Вівторок, 2 Грудня, 2025

Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

Важливі новини

Харківського доцента судитимуть за підтримку агресії РФ

У Харкові перед судом постане 47-річний доцент одного з місцевих вишів, який відкрито виправдовував збройну агресію Росії проти України та мріяв про отримання російського громадянства. Про це повідомила Харківська обласна прокуратура. Слідство встановило, що чоловік неодноразово висловлював антиукраїнську позицію, стверджуючи, що Україна як держава має бути знищена, а також зневажливо відгукувався про українських патріотів. Свої […]

Орбан поставив під сумнів фінансову допомогу Україні на суму 50 мільярдів євро

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан сказав журналістам після зустрічі європейських лідерів у Будапешті, що допомога Україні з боку США та Європи у розмірі 50 млрд євро, яка вже була погоджена, наразі є «відкритим питанням» після перемоги Дональда Трампа на виборах.

Пакет заходів є недостатнім для подальшого фінансування України, а західні країни втомилися виділяти гроші, сказав Орбан.

За його словами, після перемоги Трампа цього тижня країни ЄС також рухаються у напрямку чіткішого визначення своїх зобов’язань та цілей в Україні.

Громади зможуть здавати соціальне житло в оренду: Рада готує новий закон

В Україні стартувала підготовка до створення повноцінного фонду соціального житла. Як повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк, ухвалення відповідного законопроєкту очікується не пізніше IV кварталу 2026 року. За її словами, підготовка документа вже розпочалась. Він стане продовженням комплексної житлової реформи, розпочатої з ухвалення законопроєкту №12377 «Про […]

Колишній футболіст “Карпат” Михайло Кополовець опинився в машині з наркотиками

Ужгород, 1 лютого 2025 року — під час спецоперації правоохоронців було затримано автомобіль з двома відомими особами, серед яких — колишній футболіст львівських “Карпат” Михайло Кополовець. Автомобіль, білий BMW X6 з львівськими номерами, належить Ірині Вагнер, доцентці Львівського національного університету. За кермом знаходився її родич, Олег Вагнер, якого підозрюють у торгівлі наркотиками. Машину зупинили спецназівці, […]

The post Колишній футболіст “Карпат” Михайло Кополовець опинився в машині з наркотиками first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

За три дні зібрано 25 тисяч голосів під петицією про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців: громадяни вимагають дій

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, зареєстрована та набрала 25 тисяч голосів лише за три дні. Це свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у питаннях реформування державного апарату та забезпеченні належного функціонування правоохоронних органів. Ініціатор петиції висловлює пропозицію щодо надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні та комунальні установи, а також в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів та чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді президента Зеленського вже 4,5 місяці.

Варто зазначити, що восени 2023 року українські громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, але тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання зацікавленості населення у питаннях реформування влади та підвищення її ефективності.

У висновку можна зазначити, що петиція, яка стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала значну кількість голосів українських громадян лише за три дні. Це свідчить про активний інтерес громадян до питань реформування влади та підвищення ефективності роботи державних структур.

Також варто відзначити, що подібні ініціативи набирають обертів швидше та залучають більше уваги громадськості, що свідчить про зростання громадянського активізму в Україні. Важливо підкреслити значення демократичних механізмів, які дозволяють громадянам висловлювати свої погляди та впливати на прийняття важливих рішень у суспільстві.

Крім того, порівняння з іншими подібними ініціативами показує, що суспільство реагує швидше на питання, що стосуються реформування державного апарату та забезпечення належного функціонування правоохоронних органів.

Отже, активна участь громадян у петиціях є важливим кроком на шляху до покращення управління країною та зміцнення демократичних цінностей в українському суспільстві.

Програма “Захист України” розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.

Останні новини