Чого чекати від ринку оренди взимку: де винайняти житло дешевше

У своєму інтерв'ю для PBS президент Володимир Зеленський відкрив небезпеку, що загрожує Україні через критичний дефіцит ракет для протиповітряної оборони, що спричинив нанесення повітряної атаки з боку Росії та призвів до зруйнування Трипільської теплової електростанції. За словами Зеленського, українські сили зуміли збити лише сім з 11 ракет, що були випущені російськими військами, проте чотири інші доклали свою частку до знищення електростанції, адже ракет вже було витрачено всі. Президент також підкреслив, що Україна стикається з обмеженнями у отриманні безпосередньої підтримки, оскільки це може викликати втручання країн НАТО у конфлікт. Він навів Ізраїль як приклад країни, яка не є членом Північноатлантичного альянсу, але отримала підтримку від союзників НАТО під час своїх конфліктів. Зеленський закликав міжнародне співтовариство враховувати цей приклад та підкреслив важливість надання допомоги Україні без втручання країн НАТО у війну.

Зеленський у своєму інтерв'ю зробив важливий акцент на критичному стані протиповітряної оборони України через нестачу ракет та наслідках цього для енергетичної безпеки країни. Він підкреслив необхідність міжнародної підтримки, виключаючи пряме втручання країн НАТО у конфлікт, та навів приклад Ізраїлю, який отримав допомогу від НАТО в подібній ситуації. Це свідчить про потребу в уважному розгляді міжнародних відносин та допомоги Україні в умовах російської агресії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

Уряд України впроваджує нову стратегію оподаткування, спрямовану на реформування системи оподаткування ФОПів. Ця ініціатива обговорюється в суспільстві та викликає живу дискусію. Згідно з цією стратегією, можливе припинення спрощеної системи оподаткування, що ставить під питанням майбутнє багатьох українських ФОПів. Причини цієї ініціативи пов'язані з потенційними ризиками, що несе спрощена система, такими як зменшення податкових надходжень до бюджету через необов'язковість участі, можливість заниження податкових зобов'язань та нерівні умови конкуренції для добросовісних підприємців. Уряд прагне зменшити торгівлю контрафактним та контрабандним товаром шляхом впровадження більш прозорої системи оподаткування. Це рішення стає відповіддю на потребу забезпечення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності та зменшення тіньової економіки.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року орієнтується на реформування спрощеної системи оподаткування з метою збільшення податкових надходжень. Протягом трьох років передбачається перехідний період, під час якого ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть збільшуватися до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде введена заборона залишатися на спрощеній системі оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу з об'єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Для "спрощенців" буде обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, а поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх. Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, бачачи у них спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак вони також підкреслюють необхідність припинення зловживань, зокрема використання "спрощенки" для оптимізації податків. Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що запропоновані у Національній стратегії доходів реформи спрощеної системи оподаткування спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах великих витрат на війну та затримок з міжнародною допомогою. Проте деякі заходи можуть збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Неправильне впровадження правил товарного обліку та встановлення низького порогу для реєстрації платником ПДВ можуть посилити тиск на малі бізнеси та приватних підприємців.

Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії "Winner", висловлює радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо "спрощенців" і фізичних осіб-підприємців. За його словами, запропоновані зміни, викладені в Стратегії доходів, насправді націлені на знищення малого та середнього бізнесу, що може призвести до посилення впливу великих корпорацій. Ця ініціатива спрямована на вирішення проблеми приховування обсягів оборотів великими компаніями за рахунок добросовісних "спрощенців". За думкою Яська, такий підхід може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як фізична особа-підприємець може стати невигідною.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування для ФОПів. Пропоновані зміни передбачають зростання ставок єдиного податку для підприємств третьої групи з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу та сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Нові ініціативи спрямовані на збільшення податкових надходжень, але викликають суперечки серед експертів. Деякі вважають їх раціональними, оскільки спрощення оподаткування може призвести до втрати податкових надходжень через обхідні схеми. Проте існує опасність, що нові правила можуть створити додаткове адміністративне тягар для добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Важливо забезпечити баланс між бажаним збільшенням податкових надходжень і запобіганням негативних наслідків для малого та середнього бізнесу.