Війна

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ці ключові моменти стосуються безпеки, суверенітету України, а також її відносин із міжнародними партнерами на фоні складної політичної ситуації. Порошенко закликав врахувати ці «червоні лінії» як пріоритети, які не можна перетинати в будь-яких переговорах чи прийнятті рішень.

1. Він закликав не йти на «компроміси щодо суверенітету» і не допустити повернення України в зону впливу Росії.

2. Також він заявив, що Україна не визнає «російський» статус захоплених територій.

3. Київ не повинен іти на обмеження потужності ЗСУ.

4. Крім того Порошенко вимагає не скасовувати санкції проти Росії до повернення Україні її територій.

5. І, на його думку, потрібно «переконати президента Трампа» прийняти Україну до НАТО після виконання «домашньої роботи», бо зараз, вважає екс-президент, Україна не готова до членства.

Тобто фактично Порошенко закликає закінчити війну по лінії фронту, без визнання російської юрисдикції над захопленими територіями, зі збереженням державності частини України, яка залишилася, в нинішньому вигляді і з відкладеною перспективою вступу до НАТО.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У межах досяжності українських ракет і безпілотників знаходиться принаймні 14 російських ядерних сховищ.

Хоча автор статті пише, що «немає жодних ознак того, що українські сили навмисно націлилися б на місця зберігання ядерних боєголовок», він зазначає, що «боєголовки могли бути випадково вражені – або навмисно атаковані чи вкрадені». Раніше вже були прильоти за 100 км від цих об’єктів.

«Ще більш небезпечною є можливість того, що український ракетний удар або територіальне захоплення можуть призвести до хаосу в роботі сховища, що дозволить зловмисникам захопити ядерні боєголовки або ненавмисно спровокувати ескалацію ядерного конфлікту з боку Росії», – пише видання.

Росія мала б вивести свої ядерні боєголовки з цих сховищ із початком бойових дій, але не зробила цього. Можливо, Путін вважає, що це буде ознакою слабкості. А може російські військові побоюються, що Захід витлумачить це як підготовку до ядерної атаки, що спровокує попереджувальний удар НАТО.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Арматура по 60 тисяч гривень за тонну за ринкової ціни на рівні 33 тис. Непластифікована полівінілацетатна дисперсія коштує 292 грн/кг, тоді як різні компанії продають її за ціною від 113 до 175 грн.

Антисколіозні столи з регулюванням висоти замовили по 2 856 грн/шт. Фірма «Луч» продає такі столи на чверть дешевше за 2 034 грн/шт, а «Vital Style» пропонує антисколіозний стіл для «Нової української школи» вдвічі дешевше – за 1 392 грн/шт.

Так, лише на п’яти позиціях із кошторису переплата йде майже на мільйон гривень.

Але крім цього в кошторисі є позиції, які замовник прописав дуже нечітко, щоб йому не дорікали порівнянням із ринковими цінами.

Наприклад, двоповерховий підйомник для людей з обмеженими фізичними можливостями коштуватиме 1,89 млн грн. Його характеристики та габарити невідомі. Це дуже дорого. Нещодавно лікарня в Нікополі за такі гроші замовила ліфт на сім поверхів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Володимир Зеленський прибув на “Пушкаш-Арену”. Президент України прибув до Будапешта на саміт Європейської політичної спільноти, а на вході його, як і всіх, зустрічав особисто Віктор Орбан. На саміт запрошено 47 глав держав і урядів, керівників великих міжнародних організацій”, – пише видання.

Як зазначає Sky TG24, Зеленського зустрів прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, з яким він потиснув руку перед камерами.

“Я буду говорити після зустрічі”, – сказав Президент журналістам.

Угорське видання Telex зауважило, що Президент України відвідує Угорщину вперше після свого обрання у 2019 році.

Як вказує Infostart, цього разу політики не бойкотують зустріч. “Одна з причин полягає в тому, що це перший спільний саміт після президентських виборів у США”, – зазначає видання. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Сербії Александар Вучич та президент Європейської ради Шарль Мішель, як повідомляється, серед інших уже перебувають на “Пушкаш-Арені”.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, як вказано, раніше наголошував, що це буде найбільший дипломатичний захід в історії Угорщини, на який приїдуть не лише лідери ЄС, а й лідери з-за меж ЄС. На саміті необхідно обговорити дві речі: президентські вибори в Америці і згортання спаду конкурентоспроможності Європи, додав він.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За прогнозом синоптиків, 7 листопада мінлива хмарність. Без опадів.

У західних областях вночі та вранці місцями туман.

Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.

Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, у західних областях 0-5° морозу; вдень 6-11° тепла, на Закарпатті та півдні країни до 14°; в Карпатах вночі 2-7° морозу, вдень 4-9° тепла.

Прогноз погоди на 7 листопада по Київщині

Мінлива хмарність, без опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, вдень 6-11° тепла; у Києві вночі 2-4° тепла, вдень 8-10°.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Проте останнім часом у відносинах між двома країнами одна напруга, яка може призвести до суттєвого охолодження. Польсько-українські відносини опинилися під загрозою через кілька ключових причин, серед яких розбіжності щодо військової допомоги та історичні події, особливо питання Волинської трагедії.

Так, наприклад, віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський вважає, що якщо Варшава збиватиме російські ракети і дрони над Україною, це означатиме війну з РФ. На його думку, Володимир Зеленський хоче втягнути Польщу в цю війну.

Крім того, польського чиновника запитали, чи чесно українська влада поводиться щодо Польщі, на що він відповів: «Ні». Він розкритикував Зеленського за його заяви, які «негідні політика, який багато чим зобов’язаний Польщі».

Поряд із цим глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив свого колегу в тому, що він не дотримав своєї обіцянки щодо питання ексгумації жертв Волинської різанини до кінця грудня 2024 року.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

«Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

– ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

– Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

– IP-адреса учасників.

– Дані геолокації.

– Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

– Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

– Адреса каси, де було здійснено платіж.

– Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

– Ідентифікатор платіжного пристрою.

– Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.