Події

Шептицький міський суд Львівської області оприлюднив вирок у резонансній справі, що стосується розкрадання бюджетних коштів, виділених на забезпечення військових підрозділів вантажними автомобілями. Фігурантом провадження став молодший лейтенант Олександр К., якого визнано винним у пособництві при вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з неправомірним використанням державних ресурсів.

Суд встановив, що події відбувалися у вересні–жовтні 2024 року, коли тривали активні закупівлі техніки для потреб оборони. За матеріалами справи, офіцер сприяв реалізації схеми, що дозволила здійснити придбання вантажних автомобілів із порушенням встановлених процедур та за завищеними цінами. Такі дії призвели до фінансових втрат бюджету та підірвали принципи прозорості у сфері державних закупівель.

Йдеться про ТзОВ «Спец-Ком-Сервіс», пропозиція якого, за даними правоохоронців, була на 64 млн грн дорожчою за економічно вигідну пропозицію іншого учасника. Загальна сума контракту становила близько 1,5 млрд грн. За інформацією слідства, саме це рішення призвело до завдання державі збитків у розмірі 64 млн грн.

Компанія «Спец-Ком-Сервіс» зареєстрована на Київщині. За даними відкритих джерел, її власниками є мешканець Київської області Сергій Калюш та мешканець Черкащини Михайло Городових. У межах розслідування підозри отримали посадовці адміністрації ДССТ, представники військових частин та представники підприємства.

У лютому 2026 року суд розглянув справу військовослужбовця окремо та затвердив угоду про визнання винуватості. Дії Олександра К. кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за пособництво у перевищенні службових повноважень. Суддя Микола Новосад, дослідивши матеріали справи, затвердив угоду та призначив узгоджене покарання.

У вироку зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував завдані збитки та співпрацював зі слідством, сприяючи викриттю інших учасників ймовірної схеми. Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Печерський районний суд міста Києва є одним із найбільш відомих та суспільно значущих судових органів столиці. Його діяльність охоплює розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також клопотань у межах досудового розслідування. Завдяки розташуванню в центральній частині Києва та юрисдикції щодо органів державної влади, цей суд часто опиняється в центрі суспільної уваги.

Суд здійснює правосуддя від імені держави, керуючись Конституцією України та чинним законодавством. Важливою складовою його роботи є забезпечення балансу між правами громадян і публічними інтересами. У провадженні можуть перебувати як резонансні кримінальні справи, пов’язані з посадовими особами, так і звичайні спори між громадянами щодо майна, трудових відносин чи захисту честі та гідності.

Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

Франківський районний суд Львова прийняв рішення на користь лікарки Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, звільнивши її від обвинувачення у вимаганні 200 доларів США від військовослужбовця за видачу виписного епікризу. Справу розглядали на основі подій, що сталися між 28 жовтня і 25 листопада 2022 року, коли 23-річний військовий перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі на вулиці Кульпарківській у Львові.

Як зазначено у матеріалах справи, військовому було встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з його участю в бойових діях. Під час лікування виникла ситуація, коли військовий повідомив, що лікарка вимагала від нього гроші за виписку епікризу, необхідного для подальшого лікування. Він стверджував, що лікарка запропонувала надати документ лише за умови оплати.

За версією обвинувачення, лікуюча лікарка Орися Гавриш вимагала від пацієнта 200 доларів за видачу епікризу, який був необхідний для підтвердження проходження лікування. У разі відсутності документа військовослужбовець міг бути притягнутий до відповідальності.

Під час судового розгляду лікарка заперечила звинувачення. Вона пояснила, що жодних вимог щодо грошей не висувала, а військовий нібито сам залишив кошти в її кабінеті, коли прийшов за документом. За її словами, розмов про неправомірну вигоду ні з пацієнтом, ні з його родичами не було. Також вона зазначила, що військовий прагнув отримати висновок про непридатність до військової служби.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди). У результаті лікарку виправдали.

Водночас у Львівська обласна прокуратура повідомили, що не погоджуються з рішенням суду. Франківська окружна прокуратура вже готує апеляцію, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскаржити вирок можна протягом 30 днів з моменту його проголошення.

В Одесі було розкрито складну схему незаконного використання гуманітарної допомоги, що спричинило серйозні правопорушення. За даними правоохоронних органів, зловмисники організували мережу, через яку велика кількість гуманітарних вантажів не досягала тих, кому була призначена. Допомога, що надходила з-за кордону для нужденних та постраждалих внаслідок війни, потрапляла до рук недобросовісних осіб, які перепродували її або використовували не за призначенням.

Цей випадок став свідченням того, наскільки важливою є надійна система контролю та транспарентності в розподілі гуманітарної допомоги. Порушення правових норм та етичних принципів підриває довіру до волонтерських ініціатив та може мати далекосяжні наслідки для тих, хто справді потребує допомоги. Силові структури активно працюють над викриттям усіх учасників цієї схеми, а також над відновленням справедливості для тих, хто постраждав від дій правопорушників.

Йдеться про посадовців комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство». За версією правоохоронців, до схеми були причетні колишній директор, ексголовний інженер та механік підприємства.

Наприкінці 2022 року підприємство отримало чотири дизельні генератори потужністю від 5,4 до 165 кВт як гуманітарну допомогу. Обладнання призначалося для підтримки безперебійного електропостачання об’єктів критичної інфраструктури в умовах енергетичної нестабільності та можливих відключень.

Однак уже на початку 2023 року генератори почали використовувати не за призначенням. За даними слідства:

два генератори забезпечували електроенергією кафе та ресторан у центрі міста;

один використовувався для живлення приватного будинку;

ще один — для роботи автомийки.

Таким чином обладнання, яке мало підтримувати функціонування стратегічно важливих міських об’єктів, фактично опинилося у приватному та комерційному користуванні.

Дії колишніх посадовців кваліфіковано як привласнення гуманітарної допомоги та її використання не за цільовим призначенням. Правоохоронці наголошують, що подібні випадки особливо небезпечні в умовах воєнного стану, коли стабільність енергосистеми має критичне значення для міста та регіону.

Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють повне коло причетних осіб та вживають заходів для повернення генераторів до системи критичної інфраструктури.

Нагадаємо, раніше у Київ завершили досудове розслідування щодо посадовця Київська міська державна адміністрація, якого обвинувачують у службовій недбалості під час закупівлі генераторів для «Пунктів незламності». За даними слідства, тоді йшлося про значну переплату постачальнику.

Сьогодні вшановуємо пам’ять святого священномученика Полікарпа Смирнського, єпископа Смирни, одного з найзначніших і найвпливовіших отців ранньої Церкви. Його життя та діяльність стали символом незламної віри та мужності у боротьбі за істинне християнство. Народившись близько 69 року, Полікарп був учнем апостола Іоанна Богослова, що надавало йому неперевершену духовну глибину та безпосереднє з'єднання з апостольським вченням. Це робило його важливою фігурою в історії Церкви та справжнім носієм традицій, що передавалися від самих апостолів.

З ранніх років Полікарп показав себе як ревний захисник християнської віри, що не боїться виступати проти єресей та відступництва. Він не тільки активно поширював Євангеліє, але й боровся за правильне тлумачення святих писань, пропагуючи необхідність збереження чистоти християнської доктрини. У своєму посланні до филип’ян він закликав до стійкості в вірі, збереження братської любові та моральних цінностей, які повинні бути основою кожної християнської громади.

Близько 155 року, під час гонінь на християн, святого заарештували. Йому запропонували зректися віри, однак він відмовився, промовивши слова, що стали символом відданості:«Вісімдесят і шість років я служу Йому, і Він не зробив мені жодного зла. Як можу зневажити мого Царя і Спасителя?»

Після цього Полікарпа стратили. Його мученицька смерть стала одним із перших докладно описаних свідчень християнського мучеництва.

Також 23 лютого розпочинається Великий піст — найтриваліший і найсуворіший період духовної підготовки у християнській традиції. Він встановлений на спомин про сорокаденний піст Ісус Христос в пустелі.

Протягом 40 днів віряни утримуються від м’яса, молочних продуктів і яєць, приділяють більше уваги молитві, покаянню та добрим справам. Головна мета посту — духовне очищення, внутрішнє оновлення та підготовка до святкування Воскресіння Христового.

Цього ж дня у світі відзначають Всесвітній день взаєморозуміння і миру. Його ініціатором став Пол Гарріс — засновник Rotary International. Метою свята є популяризація діалогу, толерантності та міжнародної співпраці.

У різних країнах проходять конференції, освітні заходи та волонтерські акції, покликані зміцнити взаємоповагу та культуру миру.

23 лютого також відзначають День гри в теніс. Свято покликане популяризувати активний спосіб життя та один із найдинамічніших видів спорту. Сучасний теніс сформувався у Велика Британія у XIX столітті, а сьогодні входить до програми Олімпійські ігри та найпрестижніших світових турнірів.

23 лютого 1893 року німецький інженер Рудольф Дізель отримав патент на дизельний двигун. Його розробка базується на принципі самозаймання палива від високого тиску без використання свічок запалювання.

Цей винахід став проривом у розвитку транспорту та промисловості. Сьогодні дизельні двигуни широко застосовуються у вантажному транспорті, залізничній галузі, судноплавстві та сільському господарстві.

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.