Війна

З 17 липня 2024 року в Україні набувають чинності оновлені правила щодо мобілізації та перетину державного кордону для військовозобов'язаних громадян. Ці зміни є результатом завершення двомісячного періоду, протягом якого українці мали можливість актуалізувати свої військово-облікові дані.

Про це розповів адвокат Роман Лихачов. Згідно з нововведеннями, всі чоловіки віком від 18 до 60 років тепер повинні мати при собі військові квитки або довідки про відстрочку від мобілізації при перетині кордону. Держприкордонслужба України посилює контроль і перевіряє не лише наявність військових документів, а й їх актуальність.

За словами Лихачова, зміни в законодавстві призвели до збільшення розмірів штрафів за порушення військового обліку, які тепер можуть досягати від 17 до 25,5 тисяч гривень. Експерти наголошують на важливості своєчасного оновлення військових документів, оскільки недотримання цих правил може мати серйозні наслідки для громадян.

Нові правила також вплинуть на процедуру отримання відстрочок від мобілізації, змушуючи громадян звертатися до територіальних центрів комплектування (ТЦК) частіше для поновлення необхідних документів. Це може призвести до додаткового навантаження на ці установи, що вже працюють у напруженому режимі.

Загалом нові правила спрямовані на зміцнення контролю над виконанням військового обов’язку та краще управління людськими ресурсами у періоди підвищеної напруги. Однак вони створюють і нові виклики як для громадян, так і для державних структур, які зобов’язані адаптуватися до нових вимог законодавства.

Організація Об'єднаних Націй оприлюднила результати свого аналізу щодо інциденту, який стався 8 липня в Києві. Згідно з висновками міжнародних експертів, дитяча лікарня "Охматдит", яка є одним з найважливіших медичних закладів країни, зазнала прямого ураження.

За словами Белл, аналіз відеозапису та обставин події показують високу ймовірність прямого попадання ракети у лікарню, а не внаслідок перехоплення ракети. Вона зауважила, що її команда поки не може зробити остаточний висновок, але є великі підстави вважати, що ракета була запущена з боку Росії.

Белл також відзначила, що персонал лікарні вчасно евакуював дітей до бункерів після першого спрацювання сирен повітряної тривоги, що, ймовірно, зменшило кількість жертв.

У той же час російські пропагандисти та деякі посадові особи продовжують звинувачувати Україну у зруйнуванні лікарні, стверджуючи, що в об’єкт було влучено ракетою з зенітно-ракетного комплексу NASAMS чи Patriot. Telegram-канал «Война с фейками» публікує версію, згідно з якою зображена на відео ракета повністю відповідає характеристикам ЗРК, а також наголошує відсутність звуків, характерних для ракети Х-101.

Міноборони РФ заявили, що їхня ракета була спрямована на військовий об’єкт, відмовившись визнавати факт обстрілу лікарні. Дмитро Пєсков, офіційний представник Путіна, підкреслив, що в ситуації з обстрілом лікарні йшлося про вразливість “антиракети”. Українські правоохоронці, зі свого боку, знайшли нові докази вказівки на те, що удар по лікарні “Охматдит” був цілеспрямованим від російських військ ракетою Х-101, підкріплені уламками, характерними саме для цього типу зброї, та характером руйнувань, що відповідає впливу таких ракет.

Ця справа є значущою з кількох причин. По-перше, вона демонструє роботу антикорупційних механізмів в Україні, зокрема взаємодію між різними правоохоронними органами. По-друге, вона підкреслює важливість дотримання етичних норм у бізнес-середовищі та недопустимість спроб впливу на правоохоронні органи.

Масований обстріл призвів до поранення 190 осіб і пошкодження 323 об’єктів.

Унаслідок атаки на лікарню “Охматдит” у Києві загинули двоє дорослих – лікарка та відвідувач, і ще 30 осіб отримали поранення, з них 10 дітей. Дітей доставили до інших медичних закладів для подальшого лікування.

В Шевченківському районі столиці під обстрілом російських терористів опинився житловий будинок, в результаті чого загинули 12 мешканців, включаючи трьох дітей віком від 8 до 14 років, і 25 осіб отримали поранення.

У Дніпровському районі Києва ракетний удар призвів до смерті дев’ятеро людей і поранення восьми.

Крім того, атаки Росії зазнали міста Дніпро та Кривий Ріг, де постраждали підприємства, житлові будинки та будівлі СТО. Всього загинуло 11 осіб і 69 отримали поранення. На місцях подій працювали більше 900 поліцейських для рятування людей і документування злочинів Росії.

У правовому полі України відбувся важливий крок у боротьбі з корупцією. Прокурори Офісу генерального прокурора завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт стосовно львівського підприємця Ігоря Гринкевича. Звинувачення стосується спроби надання неправомірної вигоди високопосадовцю Державного бюро розслідувань (ДБР).

Згідно з повідомленням в телеграм-каналі, Гринкевич намагався підкупити керівника Головного слідчого управління ДБР, пропонуючи $500 тис. за організацію повернення майна, що зараз знаходиться на митному посту “Чайки” Київської митниці. Під час передачі коштів його затримали правоохоронці, і наразі він перебуває під вартою.

Крім того, Ігоря Гринкевича підозрюють у вчиненні інших злочинів, зокрема у справі щодо постачання ЗСУ неякісного військового одягу на суму майже 1 млрд гривень. У рамках цього провадження п’ятеро осіб отримали підозру у створенні та участі у злочинній організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживанням довірою в умовах воєнного стану і особливо великих розмірах.

Розслідування у цих кримінальних справах продовжується.

За словами експерта, у разі настання тривалих сильних холодів, енергосистема може опинитися під значним навантаженням. Це пов'язано з підвищеним споживанням електроенергії для опалення та інших побутових потреб в умовах низьких температур.

За його словами, на зиму існує низка сценаріїв. Так, за базовим очікується, що вдасться відновити 3 ГВт генерації та забезпечити стабільну роботу 8 або 9 блоків АЕС, а погода взимку буде без сильних холодів. У такому разі відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу.

За негативного сценарію вдасться відновити до 2 ГВт генерації та забезпечити роботу 6-7 блоків АЕС. Та якщо будуть сильні холоди, це призведе до “певних кризових ситуацій, а саме падіння енергосистеми”, підкреслює Корольчук.

Багато українських експертів сходяться на думках, що незалежно від швидкості ремонту об’єктів енергогенерації взимку графіки вимкнення світла неминучі й, імовірно, будуть тривалішими, ніж улітку. Але є й інша проблема, яка веде країну до “чорної” зими – через посилення мобілізації в Україні фактично провалилася підготовка до опалювального сезону у великих містах (водопостачання, каналізація, електроенергетика, теплотраси). Частково це явище ми вже спостерігали в Києві, де фекаліями затоплювало дороги, однак наступної зими це буде значно масштабнішим – вихід з ладу тепломереж, водопроводів тощо. Тобто, “чорна” зима обіцяє бути не лише холодною, а й брудною та смердючою.

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Відомий український музикант та колишній народний депутат Святослав Вакарчук, лідер гурту "Океан Ельзи", нещодавно подав електронну декларацію про звільнення з військової служби. Цей крок привернув значну увагу громадськості, враховуючи популярність Вакарчука та його активну громадянську позицію.

Крім того, Вакарчук за перші чотири місяці цього року отримав 34,8 тисяч гривень зарплати у ТОВ «Суперсиметрія», яке йому належить. Ще 30 тисяч гривень гонорарів виплатила йому партія «Голос», яку він очолював під час позачергових парламентських виборів 2019 року і від якої був обраний до Верховної Ради.

Також Вакарчук задекларував готівкові кошти у розмірі 5,4 мільйона гривень, 200 тисяч доларів і 125 тисяч євро. На банківських рахунках він зберігає 30 тисяч гривень і 205,6 тисяч доларів.

Окремо, у 2023 році Вакарчук позичив 27 тисяч доларів українській співачці Христині Соловій.

Загалом, за 2022-2023 роки Вакарчук отримав 764,6 тисяч гривень у вигляді грошового забезпечення на військовій службі.

У перші дні війни лейтенант Вакарчук приєднався до територіального центру комплектування та уклав контракт із Збройними Силами України. Його направили до Львівської обласної військової адміністрації.

«Львівська адміністрація фактично дала мені відрядження їздити по Україні та надихати людей. Такий вигляд це має. Я на своєму місці, а якщо буде потрібно, безумовно буду захищати країну зі зброєю в руках», – зазначив тоді Вакарчук.