В’язень у Чернігові продавав гранати та патрони, перебуваючи у СІЗО

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Я в таких питання насправді дуже обережний. Тому що буде слідство. Якщо ці факти підтвердяться, це дуже важкі статті. Я категорично проти того, щоб ми зараз за одним фото невідомого походження і за розмовами депутатів та журналістів, навіть без інших фото- відеодоказів, вирішували визнати якусь людину винною в дуже тяжких статтях, за які дуже багато років сидіти”, – заявив він.

За його словами, слідство має визначити, справжнім чи постановочним є поширене фото, де військового прив’язали до дерев’яного хреста для “покарання”.

“Якщо це правда, то в такому разі йдеться про те, що хтось із командирів не просто формально перевищив свої права та повноваження, а реально перетворився на садиста. Кожна людина на війні проходить певну “еволюцію” в бік розлюднення. Ніхто не повертається з війни точно таким, як він пішов. Всі повертаються більш жорстокими. Але хтось стає більш жорстоким на 5%, а хтось на 500%. І це дуже індивідуально. І той, хто став більш жорстоким на 500%, може перейти ті межі, після яких ця людина стає злочинцем, стає шкідливою”, – зазначив експерт.

При цьому експерт підкреслив, що такі ситуації трапляються в усіх арміях світу, особливо тих, які воюють.

“Тому що людина на війні в постійному шоці, стресі і постійно має вбивати інших людей. Передбачається, звичайно, що адекватна людина ніколи не забуває, що вбивати людей має тільки з протилежної сторони. Але в реальному житті якийсь відсоток людей завжди про це забуває”, – зауважив Дикий.

Нагадаємо, журналісти з’ясували про масштабні проблеми у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Зазначалося, що командири знущаються з підлеглих, вимагають гроші, застосовують насильство, прив’язують до дерев’яного хреста тощо. Також було з’ясовано, що ядро 211 понтонно-мостової бригади формувалося з людей, пов’язаних давніми службовими, дружніми або сімейними стосунками.

Народна депутатка України, заступниця голови Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони та Збройних силах України Юлія Яцик розповіла, що у 211-й бригаді військовослужбовців, які зловживали спиртними напоями, роздягали догола та кидали до ям, щоб ті протверезіли.

Вона зазначила, що інформація про протиправні дії командирів 211-ї понтонно-мостової бригади надійшла до ТСК 10-12 жовтня. За її словами, ТСК не могла розслідувати ці факти, але був постійно закріплений представник ДБР, який приходив на засідання комісії, і ця інформація була йому відома.

ДБР розпочало розслідування кримінального провадження щодо виявлення фактів зловживання посадовцями вказаної бригади. Зокрема, можливих нестатутних заходів впливу та насильства до підлеглих. Фахівці бюро досліджуватимуть матеріали, зібрані у ході службових перевірок бригади Головною інспекцією Міністерства оборони України. Також вивчатимуть повідомлення у медіа та соціальних мережах щодо знущань з бійців.