Політика

Українське законодавство стосовно мобілізації переживає значні трансформації з моменту прийняття закону Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Цей закон, спрямований на удосконалення системи призову до військової служби, вносить ключові зміни, зокрема зменшення призовного віку та впровадження електронних кабінетів для військовозобов’язаних. Однак однією з найбільш значущих інновацій є нові умови, пов'язані з мобілізацією жінок.

Згідно з цим законом, жінки можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте, жінки з медичною або фармацевтичною освітою повинні бути включені до військового обліку, незалежно від їхнього рішення про мобілізацію. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте включення до військового обліку не означає автоматичну мобілізацію жінок.

Жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

Щодо базової військової служби для жінок, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. Обидва гендери мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

Щодо осіб, які не підлягають обов’язковому призову на військову службу, жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

У результаті прийняття закону про мобілізацію в Україні у 2024 році відбулися значні зміни щодо умов призову жінок до військової служби. Закон враховує гендерну рівність та надає жінкам рівні права та можливості у військовій сфері, забезпечуючи їм право на добровільний вибір щодо служби та мобілізації. Жінки з медичною або фармацевтичною освітою підлягають включенню до військового обліку, але сам факт обліку не передбачає автоматичної мобілізації. У мирний час вони можуть обирати між контрактною службою та службою у резерві, а базова військова підготовка для них також є добровільною. Жінки мають право звільнитися від служби у разі вагітності або догляду за дитиною, а деякі категорії осіб, такі як студенти та докторанти, звільнені від обов’язкового призову на військову службу. Таким чином, закон про мобілізацію враховує різноманітні аспекти та інтереси жінок у військовій сфері, забезпечуючи їм правовий захист та визнання їхнього внеску у національну оборону.

Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449, який вже отримав підпис голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, наразі чекає на підпис президента України Володимира Зеленського, як повідомляє Марія Кучерявець. Згідно з даними, що доступні на веб-сайті Верховної Ради, цей законопроєкт вже має підпис голови парламенту і очікує остаточного схвалення від Президента. Після цього, через місяць він стане чинним. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою 11 квітня на другому читанні, містить ряд ключових положень. Зокрема, громадяни віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або були зняті з нього, повинні мати при собі військово-обліковий документ під час періоду мобілізації.

• Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449 очікує на підпис Президента України Володимира Зеленського після того, як його вже підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

• Законопроєкт отримав підтримку голови парламенту та чекає остаточного затвердження від Президента.

• Після отримання підпису Президента, закон набуде чинності через місяць.

• Закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою на другому читанні 11 квітня, містить важливі положення, зокрема, стосовно вимог щодо військового обліку громадян віком від 18 до 60 років.

Президент України, Володимир Зеленський, висловив свою глибоку підтримку Ізраїлю у непростий час, коли країну обрушив шторм атак з боку Ірану. Його слова вражають своєю вагомістю, адже вони виражають не лише слова підтримки, але й дух солідарності та готовності допомогти союзнику в скрутний момент.

У своєму виступі Зеленський також наголосив на важливості підтримки усіх країн у боротьбі з тероризмом та загрозами безпеки. Він відзначив, що боротьба з тероризмом не може бути ефективною, якщо кожна країна діє самостійно. Солідарність та спільна дія — ось ключові складові успішної стратегії у протидії загрозам, що ставлять під загрозу мир і безпеку.

Зеленський не залишив осторонь і питання нерівності у боротьбі з тероризмом. Він обіцяв обговорити цю проблему зі своїми партнерами з метою знаходження спільних шляхів вирішення цього питання. Це важливий крок у напрямку зміцнення міжнародної співпраці в глобальній боротьбі з тероризмом.

Зазначаючи важливість забезпечення безпеки своїм громадянам, Зеленський підкреслив необхідність отримати повну підтримку від міжнародних партнерів у боротьбі з безпілотниками та ракетами. Це є важливим елементом забезпечення миру та безпеки не лише в окремих країнах, але й у всьому світі.

Слова Зеленського щодо необхідності повної підтримки української протиповітряної оборони відображають серйозність ситуації, з якою стикається Україна в контексті російської агресії. Ця підтримка необхідна для забезпечення безпеки українського народу та демонстрації міжнародної солідарності у боротьбі за мир та стабільність.

Важливо пам'ятати, що солідарність та спільна дія мають величезне значення у сучасному світі, де загрози тероризму та агресії поширюються на різні країни. Тільки спільними зусиллями ми можемо забезпечити безпеку та мир для всіх народів світу.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про необхідність міжнародної співпраці та солідарності в боротьбі з тероризмом та загрозами безпеки. Президент України Володимир Зеленський відзначив важливість спільної дії та підтримки союзників у складних ситуаціях, наголосивши на необхідності обговорення проблем нерівності в цій боротьбі. Важливо забезпечити повну підтримку українській протиповітряній обороні для забезпечення безпеки громадян та демонстрації міжнародної солідарності. Солідарність та спільна дія є ключовими елементами ефективної стратегії у протидії загрозам тероризму та агресії, які ставлять під загрозу світовий мир та стабільність.

Ситуація в Україні стає критичною, інформує NBC News. Збройні сили країни готуються до непоправного колапсу, а союзницька допомога ще не на горизонті. Російська армія продовжує своє впевнене наступання, надаючи Києву все більші та більші випробування. Сам президент Зеленський доклав зусиль, щоб підкреслити безперечність цієї ситуації. На жаль, пакет фінансової підтримки, який так довго очікувався, застряг у політичних турбулентностях Конгресу, залишивши Україну вразливою на фронті. Зменшення запасів боєприпасів та зростаючі втрати серед військовослужбовців породжують серйозні турботи, тоді як енергетична система країни знаходиться під непереборним тиском, який тягне за собою навіть перспективу дебордації протиповітряних оборонних систем. Україна відступає на глибоку оборону, активно будуючи протитанкові загородження та рви. Уряд прийняв непопулярне рішення зі зниження віку призову, щоб забезпечити більше ресурсів для мобілізації. Із тимчасового Часового Яру до наступу на Харків російські війська демонструють активність, що викликає побоювання серед українських військових. У світлі наближення президентських виборів у США залишається небагато часу, і в Києві вже з'являються ознаки турботи, що адміністрація Трампа може повністю припинити надання допомоги Україні або навіть примусити її відступити на територіальних умовах.

Україна переживає надзвичайно складний період у своїй історії, коли її Збройні сили готуються до можливого колапсу, а допомога від союзників наразі недоступна. Поступове наступання російської армії та відсутність необхідної підтримки з боку міжнародних партнерів ставлять Україну перед великими випробуваннями. Навіть найвищі посадовці визнають тяжкість ситуації. Необхідно терміново знайти шляхи вирішення цієї кризи та надати Україні необхідну підтримку для збереження її територіальної цілісності та безпеки нації.

Спробую врахувати ваші побажання:

Світова політика демонструє нові вектори та стратегії, коли мова йде про конфлікти та миротворчі ініціативи. Заява колишнього радника Банкової, Арестовича, про те, що Сполучені Штати зупинили військову допомогу Україні для досягнення миру, стає центром уваги в обговоренні нових геополітичних тенденцій. Він висловив думку, що ця стратегія пов'язана з "планом Ердогана", який, на його переконання, є результатом узгоджених російсько-американських домовленостей.

Арестович вважає, що припинення військової підтримки зі сторони США, окрім можливих проблем у внутрішній політиці, має іншу важливу мету — намагання примусити Україну прийняти мирний план, схожий на "план Ердогана". Останній, як зазначено в ЗМІ, передбачає заморожування конфлікту на фронтовій лінії, забезпечення політичної незалежності України та проведення референдумів щодо статусу окупованих територій в майбутньому.

Ці заяви стають об'єктом широкого обговорення в контексті міжнародної політики та внутрішньої ситуації в Україні. Вони підкреслюють необхідність уважного вивчення та аналізу нових стратегій інтервенції та миротворчості в глобальному масштабі.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість уваги до геополітичних змін та нових стратегій вирішення конфліктів. Заява колишнього радника Банкової, Арестовича, про зупинку військової допомоги Сполученими Штатами Україні для досягнення миру, є суттєвим сигналом для розуміння динаміки міжнародних відносин.

Арестович висловив переконання, що ця дія має прямий зв'язок з глобальними угодами між Росією та Сполученими Штатами, а також підкреслив потенційні наслідки для внутрішньої політики України. Він підкреслив необхідність уважного вивчення та аналізу нових ініціатив, які можуть впливати на мир і стабільність у регіоні.

Заяви Арестовича стимулюють обговорення щодо майбутньої стратегії України у контексті міжнародних відносин та миротворчості. Вони підкреслюють необхідність для країни бути готовою до адаптації до нових викликів та змін у геополітичному ландшафті для забезпечення миру та безпеки.

Україна знову стикається з нагальною проблемою: ракети для систем ППО Patriot та німецькі Iris-T на межі вичерпання, повідомив Михайло Подоляк, радник глави Офісу Президента, у статті для The Guardian. "Запаси майже на межі вичерпання", — підкреслив він. За словами Подоляка, Росія використовує нову стратегію нападів на електростанції, запускаючи "до 10 або 12 ракет одночасно", обходячи системи Patriot та інші ППО. Згадується, що президент України Володимир Зеленський висловив потребу у 25 системах протиракетного оборони Patriot для захисту всієї країни. Наразі в Києві є лише дві, проте точна кількість залишається невідомою. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба звернувся до партнерів з проханням виділити Україні сім батарей. Раніше експерт видання Bild повідомляв, що ракети для "Патріотів" в Україні вже закінчилися. Тим не менш, європейські країни не поспішають з постачанням системи "Патріот" Україні.

З вищезгаданої статті видно, що Україна перебуває в складній ситуації щодо нестачі ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема систем ППО Patriot та німецьких Iris-T. Збройні сили країни опиняються під загрозою через нову тактику атак з боку Росії, яка між іншим включає масові обстріли електростанцій. Необхідність у сучасних системах протиракетного захисту наголошується як найважливіша, особливо у зв'язку зі зростаючими загрозами безпеки. Прохання до партнерів з метою надання допомоги у постачанні необхідного озброєння свідчить про необхідність швидкої реакції та підтримки міжнародного співтовариства в умовах гострої безпекової ситуації.

У лідерстві Атлантичної ради зосереджена значна кількість колишніх американських військових та урядових посадовців. Ця організація, яка отримує фінансування від НАТО, оборонної промисловості та королівських династій Перської затоки, має великий вплив у геополітичному просторі. Одним із видатних активів у портфоліо Ріната Ахметова є компанія SCM, яка регулярно сприяє фінансово Атлантичній раді, перераховуючи їй від півмільйона до майже мільйона доларів щорічно.

Інтереси впливового члена Атлантичної ради, Андерса Ослунда, вражаюче змінилися зі стану жорсткої критики Ахметова до активної співпраці, що відбулося під впливом Дж. Мендози-Вілсона. Фінансова підтримка Ради та активний протистояння Росії стимулювали здійснення спільної стратегії взаємодії між Атлантичною радою та офіційними представниками Ахметова, яка була зустріла з великою прихильністю серед його близьких соратників.

Роль Атлантичної ради у реалізації інтересів у регіоні неоднозначна, а її діяльність, охарактеризована корупційними схемами, відображає особливий стиль та філософію співпраці з українськими олігархічними кланами. За період 2017-2019 років Рада прикладала зусилля до відновлення репутації української нафтогазовидобувної компанії Burisma, що постраждала від розслідування справи про хабарництво, в якій фігурував власник компанії Микола Злочевський. Протягом цього періоду Burisma регулярно перераховувала суму у 100 тисяч доларів Атлантичній раді.

У рамках свого партнерства Атлантична рада та Burisma провели кілька заходів у Вашингтоні, Нью-Йорку та Києві. Злочевський, який раніше обіймав посаду в адміністрації Януковича і після державного перевороту втратив ефективний контроль над компанією, впливав на напрямки її розвитку. У той же період Хантер Байден, не маючи досвіду українського газового бізнесу, увійшов до правління Burisma Holdings у 2014 році, координуючи міжнародні замовлення. Він також брав участь у злитті Burisma з американською консалтинговою фірмою Blue Star Strategies, яка була створена двома членами ради директорів Атлантичної ради і мала зв'язки з адміністрацією Клінтона.

Під час президентства Обами головним зв'язком між адміністрацією у Вашингтоні та Україною став Джо Байден. Burisma запросила до своєї ради кілька високопоставлених чиновників з Європи та США, включаючи колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського і колишнього керівника Антитерористичного центру ЦРУ Кофера Блека.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває складну мережу взаємозв'язків між Атлантичною радою, впливовими посадовцями, такими як Рінат Ахметов, та українськими політичними та бізнес-структурами. Вона підкреслює важливість фінансової підтримки для організацій, таких як Атлантична рада, у веденні глобальних ініціатив та співпраці з різними галузями.

Зокрема, стаття акцентує увагу на ролі Атлантичної ради у відновленні репутації Burisma після скандалу, пов'язаного з Миколою Злочевським та Хантером Байденом, і підкреслює зв'язки цієї компанії з впливовими фігурами в американській політиці.

Однак стаття також залишає під питанням етичні аспекти таких зв'язків та можливий вплив на прийняття стратегічних рішень у глобальному контексті. Такі взаємозв'язки можуть підірвати довіру до роботи міжнародних організацій та спричинити занепокоєння щодо прозорості та незалежності їх діяльності.

Отже, стаття викликає розмірковування про необхідність удосконалення механізмів контролю за взаємозв'язками між організаціями та впливовими посадовцями, а також про роль громадськості у забезпеченні відкритості та прозорості у таких партнерствах.