Британські вчені попередили: кава може спричинити набір зайвої ваги

В’ячеслав Лисенко, співвласник СЕО Клубу України, опинився під прицілом українських правоохоронних органів після звинувачень у відкритті нелегального казино та шахрайського кол-центру у Києві. Ця ситуація викликає серйозне обурення та хвилювання не лише серед громадськості, а й у бізнес-спільноті. Згідно з інформацією від ua.news, правоохоронні органи стежили за діями В’ячеслава Лисенка протягом восьми місяців, а 30 квітня під час обшуку його бізнес-центру за адресою вул. Дегтярівська 33В виявили низку порушень.

У вказаному бізнес-центрі правоохоронці виявили нелегальне казино, де грали в азартні ігри депутати та особи з елітарного кола міста. Крім того, було розкрито шахрайський кол-центр, який використовувався для обману громадян Чехії, Німеччини та України. Детективи Територіального управління БЕБ у Києві повідомили, що нелегальне казино знаходилося на дев’ятому поверсі будівлі, тоді як кол-центр функціонував на четвертому поверсі. Під час обшуку правоохоронці вилучили покерне обладнання, комп’ютери, бухгалтерську документацію, відеозаписи відвідувань казино та конверти з готівкою для видачі винагороди гравцям.

Один з фігурантів справи, Михайло Слєпуха, директор у компаніях, що належать акціонеру логістичної компанії Meest China та члену наглядової ради CEO Club Ukraine В’ячеславу Лисенку, був оголошений підозрюваним. Сам Лисенко уникнув затримання та залишив межі країни. Під час обшуку житла одного з фігурантів правоохоронці вилучили значну суму грошей в різних валютах, для якої не було офіційного пояснення походження.

Поміж іншого, у тій самій будівлі на четвертому поверсі був виявлений ще один кол-центр, діяльність якого спрямовувалася на шахрайське викривання коштів громадян України, Німеччини та Чехії. Основний метод шахрайства полягав у телефонних дзвінках, під час яких потерпілим пропонували інвестувати у програмне забезпечення для автоматичної торгівлі криптовалютами з непідтвердженим доходом. Після переказу грошей на вказані центром рахунки зв’язок із шахраями припинявся.

Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування цієї справи за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. В’ячеслав Лисенко, якого обвинувачують у злочинах, відомий як активний учасник української бізнес-спільноти, проте його дії в цій справі викликали широкий резонанс та обурення.

В’ячеслав Лисенко – це відомий український мільйонер, який здобув своє становище завдяки активній діяльності в сфері торгівлі та логістики, зокрема на «китайській хвилі» та в торгівлі контрафактними товарами. Він широко рекламує свої успіхи та досвід, а також позитивні аспекти своєї особистості. Однак останнім часом Лисенка звинувачують у зайвій саморекламі, омані громадськості та отриманні прибутку за рахунок сумнівних схем, пов'язаних з китайськими товарами та контрабандою.

Відомий як засновник компанії «Укр-Китай Комунікейшин», Лисенко активно позиціонує себе як експерта з економічних питань, громадського діяча та бізнес-наставника. Стартовавши свою кар'єру з бартерних угод та торгівлі нафтопродуктами, він зумів розвинути свій бізнес та налагодити контакти з Китаєм, що дозволило йому отримати значний прибуток.

Хоча Лисенко заявляє про свою чесність та прогресивний підхід до бізнесу, його діяльність викликає критику з боку громадськості. Зокрема, йому доводиться відповідати за впровадження схем, які призвели до заповнення українського ринку контрафактними товарами, а також за спроби залучення інвестицій у сумнівні проекти.

Незважаючи на свої спонсорські зусилля у сфері спорту та участь у різних благодійних проектах, Лисенко не уникає критики з боку громадськості через його вплив на українську економіку та сумнівні практики в бізнесі.

Китайські товари, особливо ті, що замовляються великими оптовими партіями, часто відрізняються низькою якістю та є бракованими. Навіть сам Лисенко не може відкинути цей факт, зізнавшись, що часто замовлені його компанією товари приходили в непридатному стані. Тим не менш, він стверджує, що зараз усі замовлення з Китаю приходять практично в ідеальному стані. Однак, покупці його компанії, які зверталися до інтернет-магазину Meestchina, зауважують радикальне погіршення обслуговування. Товари пропадають, а клієнти скаржаться на негативний досвід, скандали та важкості у вирішенні проблем.

Наразі основними активами В’ячеслава Лисенка є ресурси meest.cn та ukr-china.com, але відгуки про них далекі від позитивних. Інтернет переповнений обуреними відгуками клієнтів про роботу цих проєктів мільйонера. Знайти позитивні коментарі майже неможливо. Замовники відверто звинувачують бізнесмена та його підлеглих у нечесності. Так, замовлені товари з Китаю доводиться чекати надто довго, що викликає розгніваний резонанс серед клієнтів.

В Інтернеті можна знайти безліч історій про те, як клієнти Лисенка намагаються повернути свої гроші за посилки з Китаю. У багатьох випадках це можливо лише після звернення до юристів або навіть правоохоронних органів. Замовники Лисенка відверто називають його "шахраєм", а його співробітників — "ошуканцями". Репутація компанії «Укр-Китай Комунікейшин» опинилася під великим питанням та є однією з найгірших у сучасній Україні.

В’ячеслав Лисенко і його компанія «Укр-Китай Комунікейшин» також стали відомими як одні з найбільших постачальників контрабанди з Китаю в Україну. Одним із чинників, який прискорив цей рейд, стали розкриття колишніх та нинішніх співробітників компанії про неправомірні практики, що здійснювалися в офісах. Ці свідчення розкривають жорстку дисципліну, стеження, атмосферу контролю та зловживання пишномовності з боку Лисенка, яка прикривається експлуатацією персоналу.

Сам В’ячеслав Лисенко часто критикується за зайву саморекламу та непрозорість як у особистих, так і у професійних питаннях. Маючи статки, що перевищують 10 мільйонів доларів, він вважається одним із впливових фігур в Україні, але його поведінка та дії викликають значний суспільний резонанс і негативне ставлення.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про серйозні проблеми у діяльності В’ячеслава Лисенка та його компанії «Укр-Китай Комунікейшин». Замовники скаржаться на низьку якість китайських товарів, непридатність поставок, проблеми з доставкою та обслуговуванням. Бізнесмен і його компанія стали об'єктом критики через неправомірні практики, такі як контрабанда та шахрайство, а також жорстку дисципліну в офісах і зловживання пишномовності. Репутація Лисенка серйозно постраждала, а його образ в громадському просторі набув відтінків негативу та скептицизму. В цілому, стаття розкриває проблеми з етикою та законністю у діяльності підприємця, що потребує уваги від відповідних органів контролю та розслідування.

Найнадійнішим механізмом гарантування безпеки у сучасному світі залишається членство в Північноатлантичному альянсі, однак питання приєднання України до НАТО нині не є предметом практичного розгляду. Таку позицію висловив американський дипломат Курт Волкер — колишній постійний представник США при НАТО та спеціальний представник Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках — під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «Еспресо».

На думку Волкера, саме Альянс протягом десятиліть демонструє найвищу ефективність у стримуванні агресії та запобіганні масштабним конфліктам між державами. Він підкреслив, що членство в НАТО створює не лише військові, а й політичні гарантії, які роблять будь-яку спробу нападу надто ризикованою для потенційного агресора. За його словами, історичний досвід чітко показує: Росія ніколи не наважувалася на пряме збройне протистояння з країнами, які входять до Альянсу, що свідчить про визнання сили колективної оборони.

Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

Досягти ідеальної гладкості волосся мріє багато хто, однак ціна за таку красу може виявитися не лише високою, а й небезпечною для здоров’я. Популярні салонні процедури, як-от кератинове вирівнювання чи «бразильське» розгладження, давно стали трендом серед тих, хто прагне досконалості. Проте нові дослідження вказують на серйозні ризики, пов’язані з їх використанням, які можуть загрожувати не лише вашому волоссю, але й здоров’ю в цілому.

Виявилось, що в багатьох продуктах для таких процедур містяться небезпечні хімічні речовини, зокрема формальдегід або компоненти, які здатні виділяти його під час нагрівання. Формальдегід — це отруйний газ, який може викликати серйозні проблеми з диханням, подразнення шкіри, а також бути канцерогеном, що підвищує ризик розвитку раку. Більше того, вплив цих хімікатів не обмежується лише людьми, які безпосередньо проходять процедури. Вони можуть впливати на майстрів, що проводять ці маніпуляції, а також на оточення в салоні.

У США регулятори вже кілька років намагаються заборонити такі склади. Управління з контролю за якістю харчових продуктів і ліків (FDA) публічно попереджає: коли ці суміші нагрівають, формальдегід виходить у повітря, і якщо салон погано провітрюється, і майстер, і клієнт просто дихають канцерогеном. Тривалий контакт пов’язують не лише з підвищеним ризиком деяких видів раку, а й із нервовими симптомами, проблемами з диханням, опіками шкіри голови. Через це FDA запропонувало обмежити або прямо заборонити такі засоби, але на ринку досі є і «кератин», і «Brazilian blowout», які виділяють формальдегід.

Проблема не обмежується лише «формальдегідом у салоні». Те, що рекламують як «безпечне випрямлення без формальдегіду», теж не обов’язково безпечне. У 2025 році токсикологи описали випадки гострих отруєнь і навіть ураження нирок після процедур з використанням засобів на основі гліоксилової кислоти — це популярна альтернатива формальдегіду. Пацієнтки після такої обробки скаржилися на блювання, біль у животі, висип на шкірі голови; у більшості зафіксували гостре пошкодження нирок. Автори дослідження попереджають: маркер «formaldehyde free» не означає «здорово».

Окрема зона ризику — фарбування й хімічні завивки. Фарбники можуть містити агресивні окисники (амоній, перекис), які викликають хімічні опіки шкіри голови й алергічні реакції. Косметологи також звертають увагу на парабени й інші так звані ендокринні руйнівники в засобах для випрямлення: є дані, що вони можуть впливати на гормональний фон, вагу й фертильність.

Навіть базовий догляд теж не завжди безпечний. У звичайних шампунях і стайлінгових продуктах досі знаходять консерванти, які поступово виділяють формальдегід, а також парабени. Дослідження 2025 року показало: понад половина жінок у вибірці регулярно користується продуктами з такими інгредієнтами, часто навіть не знаючи про це, бо на етикетці не пишуть слово «формальдегід» прямо — використовують інші хімічні назви.

Що радять лікарі:

не вдихати «кератинові» випари — вимагати вентиляції, маски або відмовитися від процедури;

читати склад і уникати слів formaldehyde, formalin, methylene glycol, DMDM hydantoin (це консервант, який виділяє формальдегід);

не робити агресивні випрямлення часто й не проводити такі процедури вдома без захисту;

при печінні очей, кашлі, висипах після салону звертатися до лікаря негайно.

Краса точно не варта ризику, якщо для неї треба дихати канцерогеном.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомляється на порталі “Мінфін”.

Державний “ПриватБанк” почав блокувати віртуальні картки “Нацкешбеку”, оформлені для участі в програмі “Зимова єПідтримка”, через виконавчі провадження. Одна з клієнтських скарг стосується ситуації, коли банк заблокував не лише віртуальну картку, а й інші рахунки клієнта.

Клієнт розповів, що відкрив картку “Нацкешбеку” для отримання 1 тисячі гривень фінансової допомоги, проте банк заблокував її, посилаючись на арешт через заборгованість, яку чоловік вважає безпідставною. Він також звинуватив банк у недобросовісності.

Скарга клієнта на ПриватБанк. Джерело: Мінфін

ПриватБанк відреагував на скарги, заявивши, що діє в межах законодавства та виконує вимоги щодо арешту коштів на підставі листів від виконавчої служби.

“Це означає, що у вас є заборгованість перед виконавчою службою. Зв’яжіться з виконавцем для вирішення цього питання,” — пояснили в банку.

В установі зазначили, що обмеження можуть бути зняті лише після отримання відповідного повідомлення про зняття арешту. За процедурою, банк має розблокувати рахунок протягом 3–10 днів після надходження документів.

Для зняття арешту клієнтам необхідно:

ПриватБанк нагадує, що керується постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, яка регламентує порядок виконання вимог виконавчих служб.