Економіка

Український ринок землі продовжує динамічно розвиватися, незважаючи на складну ситуацію, в тому числі й на воєнний стан. З початку 2024 року відбулися значні зміни у правилах продажу землі, що призвели до збільшення попиту та цін на неї. Помітне підвищення цін свідчить про активний інтерес інвесторів до земельних ділянок. Незважаючи на обмеження щодо участі іноземців у земельних торгах, ціни продовжують зростати, що відображає загальний оптимізм та віру в перемогу України. Важливо відзначити, що навіть за умови відсутності іноземного попиту, вартість землі продовжує зростати, що може бути спричинено очікуваннями щодо подальших змін у правилах ринку землі. Хоча ситуація складна, варто відзначити, що земля в Україні залишається відносно недооціненою порівняно з іншими країнами, і це створює перспективи для подальшого росту її вартості. Хоча прогнозувати майбутні зміни складно, загальний тренд до підвищення вартості землі свідчить про її значний інвестиційний потенціал та підвищений інтерес з боку різних зацікавлених сторін.

У результаті аналізу статті можна зробити кілька висновків. По-перше, в Україні відбуваються зміни в правилах продажу землі, що призводить до збільшення попиту та цін на неї, незважаючи на складну політичну та воєнну ситуацію. По-друге, середня ціна на земельні ділянки у країні становить близько 41 тис. гривень за гектар, проте вона значно варіюється в різних регіонах. По-третє, вартість землі в Україні продовжує зростати, що відображає загальний інтерес інвесторів до аграрного сектору країни. І, нарешті, обмеження для іноземців не перешкоджають зростанню цін на землю, що свідчить про великий потенціал ринку та внутрішній оптимізм вітчизняних інвесторів.

Національний банк України виступив із закликом до керівництва українських банків перевіряти свій персонал на предмет можливих "інсайдерів і колаборантів" та посилити захист у сфері кібербезпеки. Це стало відомо з рекомендацій НБУ, які були розіслані регулятором. У звіті зазначається про зростання кількості кібератак на банківські структури. Ці атаки охоплюють різні види дій, включаючи кібершпигунство та кібертероризм. Регулятор наводить сім напрямків, які банки мають посилити для боротьби з цими загрозами, зокрема перевірку свого персоналу на предмет можливих колаборантів. В іншому аспекті рекомендації більше технічного характеру, зокрема, щодо віддаленого доступу до мережі та контролю за привілейованими користувачами. Регулятор не конкретизував, на кого саме повинно бути спрямоване підозрювання, але закликає усвідомлювати можливі ризики і забезпечувати високий рівень безпеки в банківській сфері.

У зазначеній статті розглядається заклик Національного банку України до українських банків стежити за своїм персоналом з метою виявлення можливих інсайдерів і колаборантів, а також зміцнити заходи кібербезпеки. Зазначається зростання кількості кібератак на банківські установи, що створює загрозу для їхньої інформаційної безпеки. Регулятор також надає конкретні рекомендації стосовно забезпечення безпеки, включаючи контроль за доступом до мережі та діями привілейованих користувачів. Ці заходи спрямовані на підвищення рівня захисту банківських систем від кіберзагроз і виявлення можливих внутрішніх ризиків.

Інвестори, які утримують облігації України на рівні 20 мільярдів доларів, організовують комітет кредиторів та готуються до переговорів щодо реструктуризації у квітні. Цей комітет створено для ефективного ведення діалогу з урядом Києва та перегляду умов боргових зобов'язань. Офіційні переговори можуть розпочатися перед весняними зборами Міжнародного валютного фонду, запланованими на 17 квітня у Вашингтоні. Це значна подія, яка стане першою спробою формалізувати діалог між приватними власниками облігацій та Україною. До цього моменту консультації мали неофіційний характер, але згідно з отриманою інформацією, українське управління боргом уже звернулося до деяких інвесторів у спробі утворити групу кредиторів. Очікується, що до комітету кредиторів увійдуть від восьми до 12 великих компаній, спеціалізованих на управлінні активами.

• Інвестори, які володіють облігаціями України на суму 20 мільярдів доларів, формують комітет кредиторів та готуються до переговорів про реструктуризацію боргу.

• Офіційні переговори можуть початися перед весняними зборами Міжнародного валютного фонду у квітні.

• Це стане першою спробою у формалізації діалогу між приватними власниками облігацій та Україною.

• Комітет кредиторів може включати від восьми до 12 великих компаній з управління активами.

• До цього моменту консультації мали неофіційний характер, але українське управління боргом вже звернулося до деяких інвесторів у спробі утворити групу кредиторів.

У владі активно працюють над вдосконаленням Трудового кодексу. Співробітники вказують на те, що цей документ не переглядали з протягом кількох десятків років і він уже не відповідає сучасним реаліям. З метою адаптації до сучасних та європейських стандартів, а також урахування війни в Україні, пропонується реформування Кодексу. Однією з ініціатив є додавання нового пункту у розділі про звільнення працівників. Згідно з ним, роботодавці матимуть змогу розірвати контракт через причину “Мобілізація”. Окрім цього, планується додавання численних інших підстав для звільнення, надаючи роботодавцям більше повноважень, що викликає незадоволення серед працівників.

Новий Кодекс містить безліч нових пунктів, які дають підстави для звільнення. Крім того, роботодавець матиме право на розірвання контракту і без вагомих причин, посилаючись на складну економічну ситуацію. Однак, перед таким кроком працівник повинен бути попереджений не менш як за два місяці та отримати грошову компенсацію. Експерти вбачають певні ризики у цих нововведеннях, зокрема, можливість надмірного використання цих правил роботодавцями. Серед інших причин для звільнення вказуються поява на роботі у нетверезому стані, прогули, а також випадки цькування та булінгу серед працівників. Проте, є й такі пункти, які надають працівникам деякі гарантії.

Наприклад, у випадку пошкодження або знищення приміщення підприємства внаслідок бойових дій, роботодавець може розірвати контракт лише через місяць, забезпечивши працівників грошовою компенсацією. Однак, деталі цих правил залишаються невизначеними.

У висновку можна зазначити, що пропоновані зміни до Трудового кодексу України відображають бажання уряду адаптувати законодавство до сучасних реалій та європейських стандартів, а також врахувати специфіку військового конфлікту на території країни. Однак, вони можуть викликати занепокоєння серед працівників через розширення повноважень роботодавців у питаннях звільнень, що потребує уважного балансування і забезпечення захисту прав працівників. Крім того, існує ризик надмірного використання нових правил роботодавцями, тому необхідно ретельно розробити механізми контролю та забезпечення справедливості у вирішенні конфліктних ситуацій на робочому місці.

Фірташ кидає в пастку банки: втрата Україною сотень мільйонів через амбіційну схему олігарха

Державний Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба стикаються з ризиком втратити 800 мільйонів гривень, які боржники з групи Дмитра Фірташа винні їм. Однак найбільш незвичайна частина цієї історії полягає в тому, що завод, який є боржником, декілька років знаходиться під контролем Кремля. Знаходячись під санкціями, Дмитро Фірташ готується "вписати" мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, а процес розпочався з банкрутства "Україніан Кемікал Продактс", колишнього "Кримського Титану", який є частиною Group DF Фірташа. Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року за позовом німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 мільйонів гривень, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов'язання до вересня 2015 року, але кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховного Суду України у листопаді 2023 року. Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 мільярда гривень, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн "Стирол" на суму 4,77 мільярда гривень. Варто відзначити, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися. Окремо слід зазначити ТОВ "Фінкепітал Груп", яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 мільярдів гривень. Цей кредитор також пов'язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв'язки з підприємствами Group DF. Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 мільярдів гривень.

У такому контексті Фірташ, ймовірно, не має наміру повертати борги. У випадку з "Юкрейніан Кемікал Продактс" можна припустити, що жоден з кредиторів не отримає кошти. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не занепокояться через такий результат. Проте для банків, які очікують на повернення боргів, це точно не буде приємним. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 мільйонів гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно "Ощад" вимагав від "Юкрейніан Кемікал Продактс" 624 мільйони гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 мільйонів гривень. Отже, потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 мільйонів гривень. Фірташ протягом останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію "Титанові інвестиції", яка отримала в оренду армянський завод, колишній "Кримський Титан". Пізніше цей завод став філією "Титанових інвестицій". Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році "Юкрейніан Кемікал Продактс" взяла кредит від російського банку на суму 46 мільйонів доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства "Титанових інвестицій" у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що "Юкрейніан Кемікал Продактс" продала всі майнові активи колишнього заводу "Кримський Титан" компанії "Русский титан". Покупець став частиною російського АО "Росхім", яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.

• Група Дмитра Фірташа знаходиться в центрі скандального банкрутства компанії "Юкрейніан Кемікал Продактс", яке може призвести до втрати значних сум грошей для кредиторів, зокрема для державних банків та фондів.

• Існує підозра, що Фірташ не має наміру повертати борги, а намагається використати складну схему, щоб уникнути санкцій та зберегти контроль над активами.

• Дії Фірташа вказують на важливість додаткового контролю та регулювання у фінансовій сфері, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

• Відсутність відповідальності перед кредиторами може вразити довгострокову довіру до українського фінансового ринку та стабільності економічної ситуації в країні.

Федерація металургів України висловлює серйозні занепокоєння щодо справедливості процесу мобілізації. За словами голови федерації, Сергія Біленького, в металургійній галузі виникає проблема з прийняттям на роботу нових працівників, які заздалегідь можуть бути мобілізовані. Час від прийняття на роботу до бронювання, який становить не менше двох місяців, створює значні перешкоди для роботодавців та працівників.

За висновками Біленького, недоліки у системі можуть призвести до того, що працівники будуть уникали офіційного працевлаштування на великих підприємствах, що загрожує конкурентоспроможності металургійної галузі перед сусідніми державами.

Голова федерації виражає надію на вирішення цієї проблеми, можливо, за допомогою впровадження електронного кабінету. Він підкреслює необхідність забезпечити видимість всіх військовозобов'язаних для військових комісарів та військових органів, що є важливим у контексті великої війни.

У свою чергу, слід зазначити, що українська металургійна галузь стикається зі скороченням мобілізаційного ресурсу, а плани щодо набору бійців, поставлені владою, фактично не виконуються. Спроби поспіхового набору працівників спричиняють протести у суспільстві, де вже відчутні наслідки діяльності військових комісарів, які порушують закон та дискредитують ідею мобілізації.

У вищезгаданій статті прозвучали серйозні турботи представників металургійної галузі України щодо несправедливості процесу мобілізації працівників. Голова Федерації металургів України, Сергій Біленький, висловив обурення з приводу того, що час від прийняття на роботу до бронювання працівників може становити до двох місяців, що призводить до складнощів для підприємств та працівників.

Проблема полягає в тому, що працівники можуть бути мобілізовані протягом цього періоду, що важко забезпечує стабільність у роботі галузі. Біленький висловив надію на вирішення проблеми через можливе впровадження електронного кабінету для контролю над мобілізацією.

Однак, в умовах скорочення мобілізаційного ресурсу та неефективності набору "багнетів", що планувалася владою, галузь стикається з протестами та незадоволенням у суспільстві. Поспіх у мобілізації спричиняє недовіру та відчуття нестабільності, що може негативно позначитися на діяльності галузі та загрожувати її конкурентоспроможності.

Українські аграрії зіткнуться з надзвичайною складністю перед настанням посівної через очікуване підвищення акцизу на паливо. За аналізом консалтингової компанії "Нафторинок" Олександра Сіренка, нафтові мережі вже почали піднімати ціни на пальне, зростаючи на 0,50 грн/л для бензину А-95 та на 0,30-0,50 грн/л для дизпалива. Такі різкі коливання створюють серйозні виклики для аграрного сектору, який вже має недостатньо коштів для фінансування посівної, а також відчуває дефіцит робочої сили через масову мобілізацію.

Підвищення цін на пальне не є випадковим явищем. Воно спричинене різними факторами, починаючи від проблем з блокадою поляками українського кордону, що змушує постачальників об’їжджати польську ділянку кордону через Словаччину або Румунію, до геополітичних ударів ЗС РФ по складах і місцях зберігання паливно-мастильних матеріалів.

У світлі цих подій, тим, хто має можливість, рекомендується вже зараз запасатися пальним на майбутнє, щоб забезпечити безперебійну роботу аграрних господарств та взагалі економіку країни.

Українські фермери стикаються з серйозними викликами через очікуване підвищення цін на паливо, що може призвести до значного збільшення витрат на сільськогосподарські операції. Це може негативно позначитися на фінансовій стабільності господарств та загальній економічній ситуації в країні. Одним із можливих рішень для фермерів є попереднє запасання палива, щоб забезпечити безперебійну роботу аграрних господарств у майбутньому. Водночас, влада має розглянути можливість впровадження заходів для зменшення впливу підвищення цін на паливо на сільськогосподарський сектор та загальну економіку країни.