Бухгалтерка “Укрзалізниці” надавала російським спецслужбам дані про ешелони ЗСУ

Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко здобула визнання серед громадян. Надихаюче та захоплююче, усього за три дні вона зібрала вражаючу кількість голосів — 25 тисяч. Але що таке цифри поруч із глибоким змістом та прагненням змін?

Ініціатор цієї петиції виносить на загальний огляд важливе питання: надання пріоритетного працевлаштування у державні та комунальні установи, а також у правоохоронні органи тим, хто пройшов службу в Збройних Силах України та був демобілізований після початку повномасштабної війни. Це запропоноване рішення відзначається своєю актуальністю та потребою у впровадженні в сучасному українському суспільстві.

Цікаво порівняти цей успіх із попереднім випадком подібної петиції, яку вніс народний депутат Дубінський під номером №22/204852-ЕП. Потрібну кількість голосів для її прийняття вдалося зібрати лише за 87 днів, і це за умови активної підтримки великих телеграм-каналів. Але навіть після цього успіху петиція перебуває на розгляді у президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Порівняно з минулим, ситуація наразі зазначається неймовірною швидкістю реагування суспільства. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростаючу громадську активність та віру в можливість позитивних змін.

Українське суспільство проявляє високу громадянську активність та готовність до швидких змін у системі державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, що набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про рішучість громадян вирішувати актуальні проблеми країни. Порівняно з попередніми ініціативами, де процес збору голосів тривав значно довше, цей успіх відображає зростаючу свідомість та мобілізацію громадянського суспільства. Швидкість реагування та ефективність виконання цих петицій свідчать про прагнення українців до позитивних змін у країні та активну участь у формуванні її майбутнього.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Єдина гарантія безпеки, яку хоче отримати Україна, – це запрошення вступити до НАТО. Але вона не змогла отримати його за президента Байдена, і малоймовірно, що отримає його за президента Трампа.

Таким чином, офіційні особи США і Європи обговорюють стримування як можливу гарантію безпеки для України, наприклад, накопичення звичайних озброєнь, достатніх для нанесення карального удару в разі порушення Росією режиму припинення вогню.

Кілька офіційних осіб навіть припустили, що пан Байден міг би повернути Україні ядерну зброю, яку було вилучено в неї після розпаду Радянського Союзу. Це стало б миттєвим і потужним стримувальним фактором. Але такий крок був би складним і мав би серйозні наслідки»

Ага, ми стрімко втрачаємо людей і території, хоча мали кілька реальних можливостей встановити мир, натомість вперто продовжуємо мріяти про ядерну зиму.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.