Чарльз III пожартував над Дональдом Трампом під час офіційного візиту до США

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Гроші за програмою зимової “єПідтримки” можна буде витратити на оплату комунальних послуг, купівлю лікарських засобів, книг, медичні послуги, освіту, квитки на транспорт тощо. Також гроші можна задонатити на ЗСУ або витратити на благодійність. Отримана сума не підлягає оподаткуванню.

Допомогу від держави можна отримати з грудня 2024 року до лютого 2025 року. Оформити виплати можна через:

Подати заявку на отримання допомоги потрібно у застосунку “Дія”. Потрібно:

Зарахування коштів буде у період до 10 днів. Витратити кошти можна до 31 грудня 2025 року включно.

Отримати “президентську тисячу” можна через “Укрпошту”, але така опція доступна не всім:

Якщо особа не може подати заяву на тисячу через “Дію” або банк, це означає, що вона внесена до переліку отримувачів виплати через “Укрпошту” або заявку подано раніше через “Дію” чи банк.

Кошти можна буде використати на:

Кошти можна використати до 28 лютого 2025 року включно.

Отримати “тисячу Зеленського” через банк можуть опікуни дітей, громадяни, які не мають ідентифікаційний код, а також громадяни віком 65+, які не мають застосунку “Дія”. Повний перелік банків за посиланням.

Нагадаємо, у жовтня президент України Володимир Зеленський оголосив про нову зимову допомогу. З 1 грудня громадяни, які знаходяться на території України, зможуть отримати тисячу гривень на оплату українських послуг і товарів.

Як відомо, отримати виплати можна онлайн та офлайн. Сьогодні стартував період подачі заявок в електронному форматі.

У ніч з 9 на 10 жовтня Росія влаштувала одну з найпотужніших комбінованих атак на Україну за останній час. Систематичні удари по ключових містах і регіонах країни призвели до численних руйнувань та людських жертв. Київ, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Полтавщина, Київська область та інші регіони стали епіцентрами цього безжального наступу, який включав у себе застосування дронів-камікадзе, балістичних та крилатих ракет, а також, ймовірно, таких, як “Іскандери-М” або їхні аналоги, виготовлені у Північній Кореї.

Київ пережив страшну ніч: серії вибухів потрясли різні частини столиці, після чого на тривалий час у багатьох районах зникло електропостачання. Зупинено роботу метро на лівому березі, а вулиці міста, особливо в центральних районах, були сповнені диму від пожеж, що виникли через пошкодження інфраструктури та житлових будинків. Міська влада підтвердила численні руйнування — від знищених дахів до вибитих вікон у багатоповерхівках. Відразу після атаки на місцях працювали рятувальні служби, які боролися з вогнем та розбирали завали.

Лівий берег Києва залишився без електропостачання та води. У Печерському районі уламки збитого дрона влучили у багатоповерхівку, спричинивши пожежу на верхніх поверхах. У Голосієво пошкоджено фасади та автомобілі, в інших районах – вибиті вікна та зруйнована інфраструктура. Частина наземного транспорту зупинена, курсування метро обмежене.

У Запоріжжі наслідки атаки виявилися трагічними – загинув 7-річний хлопчик, його батьки травмовані. Загалом за ніч по місту завдано понад десяток ударів різними типами озброєння. Пошкоджено багатоповерхівки, приватний сектор та об’єкти енергетики. Перекритий рух через дамбу ДніпроГЕС.

На Київщині без світла залишилися десятки тисяч домогосподарств. У Броварах уламки ракет зруйнували кіоски та пошкодили житлові будинки. У Каневі внаслідок падіння уламків ракети постраждала людина, пошкоджена гребля ГЕС. Влада перевела об’єкти критичної інфраструктури на живлення від генераторів.

На Дніпропетровщині та Полтавщині також зафіксовано удари по енергетичних об’єктах. У Кривому Розі троє людей поранені, у Полтавській області понад 16 тисяч родин залишилися без електропостачання. Рятувальники ліквідують наслідки атак попри повторні повітряні тривоги.

Росія продовжує цілеспрямовано бити по енергетиці та цивільній інфраструктурі, намагаючись залишити українців без світла, води та тепла напередодні зими. Енергетики обіцяють поступове відновлення живлення щойно дозволить безпекова ситуація.

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.