного Афанасія, сповідника.

Цьогоріч 22 лютого припадає на Сиропусну неділю — останній день перед Великим постом. У цей день згадують вигнання Адама з раю та звертаються один до одного зі словами пробачення. Традиція примирення має глибокий духовний зміст: віряни прагнуть очистити душу від образ і вступити у піст із чистим серцем.

Великий піст розпочинається вже наступного дня та триватиме до Великодня.

За юліанським календарем цього дня вшановують мученика Никифора Антіохійського.

У день пам’яті мучеників віряни моляться про силу духу, терпіння, здоров’я та благополуччя родини. Прощена неділя закликає до примирення з усіма, з ким були конфлікти. Вважається, що прощення полегшує душу та сприяє духовному оновленню.

У народі 22 лютого називали Маврикіїв день. Колись господарі готувалися до весняних польових робіт — навіть узимку вивозили на поля добрива. День вважається сприятливим для прибирання оселі та наведення порядку.

Церква застерігає від лихослів’я, пліток, заздрості, жадібності та відмови в допомозі нужденним. За народними повір’ями, цього дня не рекомендують шити, в’язати чи розпочинати важливі фінансові справи.

За погодою цього дня визначали, якими будуть наступні пори року:

холодна погода — до дощового літа;

сонячний день — до теплого року;

суха погода — до погожої осені;

хуртовина — до затяжної весни;

високі кучеві хмари — до ясних днів найближчим часом.

Особливо доброю прикметою вважається ранній приліт граків — це означає, що зима невдовзі відступить.

Історія навколо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка набула широкого суспільного резонансу та стала символом системної проблеми безкарності високопосадовців у період воєнного стану. Поєднання кількох факторів — кримінального провадження щодо десятків мільйонів гривень незадекларованих активів, рішення суду не усувати посадовця з посади та затягування парламентських процедур зі звільнення — викликало хвилю обурення як у медіа, так і серед громадськості.

Понад рік тому журналістські розслідування оприлюднили інформацію про значні статки, якими користується родина Кириленка. Йшлося про елітну нерухомість, дороговартісні паркомісця та автомобілі преміумкласу, що не відповідали задекларованим доходам посадовця. За даними слідства, активи на суму понад 72 мільйони гривень були набуті без підтверджених законних джерел походження, що стало підставою для відкриття кримінального провадження.

Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

Черкаський районний суд ухвалив рішення про стягнення 49 470 гривень із місцевого мешканця, який завдав шкоду водним біоресурсам. Суд визнав, що порушник своїми діями порушив закон, здійснивши незаконний вилов на Дніпрі за допомогою забороненої месинової сітки. Інцидент стався в акваторії поблизу села Худяки, де чоловік виловив 30 лящів, що підлягають охороні та регулюванню. Рішення суду підкреслює пріоритет захисту довкілля та відновлення справедливості для держави й місцевої громади.

Матеріали кримінального провадження №707/2015/25 детально описують порушення: заборонена сітка довжиною близько 70 метрів із вічком 70×70 см була встановлена без відповідного дозволу. Такий вид промислу заборонений через шкоду, яку він завдає рибним запасам та екосистемі річки. Судова практика демонструє, що незаконне вилучення водних ресурсів тягне не лише кримінальну відповідальність, а й обов’язок відшкодувати матеріальні збитки довкіллю.

Такі знаряддя лову прямо заборонені Правилами любительського та спортивного рибальства. У результаті незаконного використання сітки порушник виловив 30 особин ляща.

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук у листі від 26 травня 2025 року оцінив шкоду, завдану водним біоресурсам, у 49 470 гривень.

Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не подавався, а сам порушник добровільно збитки не компенсував.

У межах окремого цивільного провадження Черкаський районний суд дійшов висновку, що чоловік зобов’язаний відшкодувати повну суму шкоди, заподіяної довкіллю.

Суд послався на норми частини 4 статті 68 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтю 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають безумовний обов’язок порушників компенсувати завдані збитки.

Рішення суду створює черговий прецедент, який підтверджує: за незаконний вилов риби та використання заборонених знарядь лову відповідальність неминуча, а завдані довкіллю збитки мають відшкодовуватися у повному розмірі.