П’ятниця, 6 Березня, 2026

Буський консервний завод отримав контракти на 8,3 млрд грн, коли власники були під слідством

Важливі новини

У Дніпрі пролунала серія вибухів після загрози балістичної атаки

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У Дніпрі чутно звуки вибухів, повідомляють кореспонденти Суспільного

Пізніше повідомили про повторні звуки вибухів.

Перед цим ПС ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння зі східного напрямку, в областях де оголошену повітряну тривогу.

Також повідомляли про швидкісну ціль на Дніпро.

Влада активно почала утискати український бізнес

У 2023 році українське бізнес-середовище зіткнулося з безпрецедентними викликами. Згідно з даними судового реєстру, кількість кримінальних проваджень проти компаній досягла рекордного рівня — понад 5 тисяч підприємств стали фігурантами кримінальних справ. Це тривожна тенденція, яка викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та економічних експертів.

Кількість справ зросла в 2,6 рази

Минулого року було зареєстровано 43 138 кримінальних справ проти бізнесу, що є найбільшим показником з 2012 року. У 2023 році 5 015 українських приватних компаній фігурували в судовому реєстрі, серед яких 6 — у справах про легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, та 4 — у справах про колабораційну діяльність.

У 2024 році вже 2 839 компаній стали фігурантами кримінальних проваджень. Серед них одна компанія згадана у справі про державну зраду, три — за колабораціонізм, а ще 10 — за відмивання коштів. При цьому майже 80% кримінальних справ не мають вироків, або ж справи не доходять до суду.

Компанії часто отримують паперові листи від прокуратури щодо закриття справ, але ці документи важко використовувати, оскільки їх легітимність важко підтвердити.

Опендатабот вважає, що одним з можливих рішень цієї ситуації могло б стати посвідчення документів електронним підписом. Однак Генеральна прокуратура відхилила цю пропозицію, не підтримавши ідею електронного підпису для відповідей у кримінальних провадженнях.

“Бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи, стикається з серйозними проблемами у фінансовому моніторингу та комплаєнсі. Навіть після закриття справи, згадки про кримінальну справу залишаються назавжди. Це ускладнює захист ділової репутації компаній”, — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.

Впровадження механізмів, які дозволяють публічно спростовувати інформацію з реєстру, може значно поліпшити ситуацію для українського бізнесу, надаючи можливість підтверджувати свою невинуватість і відновлювати репутацію.

Опитування: більшість українців не бачать перспективи миру

За результатами опитування соціологічної групи «Градус», 69% українців не вірять, що зустріч між Росією та США на Алясці зможе принести мир чи стати кроком до завершення війни. Ще 5% респондентів висловили стриманий оптимізм, зазначивши, що певні домовленості можуть знизити рівень ескалації, але не стануть фундаментом для справедливого миру. Лише 26% опитаних заявили, що переговори здатні […]

В Україні у 2024 році заблокували понад 4500 нелегальних онлайн-казино

Міністерство цифрової трансформації України повідомило про успішне блокування понад 4500 нелегальних онлайн-казино у 2024 році. Зокрема, було припинено діяльність 4 460 незаконних сайтів та 118 мобільних застосунків, які порушували українське законодавство. Міністерство цифрової трансформації України прозвітувало про результати боротьби з нелегальними онлайн-казино за 2024 рік. За даними відомства, загалом заблоковано понад 4500 ресурсів, які незаконно надавали послуги […]

The post В Україні у 2024 році заблокували понад 4500 нелегальних онлайн-казино first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Громадська рада доброчесності ставить під сумнів кандидатуру Тетяни Шевиріної на посаду судді апеляційного суду

Громадська рада доброчесності висловила сумніви щодо відповідності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної вимогам доброчесності та етики, зокрема у зв’язку з її поїздками до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку російської агресії проти України. Ці поїздки, як зазначає ГРД, стали основною причиною для перегляду її кандидатури на посаду судді апеляційного суду.

Згідно з інформацією, наданою Громадською радою доброчесності, Шевиріна відвідувала Москву у серпні 2015 року разом із чоловіком та малолітнім сином. Крім того, чоловік судді здійснював кілька поїздок до Росії ще в 2014 році, а пізніше двічі відвідував окупований Крим. Ці факти викликають питання щодо того, чи відповідає поведінка судді етичним стандартам, які повинні дотримуватись представники судової влади, особливо в умовах війни та агресії з боку Росії.

Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.

Корупційні схеми в оборонних закупівлях в Україні не зупиняють навіть арешти фігурантів. Попри перебування Ігоря Гринкевича під слідством, його родина та бізнес-партнери продовжують вигравати мільярдні тендери Міністерства оборони.

Ключову роль у цих оборудках відіграє ТОВ «Буський консервний завод» (ЄДРПОУ 00376403). Підприємство, співвласником якого є бізнесмен Олександр Лапшин — давній партнер і кредитор Гринкевича, залишається головним постачальником харчів для української армії. Це відбувається попри те, що навколо компанії накопичилися корупційні ризики та скандали.

У грудні 2024 року завод уклав два контракти на 4,28 млрд грн, а вже у травні–червні 2025-го отримав нові підряди більш ніж на 8,3 млрд грн. І все це — тоді, коли основні фігуранти справ залишалися під слідством.

Документи свідчать, що Лапшин не лише кредитував бізнес Гринкевича, а й отримав від нього дві квартири. Такі операції можуть вказувати на виплату «відкатів» або на спробу приховати активи від конфіскації. Це класична схема легалізації незаконних доходів, коли бюджетні кошти проходять через підприємство та перетворюються на приватні статки.

Факти укладання нових угод у час, коли тривають кримінальні провадження, свідчать: система корупційних домовленостей у сфері оборонних закупівель продовжує працювати безперебійно. Жодні арешти чи гучні розслідування не стали перешкодою для освоєння державних коштів.

Останні новини