Події

Розслідування Bihus.Info встановило, що Василь Крулько, брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька, був учасником численних переговорів із Денисом Комарницьким — фігурантом гучної справи про масштабні корупційні оборудки із землею в столиці. Про це журналісти повідомили 17 листопада, оприлюднивши дані із записів, зроблених детективами НАБУ та прокурорами САП у межах спецоперації «Чисте місто».

За інформацією слідства, в кабінеті Комарницького протягом тривалого часу велося аудіоспостереження, і саме на цих записах неодноразово з’являється Василь Крулько. На фіксованих розмовах він обговорює з Комарницьким можливість створення мережі елітних готелів під брендом «Апартель», а також розглядає перспективи розширення спільного бізнесу як в Україні, так і за її межами. Учасники перемовин дискутують про інвестиційну модель, розподіл ролей та фінансові вигоди від запуску нових проєктів.

Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

18 листопада 2025 року, вівторок, минає 1363-й день від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей день поєднує церковні традиції, історичні спогади, професійні відзначення та іменини, які здавна мають своє місце в українському календарі.

У церковному середовищі сьогодні згадують святих мучеників Платона та Романа — двох подвижників, що постраждали за віру в часи жорстоких переслідувань християн за правління імператорів Максиміана та Діоклетіана. Їхня незламність і готовність зберігати духовні переконання перед обличчям смертельної загрози стали символом вірності та відваги, а згодом — частиною традиції, яку продовжують вшановувати віряни.

Святий Платон, родом із Анкіри, відомий своєю непохитною вірою. Він відкрито докоряв язичникам за ідолопоклонство, за що був жорстоко катований. Попри страшні тортури, святого не змусили зректися Христа.

Святий Роман, діакон із Кесарії Палестинської, також виступив проти язичницьких обрядів. Його катували, намагаючись примусити до зречення, а коли він відмовився, йому відрізали язик. За переказами, він продовжував чудесним чином промовляти до людей. Після тривалих тортур святого задушили у в’язниці.

У народі цей день пов’язували з приходом справжньої зими. Традиційно існували певні заборони:

• не виконувати важку фізичну роботу, оскільки вона «забирає силу»• не розпалювати вогонь без потреби — щоб не накликати люту зиму• не вирушати в далеку дорогу — шлях може бути непередбачуваним і слизьким

18 листопада називали Платоновим днем. Казали: «Прийшов Платон — веде зиму за руку». Вважалося, що саме після цього дня холоди встановлюються остаточно.

Прикмети:

• сніг на Платона — зима буде ранньою та суворою• ясна та морозна погода — на холодну, але суху зиму• мокрий сніг чи дощ — зима буде з відлигами• південний вітер — до м’якої та короткої зими• низький туман — наближається потепління

Цього дня іменини святкують: Микола, Платон, Роман.

Дітей, народжених 18 листопада, вважали особливо талановитими та чутливими до мистецтва. Талісман цього дня — опал, камінь, який за легендами відкриває приховані здібності та захищає здоров’я.

Серед відомих людей, які народилися цього дня:

• 1847 — Володимир Навроцький, український економіст і публіцист• 1859 — Кость Левицький, правознавець і голова Державного секретаріату ЗУНР• 1886 — Софія Альбіновська-Мінкевич, українська художниця

Цього дня відбулися важливі події:

• 1626 — Папа Урбан VIII освятив собор святого Петра• 1654 — почалася оборона козацької фортеці Буша• 1838 — Тарас Шевченко завершив перший варіант поеми «Тарасова ніч»• 1883 — у США запроваджено єдину систему часу• 1918 — проголошено незалежність Латвії• 1928 — прем’єра мультфільму «Пароплавчик Віллі», дебют Міккі Мауса• 1978 — масове самогубство секти «Храм Народів» у Гаяні• 2007 — трагедія на шахті ім. Засядька: загинули понад 100 гірників

18 листопада відзначається День сержанта Збройних Сил України — подяка тим, хто забезпечує дисципліну, організацію та боєздатність підрозділів.

У світі святкують День Міккі Мауса — легендарного героя Disney, який уперше з’явився у мультфільмі 1928 року.

Також 18 листопада — Всесвітній день запобігання сексуальній експлуатації дітей та Європейський день захисту дітей від насильства і сексуальної експлуатації. Ці дати нагадують суспільству про необхідність активного захисту прав дітей та підтримки тих, хто постраждав від насильства.

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко став власником державного підприємства, оціночна вартість якого становила приблизно 35 мільйонів гривень. Швидкість укладання договору та фактична відсутність конкурентів на аукціоні одразу викликали сумніви щодо прозорості процедури. Журналістські розслідування припустили, що приватизація могла відбуватися під неформальним контролем харківського прокурора Олександра Фільчакова, що лише підсилило резонанс довкола цієї угоди.

Комплекс держпідприємства виявився значно більшим, ніж проста адміністративна структура. До нього входили масштабні виробничі та господарські потужності: будівлі та споруди різного призначення, земельна ділянка площею понад 9 тисяч квадратних метрів, парк автомобілів і значний обсяг обладнання. Ці активи у сукупності становили цінний ресурс для можливого інвестора, а тому відсутність реальної боротьби під час приватизації стала центральною темою для критики на адресу організаторів продажу.

Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

Під час засідання парламентської ТСК з питань економічної безпеки директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос повідомив про суттєві труднощі, з якими стикнулися детективи, досліджуючи можливу корупцію в оборонних закупівлях. За його словами, НАБУ активно опрацьовує фінансові ланцюги постачань та намагається встановити повний перелік осіб, причетних до зловживань у критично важливих сферах, однак робота істотно ускладнена через відсутність реакції з боку Держфінмоніторингу.

Із початку року цей орган, що відповідає за аналіз підозрілих транзакцій та відстеження руху коштів, не надав жодної відповіді на запити слідчих. Детективи наголошують, що саме фінансові дані є ключовими для встановлення реальних учасників схем, зокрема тих, хто може бути пов’язаний зі скандальними епізодами в «Укренерго» та інших структурах оборонного сектору. Без доступу до таких відомостей розслідування фактично втрачає можливість рухатися повноцінно.

Кривонос наголосив, що для повноцінного розслідування НАБУ потрібні дані від Служби фінансового моніторингу, але Держфінмоніторинг не надає відповіді на офіційні запити.

«Ми направляли один за одним кілька запитів до Служби фінмоніторингу щодо руху коштів і підозрілих транзакцій. Зараз будемо відправляти набагато більше», — заявив він.

За словами Кривоноса, частина запитів НАБУ стосується й осіб, пов’язаних із корупційним скандалом в «Укренерго». У матеріалах фігурують так звані «Карлсони», «Шугари» та інші представники ймовірної злочинної організації, які могли впливати на ухвалення рішень і формування завищених контрактів.

«Вони не всі ідентифіковані на даний час, і ми сподіваємося, що ідентифікуємо всіх», — зазначив директор НАБУ.

Антикорупційні органи вже вивчають можливі зловживання в оборонних закупівлях. Джерела, наближені до слідства, стверджують, що найближчим часом можуть відбутися нові обшуки та виїмки документів у структур оборонного відомства.

Західні ЗМІ також повідомляють, що розслідування стосується ймовірно завищених контрактів на закупівлю техніки та обладнання, що могло завдати державі значних збитків.

Кривонос підкреслив, що Бюро планує розширити обсяг запитів і взаємодію з міжнародними партнерами, щоб повністю відтворити фінансові потоки та встановити всіх причетних до схем.

В Одесі правоохоронці викрили 65-річного медика приватної клініки, якому інкримінують організацію незаконної схеми із продажу фіктивних медичних документів для ухилення від мобілізації. Слідство встановило, що чоловік використовував свій професійний досвід, авторитет та широке коло знайомств у місцевих медичних закладах і територіальних центрах комплектування, пропонуючи призовникам та військовозобов’язаним «вирішення питання» за значну суму.

За даними розслідування, лікар запевняв, що може забезпечити оформлення довідок про стан здоров’я, які нібито даватимуть підстави для визнання особи непридатною до військової служби. Вартість такої «послуги» становила 7 тисяч доларів США. Гроші він вимагав отримувати готівкою, обіцяючи швидкий результат завдяки «зв’язкам», які, за його словами, охоплювали як медичні комісії, так і посадовців ТЦК.

Слідство встановило, що лікар запропонував 26-річному чоловіку «вирішити питання» з відстрочкою від призову. За версією правоохоронців, він запевняв, що через особисті контакти в закладах охорони здоров’я та територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки зможе оформити документи про начебто хвору матір призовника. Такі папери мали стати підставою для надання йому відстрочки від мобілізації як особі, що здійснює догляд за хворою родичкою.

Ціну своїх послуг лікар оцінив у 7 тисяч доларів США. За домовленістю, частину суми «клієнт» мав передати одразу як аванс, а решту — після повного оформлення документів. Під час особистої зустрічі медик отримав перший транш — 4 тисячі доларів. Одразу після передачі грошей його затримали правоохоронці.

За даними прокуратури, дії лікаря кваліфіковано як вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). Йдеться про злочин у сфері так званого «торгівлі впливом», коли фігурант за гроші обіцяє «домовитися» з посадовцями.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються можливі інші епізоди та особи, які могли бути залучені до схеми. Правоохоронці також перевіряють, чи вдавалося медику раніше реалізовувати подібні «послуги» для інших призовників.

Прокуратура наголошує, що в умовах воєнного стану спроби нажитися на бажанні громадян уникнути служби розцінюються як особливо небезпечні, а суспільний резонанс навколо подібних справ лише посилює вимоги до невідворотності покарання.

Мостиський районний суд Львівської області ухвалив рішення у справі про порушення правил несення служби військовослужбовцем Державної прикордонної служби, що спричинило незаконний перетин державного кордону. Суд визнав прикордонника винним та призначив йому мінімальне передбачене законом покарання — штраф у розмірі 17 000 гривень. Провадження розглядалося в межах справи № 448/2117/25, яка стосувалася подій, що відбулися 20 серпня 2025 року на ділянці відділу прикордонної служби, розташованого на території Шегинівської ОТГ Яворівського району.

За матеріалами суду, військовослужбовець, який виконував обов’язки оператора спеціальних технічних засобів спостереження, самовільно залишив місце чергування, порушивши встановлений порядок контролю за державним кордоном у період дії воєнного стану. Його відсутність призвела до того, що невстановлений громадянин безперешкодно перетнув кордон, скориставшись тимчасовою відсутністю контролю на ділянці. Інцидент було виявлено згодом під час аналізу технічних записів та рапортів інших військовослужбовців, які зауважили розрив у спостереженні.

Саме в цей період один громадянин незаконно перетнув державний кордон з України до Польщі в районі прикордонних знаків 504–505. Надалі факт перетину був підтверджений матеріалами службового розслідування.

Суд встановив, що дії прикордонника superечать статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також вимогам наказу від 31 травня 2024 року №1350-АГ, який регламентує організацію служби й використання біспектральних камер спостереження на кордоні.

Під час розгляду справи військовослужбовець визнав свою провину. У поясненнях він зазначив, що відлучився ненадовго, діяв самостійно й не мав наміру порушувати правила несення служби. Суд врахував його сімейні обставини — утримання трьох дітей — та стан здоров’я, однак підкреслив, що ці фактори не є пом’якшувальними, адже закон прямо не визначає їх такими.

До матеріалів провадження долучили протокол про адміністративне правопорушення, службову характеристику, письмові пояснення, висновок службового розслідування та інші документи. На підставі зібраних доказів суд дійшов висновку про достатність матеріалів для встановлення вини «поза розумним сумнівом».

З огляду на те, що правопорушник раніше не притягувався до відповідальності, має посередню службову характеристику та не має обтяжуючих факторів, суд призначив мінімальний штраф, передбачений ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, — 17 000 грн.

Штраф необхідно сплатити протягом 15 днів із моменту вручення копії постанови. У разі прострочення сума стягнення автоматично подвоїться, а виконавча служба здійснить примусове стягнення.

Окрім штрафу, суд зобов’язав військовослужбовця сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів через Мостиський районний суд.