Економіка

Останнім часом в Україні активно обговорюють питання мобілізації, особливо в контексті зниження віку мобілізованих осіб. Згідно з інформацією, що надійшла від видання The New York Times, масовий призов молодих чоловіків у віці 20 років може негативно вплинути на демографічну ситуацію в країні та призвести до зниження народжуваності. Українські експерти також підтверджують наявність демографічної кризи, вказуючи на різні фактори, що впливають на неї.

Одним із ключових чинників є зростання мобілізації та відправлення молодих чоловіків на військову службу. Дослідження показують, що це може суттєво змінити структуру населення та народжуваність. Попередні економічні кризи 90-х років також підтверджують такий вплив наростаючої мобілізації на демографічні показники.

Проте, крім мобілізації, існують інші фактори, що впливають на демографічну ситуацію в Україні, такі як відсутність ефективної державної політики щодо підтримки сім'ї, економічна нестабільність та низький рівень соціального захисту. Ці проблеми, разом із мобілізацією, створюють серйозні виклики для демографічного розвитку країни.

Зниження віку мобілізованих осіб, як зазначають експерти, може мати довгострокові наслідки для економіки та безпеки України. Призов більшої кількості чоловіків у віці 20 років може призвести до скорочення кількості народжених у цьому поколінні українців, що в подальшому загрожує складовим елементам суспільства.

Загалом, демографічна криза в Україні вимагає комплексного підходу та ефективних заходів з боку держави для підтримки сімей, збереження народжуваності та забезпечення стабільності економіки.

За останні роки українське суспільство стикається зі зниженням народжуваності, що відзначається вже з 2013 року. Згідно з дослідженнями, кожного року народжується на 6-7% менше дітей, що є серйозною проблемою для країни. Експерти, зокрема, економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ, розглядають це явище як передумову демографічної кризи в Україні. Вони вказують на різні фактори, що впливають на цю ситуацію, зокрема наростаючу мобілізацію та економічну нестабільність.

Експерти підкреслюють, що Україна стикається не просто з кризою, а з катастрофою демографічного характеру. Відсутність ефективної державної підтримки сімей, низький рівень соціального захисту, а також колосальна міграція з країни є основними чинниками, що сприяють цій ситуації. Мобілізаційний вік, хоч і має вплив на народжуваність через можливе відправлення молодих чоловіків на військову службу, проте є лише опосередкованим фактором у цілому комплексі проблем.

Згідно з думкою експертів, необхідно вживати невідкладних заходів для розв’язання демографічної кризи. Це включає в себе підтримку сімей, створення сприятливих умов для виховання дітей, а також ефективну політику щодо розвитку економіки та соціального сектора. Тільки комплексний підхід може допомогти змінити негативні тенденції в демографічній сфері та забезпечити стабільний розвиток країни.

Коли пара вирішує народжувати дітей, вони стикаються з фінансовими труднощами, адже збільшуються витрати на утримання сім'ї. Проте в Україні відсутня ефективна державна політика щодо стимулювання та підтримки таких сімей, яка б допомагала зменшити фінансове навантаження на батьків. Жінки, які хочуть мати дітей, стають перед вибором: продовжувати працювати для забезпечення сім'ї або ж пожертвувати своїм кар'єрним зростанням, збільшуючи фінансові витрати на догляд за дітьми. Така ситуація затримує рішення багатьох сімей щодо народження дітей.

Основною причиною відмови від батьківства є економічні труднощі, відсутність підтримки від держави та непередбачуваність майбутнього. Зазначений експерт вважає, що державні заходи, запропоновані для підтримки сімей, не є достатньо ефективними для стимулювання народжуваності. Таким чином, мобілізація не має прямого впливу на рівень народжуваності, але суттєво впливає на соціально-економічну ситуацію країни загалом.

Тим часом, за даними ООН, з початку повномасштабного російського вторгнення з України, понад 6 мільйонів громадян виїхали за кордон. Більшість біженців направилися до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Понад 3,3 мільйони осіб перетнули кордон з Польщею, і за оцінками польського уряду, близько половини з них можуть залишитись на тривалий термін у країні.

• На фоні демографічної кризи в Україні, спричиненої низькою народжуваністю та масовою еміграцією, виникає необхідність впровадження ефективних заходів державної підтримки сімей, що бажають мати дітей.

• Відсутність стимулюючої державної політики та недостатня соціальна підтримка сімей стають головними причинами відмови від батьківства та зменшення народжуваності в Україні.

• Наявність економічних труднощів, непередбачуваність майбутнього та відсутність можливостей для кар'єрного зростання також впливають на рішення сімей щодо народження дітей.

• Мобілізація, хоч і не є безпосередньою причиною зменшення народжуваності, але може поглибити економічні труднощі сімей та посилити еміграційні процеси з країни.

• Важливою задачею для влади є розробка та впровадження комплексних програм та заходів для підтримки сімей, зокрема з метою стимулювання народжуваності та забезпечення умов для комфортного виховання дітей.

• Зростаюча кількість громадян, які емігрують з України через війну та економічні труднощі, поглиблює демографічну кризу та створює серйозні виклики для подальшого розвитку країни.

Зміни у соціальних виплатах, які набувають чинності з 1 березня, вплинуть на внутрішньо переміщених осіб та пенсіонерів в Україні. Зменшення кількості отримувачів допомоги серед ВПО буде спрямовано на найбільш вразливі та малозабезпечені категорії населення, з метою оптимізації видатків та відповідності державної політики зі стандартами справедливості.

Планується, що фінансування на допомогу для внутрішньо переміщених осіб у 2024 році складатиме 57 мільярдів гривень, що на 15 мільярдів менше, ніж у 2023 році. Зміни в системі виплат передбачають перерозподіл та уточнення прав на допомогу, що стосується певних категорій осіб.

Найвразливіші категорії мають продовжити отримувати державну допомогу, в той час як інші категорії зобов'язані будуть подати заяву на отримання виплат з 1 березня. Розмір допомоги залишиться незмінним: 2 тисячі гривень для основної допомоги та 3 тисячі гривень для осіб з інвалідністю та дітей.

Окрім цього, пенсіонери отримають невелике збільшення пенсій за рахунок індексації та зростання мінімальної зарплати. Мінімальні пенсії підвищаться автоматично, а середня пенсія зросте приблизно на 8%, що дозволить підвищити соціальний захист для усіх категорій пенсіонерів, зокрема найбільш вразливих серед них.

Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників у березні, хоча фінансування з певних джерел ще не надійшло. Згідно з оптимістичними прогнозами, цього року Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги. В цю суму входить транші від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку.

У контексті невизначеності з фінансовою допомогою від партнерів, Україна має розраховувати на зменшення обсягів зовнішнього фінансування порівняно з минулим роком. Це ускладнює ситуацію з дефіцитом бюджету, що спричинений воєнними витратами країни.

Паралельно з цим, очікується, що блокада українських кордонів Польщею посилиться, адже польські перевізники приєднаються до акцій фермерів. Ці протести відбуваються через незадоволення з приводу політики стосовно українських перевізників в Польщі.

Крім того, у березні почнеться вступна кампанія-2024, яка передбачає реєстрацію на Національний мультипредметний тест. Абітурієнти матимуть можливість обрати предмети для тестування та зареєструватися з 14 березня до 11 квітня, після чого пройдуть тестування в травні-червні під час основної сесії.

У березні Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників, що стане важливим джерелом фінансування для перекриття дефіциту бюджету, що утворився через воєнні витрати країни. Згідно з прогнозами, Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку. Однак, несправедливість політики стосовно українських перевізників у Польщі може призвести до посилення блокади кордонів з цією країною. Крім того, вступна кампанія-2024 стартує з можливістю реєстрації на Національний мультипредметний тест, що стане важливим етапом для абітурієнтів.

Українські вантажівки у черзі на кордоні з Польщею: страйк фермерів у сусідній країні призвів до блокади доріг і пунктів пропуску. За даними прикордонної служби, понад 2200 транспортних засобів застрягли у черзі, особливо біля пунктів пропуску "Краківець", "Рава-Руська" та "Ягодин". Фермери виступають проти імпорту сільськогосподарської продукції з України та вимагають підтримки від уряду в контексті європейської аграрної політики, включаючи впровадження "зеленого ладу". Ця ситуація має серйозні наслідки для торгівлі та економічних зв'язків між Україною та Польщею, і вимагає швидкого розв'язання до 28 березня.

У результаті страйку фермерів у Польщі та їхньої блокади доріг і пунктів пропуску на кордоні з Україною, понад 2200 вантажівок застрягли у черзі. Це серйозно впливає на торгівельні зв'язки між двома країнами та може мати негативні економічні наслідки. Український уряд активно працює над вирішенням ситуації, проте вимагається швидке розв'язання проблеми зі сторони польських органів до 28 березня, щоб уникнути подальших ускладнень у торгівельних відносинах.

Представники Польщі та України активно обговорюють можливість введення обмежень на кордоні між країнами для здійснення торгівлі. Згідно з виступом Туска, це питання буде також висвітлене під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, що відповідають середньому рівню за 2022-2023 роки. У Брюсселі Польща має намір внести пропозицію, згідно з якою референтним періодом буде час до початку конфлікту. Це спрямовано на посилення лімітів з метою захисту польських виробників. Водночас, тривають переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами. Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути зайвої напруги між країнами. Проте він настоює на необхідності знайти довгострокове рішення.

У вищезгаданій статті розглянуті переговори між Польщею та Україною щодо можливого закриття кордону для торгівлі товарами. Обговорюються спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, а також можливість тимчасового закриття кордону. Важливо, що будь-яке рішення щодо обмеження торгівлі має бути тимчасовим і узгодженим з українською стороною для попередження надмірної напруги між країнами. Також акцентується на необхідності знаходження довгострокового рішення для вирішення цього питання.

У рамках проєкту "PEACE in Ukraine" Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно. Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. "Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України", – зазначила вона. "Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання", – додала фон дер Ляєн.

Україна отримала важливий другий транш фінансування від Світового банку у розмірі 760 мільйонів доларів у рамках проєкту "PEACE in Ukraine". Ці кошти спрямовані на підтримку соціальних секторів, зокрема, пенсійних виплат, оплату праці працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та педагогів. Також президент Європейської комісії висловила ініціативу використання прибутку від заморожених російських активів на закупівлю військового обладнання для зміцнення безпеки України та Європи. Ці кроки сприятимуть зростанню стабільності та забезпечать безпеку не лише в Україні, а й у всьому регіоні.

Кабінет Міністрів прийняв важливе рішення щодо підтримки вітчизняного виробництва шляхом запуску національної програми "Зроблено в Україні". Згідно з цим рішенням, українські підприємства отримали можливість безкоштовного використання торговельної марки "Зроблено в Україні", що засвідчує походження їхньої продукції. Ця ініціатива підтверджена Урядовою постановою № 197, яка також передбачає державну реєстрацію цієї марки та розроблення технічного стандарту для її використання.

Уряд також вирішив впровадити національну платформу "Зроблено в Україні" та затвердити знак маркування "Зроблено в Україні", що сприятиме популяризації вітчизняних товарів та послуг. Очікується, що ці кроки сприятимуть зростанню споживчого попиту на українську продукцію, створенню нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету. Програма також передбачає можливість часткової компенсації для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

Уряд акцентує на тому, що ця ініціатива не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає стимули для розвитку українських підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це важливий крок для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва, що є пріоритетом для уряду. Програма "Зроблено в Україні" є новим засобом взаємодії держави і бізнесу, спрямованим на відновлення та розвиток підприємництва в Україні.

• Український уряд запустив національну програму "Зроблено в Україні" з метою підтримки вітчизняного виробництва.

• Згідно з цією програмою, підприємства мають право безкоштовно використовувати торговельну марку "Зроблено в Україні".

• Уряд також затвердив зображення торговельної марки і розпочав процедуру державної реєстрації цієї марки.

• Очікується, що програма "Зроблено в Україні" сприятиме зростанню споживчого попиту на українську продукцію та створенню нових робочих місць.

• Уряд також планує запустити національну платформу "Зроблено в Україні" та надати часткову компенсацію для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

• Програма "Зроблено в Україні" є важливим кроком для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва в Україні.

Уряд України впроваджує нову стратегію оподаткування, спрямовану на реформування системи оподаткування ФОПів. Ця ініціатива обговорюється в суспільстві та викликає живу дискусію. Згідно з цією стратегією, можливе припинення спрощеної системи оподаткування, що ставить під питанням майбутнє багатьох українських ФОПів. Причини цієї ініціативи пов'язані з потенційними ризиками, що несе спрощена система, такими як зменшення податкових надходжень до бюджету через необов'язковість участі, можливість заниження податкових зобов'язань та нерівні умови конкуренції для добросовісних підприємців. Уряд прагне зменшити торгівлю контрафактним та контрабандним товаром шляхом впровадження більш прозорої системи оподаткування. Це рішення стає відповіддю на потребу забезпечення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності та зменшення тіньової економіки.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року орієнтується на реформування спрощеної системи оподаткування з метою збільшення податкових надходжень. Протягом трьох років передбачається перехідний період, під час якого ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть збільшуватися до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде введена заборона залишатися на спрощеній системі оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу з об'єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Для "спрощенців" буде обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, а поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх. Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, бачачи у них спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак вони також підкреслюють необхідність припинення зловживань, зокрема використання "спрощенки" для оптимізації податків. Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що запропоновані у Національній стратегії доходів реформи спрощеної системи оподаткування спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах великих витрат на війну та затримок з міжнародною допомогою. Проте деякі заходи можуть збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Неправильне впровадження правил товарного обліку та встановлення низького порогу для реєстрації платником ПДВ можуть посилити тиск на малі бізнеси та приватних підприємців.

Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії "Winner", висловлює радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо "спрощенців" і фізичних осіб-підприємців. За його словами, запропоновані зміни, викладені в Стратегії доходів, насправді націлені на знищення малого та середнього бізнесу, що може призвести до посилення впливу великих корпорацій. Ця ініціатива спрямована на вирішення проблеми приховування обсягів оборотів великими компаніями за рахунок добросовісних "спрощенців". За думкою Яська, такий підхід може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як фізична особа-підприємець може стати невигідною.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування для ФОПів. Пропоновані зміни передбачають зростання ставок єдиного податку для підприємств третьої групи з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу та сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Нові ініціативи спрямовані на збільшення податкових надходжень, але викликають суперечки серед експертів. Деякі вважають їх раціональними, оскільки спрощення оподаткування може призвести до втрати податкових надходжень через обхідні схеми. Проте існує опасність, що нові правила можуть створити додаткове адміністративне тягар для добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Важливо забезпечити баланс між бажаним збільшенням податкових надходжень і запобіганням негативних наслідків для малого та середнього бізнесу.