Економіка

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення щодо штрафних санкцій для трьох компаній, що займаються виробництвом питної води, за поширення недостовірних відомостей на етикетках та у рекламних матеріалах. Розгляд справи відбувся 30 жовтня після отримання скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

Під перевірку потрапили ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». Антимонопольний комітет виявив, що ці виробники на упаковках води вказували інформацію, яка не відповідала дійсності. Йшлося, зокрема, про місце походження води, її заявлені корисні властивості та безпечність для споживання дітьми.

Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

Державна екологічна інспекція Столичного округу оперативно відреагувала на численні звернення мешканців Києва, які звернули увагу на незвичне забарвлення води в Русанівському каналі. Жителі столиці повідомляли про появу води з синьо-зеленим відтінком, що викликало побоювання щодо забруднення водного ресурсу. З огляду на зростаючі занепокоєння серед киян, екологи негайно здійснили обстеження та відібрали проби поверхневих вод для детального аналізу.

Для визначення складу та властивостей води були проведені дослідження у спеціалізованому відділі інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Столичного округу. Попередні результати показали, що синьо-зелений колір води може бути наслідком активного розвитку водоростей, зокрема синьо-зелених водоростей, які часто з'являються в умовах високої температури та підвищеного рівня поживних речовин у воді.

З’ясувалося, що у каналі розташована металева труба, частково занурена у воду. Вона належить підприємству, яке раніше використовувало її для забору води, але зараз труба не експлуатується.

Щодо зміни кольору води, експерти зазначили, що синьо-зелене забарвлення має природне походження. Це результат процесів розкладання органічних залишків — водоростей та очерету, які залишилися після розчищення каналу.

Результати аналізів показали незначне перевищення гранично допустимої концентрації за показником хімічного споживання кисню — у 1,1 раза. Це свідчить про підвищений вміст органічних речовин, однак небезпечного забруднення не зафіксовано.

Екологи запевнили, що ситуація під контролем, а подібні природні зміни води не становлять загрози для мешканців.

Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» анонсувало виробництво нового документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». Фільм, бюджет якого становить 2,3 мільйона гривень, розповідатиме про важливу військову операцію, проведену Збройними силами України на території Курської області Російської Федерації. Стрічка має на меті не лише відтворити факти бойових дій, а й показати стратегію та тактику українських військ під час цієї операції.

Особливістю цього документального проекту є те, що він також порушить питання причин, через які українські підрозділи змушені були залишити тимчасово окуповану територію, розкриваючи внутрішні аспекти та складнощі військових операцій. Окрім того, фільм підкреслить величезний внесок українських воїнів у захист суверенітету країни, а також висвітлить важливу роль історичної спадщини та національної гордості, що стоїть за кожним кроком ЗСУ на фронті.

За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.

До кінця поточного року українці можуть не очікувати значного здорожчання основних овочів борщового набору, зокрема картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, ці овочі наразі продаються по майже собівартості — в межах 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться в найближчі кілька місяців. Основною причиною цього, на думку експертів, є не тільки врожай, а й нестабільні умови зберігання на складах, що змушує аграріїв продавати свою продукцію зараз, аби уникнути ризику її псування в майбутньому.

Один з ключових факторів, що визначає ціни на овочі, — це надлишок пропозиції на ринку. Фермери, особливо ті, хто працює в регіонах з хорошими врожаями, намагаються якомога швидше реалізувати свою продукцію. Це дозволяє зберегти більшу частину врожаю та уникнути втрат через погані умови для зберігання, які можуть призвести до значних пошкоджень овочів. Також не варто забувати про інші чинники, як-от транспортування та вартість логістики, але зараз саме аграрії більше зосереджені на тому, щоб зменшити можливі фінансові втрати через проблеми з інфраструктурою.

Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

Уряд та Національний банк України активно працюють над впровадженням законопроєкту, який передбачає створення спеціального реєстру осіб та ФОПів, чії рахунки будуть визнані ризиковими. Цей законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. Він покликаний сприяти посиленню боротьби з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей та фінансування тероризму, через виявлення підозрілих транзакцій.

Згідно з цим документом, Національний банк України отримає право ведення централізованого реєстру осіб, рахунки яких можуть бути використані для здійснення незаконних фінансових операцій. Інформація в реєстрі буде збиратися на основі даних про транзакції, що викликають підозри у банків та платіжних установ. У свою чергу, ці установи зможуть оперативно вносити дані клієнтів до реєстру, що матиме автоматичні наслідки для їхнього доступу до фінансових послуг.

Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.