Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо стягнення активів російського підприємця Станіслава Гамзалова у дохід держави. Предметом справи стали 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», одного з найбільших українських виробників залізничного рухомого складу, який має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни. Рішення про звернення до суду Мін’юст мотивує необхідністю забезпечити національні інтереси та контроль над критично важливими підприємствами у воєнний час.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відоме своєю виробничою потужністю та широким асортиментом продукції: від пасажирських вагонів до вантажних платформ. Наявність значної частки акцій у власності громадянина країни-агресора, на думку державних органів, створює ризики для стабільності виробництва та безпеки транспортної інфраструктури. Позов Мін’юсту покликаний забезпечити передачу цих акцій під державний контроль та запобігти будь-яким потенційним спробам впливу на стратегічне підприємство з боку іноземних осіб.

У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

5 листопада в Україні відзначають День залізничника — професійне свято людей, чия праця забезпечує безперервний пульс країни. Особливо у час війни ця дата набуває глибшого змісту: залізничники стають невидимими героями тилу, які тримають сполучення між містами, перевозять військові вантажі, евакуйовують мирних жителів, доставляють гуманітарну допомогу та підтримують економіку, що продовжує жити попри всі випробування. Залізниця сьогодні — не просто інфраструктура, а символ витримки, надійності та єдності.

Цього ж дня віряни вшановують святителя Павла Тобольського і Києво-Печерського, ікону Божої Матері «Оранта» та преподобного Іоанікія Великого. За старим стилем згадують також святителя Рафаїла Київського. Ці духовні постаті нагадують про силу віри та поклик служіння — цінності, що перегукуються із самовідданою працею залізничників, котрі щодня несуть відповідальність за життя й безпеку людей.

У сучасному церковному календарі сьогоднішній день присвячений святителю Павлу Тобольському і Києво-Печерському, а також шануванню ікони «Оранта», що в українській традиції уособлює молитовний захист і непохитність. Віряни звертаються з проханнями про зміцнення духу, подолання випробувань і оборону від зла. Пам’ять преподобного Іоанікія Великого нагадує про стриманість і внутрішню дисципліну; за юліанським стилем цього дня вшановують святителя Рафаїла Київського.

День здорового глузду покликаний нагадати про цінність раціональних рішень, особливо в епоху інформаційного шуму та емоційних реакцій. Паралельно у світі звучать інші культурні маркери дати: у Великій Британії — феєрверки Ночі Гая Фокса, у США — жартівливо-солодкий День цукерок, у Панамі — державний День прапора, в Італії — День збройних сил.

4 листопада здавна вважали родинним днем: господарі збиралися за посиденьками, жінки бралися до рукоділля, а садівники вирушали по пізні ягоди — вважалося, що легкий мороз робить плоди ще кориснішими. Погодні ознаки трактували просто: ранковий туман обіцяв відлигу, дощ натякав на швидкий сніг, тривожні зграї птахів — на різке погіршення погоди, а чисте небо — на ранній прихід зими. Уникали зайвих поїздок і ризикованих угод, надаючи перевагу спокійному дню в колі рідних; сварки вважали особливо невдалим знаком.

Цей листопадовий день поєднує працю і службу, молитву і здоровий глузд, родинне тепло та увагу до ознак довколишнього світу. Гарна нагода зробити паузу, подякувати тим, хто тримає «колії» нашого повсякдення, і зібратися з близькими.

Український дизайнер та стиліст, Олексій Залевський, який відомий також як учасник програми "Шанс", поділився оголошенням про своє здоров'я. За його словами, медичні фахівці виявили у нього некроз кісток, серйозне захворювання опорно-рухової системи, при якому кісткова тканина суглоба руйнується. Співачка Наталія Могилевська взяла на себе ініціативу закликати українців допомогти Олексію у здійсненні лікування. Вона підкреслила, що сам дизайнер не хоче просити про допомогу, вважаючи, що є інші люди, які також потребують допомоги. Однак збір коштів на лікування розпочато, а реквізити для пожертвувань було опубліковано в її інстаграм-сторіз. Наталія також поділилася відео спогадів про спільну роботу з Олексієм, тоді як користувачі в коментарях нагадують про позитивні емоції, отримані від програми "Шанс", та виражають побажання дизайнеру якнайшвидшого одужання, активно поширюючи реквізити для допомоги. Олексію потрібно провести дві оперативні втручання для відновлення здоров'я, без яких його майбутнє може бути серйозно обмеженим. Він сам не бажає просити про допомогу, але громадськість вже демонструє активність у зборі коштів на лікування, до якого можна приєднатися за відповідним посиланням на сторінці зірок.

У вищезгаданій статті розкрито історію українського дизайнера та учасника програми "Шанс" Олексія Залевського, який став об'єктом уваги через своє серйозне захворювання – некроз кісток. За словами самого Залевського, він не бажав просити про допомогу, переконаний, що існують інші люди, які також потребують допомоги. Проте, завдяки ініціативі співачки Наталії Могилевської, українці відгукнулися і почали збирати кошти на лікування дизайнера. Заклик приєднатися до цієї справи був поширений через соціальні мережі, де також були оприлюднені реквізити для пожертвувань. Олексію потрібно провести дві оперативні втручання, і громадськість активно підтримує його в цьому нелегкому періоді, щоб забезпечити йому якнайшвидше одужання.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“У росіян може бути накопичена достатня кількість озброєння для повітряної атаки. Їхня головна мета — залишити нас без світла і тепла взимку, і вони не відмовились від цієї стратегії”, — зазначив експерт в ефірі Київ24.

Криволап повідомив, що російські авіаборти вже споряджені ракетами. Зокрема, на базі “Олен’я” готові до застосування 9 бортів з ракетами Х-101, а на аеродромі “Енгельс-2” ще 5 бортів споряджені ракетами Х-101 і Х-555. За його словами, зараз немає підводних човнів, які можуть запускати “Калібри”, у Чорному морі — один з них був відправлений до Новосибірська.

Крім того, існує загроза ударів ракетами “Кинжал”. Криволап зазначив, що росіяни наразі можуть використовувати не більше трьох ракет цього типу. Також Росія має запаси ракет Х-59 та Х-69, що запускаються з літаків Су-35 та Су-57.

“Ми можемо очікувати повітряну атаку будь-якої миті, тому повинні бути готові і не ігнорувати сигнали тривоги”, — підкреслив експерт.

Криволап звернув увагу на зростання кількості атак дронами. Росія використовує не менше чотирьох типів безпілотників, серед яких “Гарпії”, “шахеди” та розвідувальні дрони “Гербер”. Однак, завдяки роботі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), значна частина дронів втрачається ще до досягнення цілей — вже майже 50% виявлених дронів не долітають до об’єктів.

“Наші засоби ППО збивають велику кількість дронів, але через їхню велику кількість деякі все ж пробиваються, що приносить нам значні втрати”, — додав Криволап.