Економіка

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

У результаті ретельного розслідування, проведеного Детективами Бюро економічної безпеки України (БЕБ), було скеровано до суду обвинувальний акт щодо учасниці схеми незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що на першій добі повномасштабного вторгнення Росії організована злочинна група витягла з рахунків підприємства понад двадцять мільйонів доларів США. Керівництво підприємства уклало фіктивні контракти на поставку сирої нафти, приготувавши рахунки на оплату. За неіснуючі послуги спробували отримати неправомірну вигоду, підробивши документи, імітуючи закупівлю, включаючи контракти, ідентичні оригінальним, з відмінністю лише у компанії-одержувача, яка була зареєстрована в Швейцарії. Керівник фінансового відділу, використовуючи своє службове становище, підписала документи на оплату підконтрольній компанії. Зараз на майно підозрюваної наложено арешт, а обвинувальний акт передано до суду. Жінці повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, порушення статей Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за шахрайство та незаконне збагачення.

У результаті ретельного розслідування Детективами Бюро економічної безпеки України було доведено участь фігурантки у схемі незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що організована злочинна група вивела значні кошти з рахунків підприємства, використовуючи фіктивні контракти на закупівлю сировини. Керівництво підприємства спільно з підозрюваною підробило документи, щоб отримати неправомірну вигоду. Обвинувальний акт скеровано до суду, а підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень згідно з чинним законодавством України. Це розслідування підтверджує важливість боротьби з економічною злочинністю та забезпечення ефективного захисту майнових інтересів підприємств.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.