Чоловік убив співмешканку під час застілля: суд виніс вирок

Згідно з нашими джерелами, проблеми з електропостачанням наразі спричиняють серйозні перебої у поставках, що призводить до складнощів у логістиці, особливо в армійському секторі. Це ускладнює перекидання військового обладнання, постачання продовольства, палива та інших необхідних матеріалів. Значну роль у цих проблемах відіграють пошкодження енергетичної інфраструктури.

Як стверджує виконавчий директор ДТЕК, Дмитро Сахарук, масштаб руйнувань гальмує швидке відновлення енергетичної системи України. Це вимагає спільних зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергокомпанії, урядові структури та донорську допомогу.

Генеральний директор Yasno, Сергій Коваленко, висловив обурення стосовно можливого дефіциту електроенергії влітку через ракетні атаки на енергетичні об’єкти. Атаки сильно пошкодили генеруючі потужності та мережеві вузли "Укренерго" та інші ключові об’єкти, затягуючи процес відновлення на місяці.

Експерт із ракетно-ядерного роззброєння, Олександр Кочетков, наголошує, що російські атаки були спрямовані на найвразливіші точки енергозабезпечення, а також вказує на можливості Росії збільшити ракетні запаси в умовах санкцій. Ці атаки не лише завдають шкоди енергетичній інфраструктурі, а й створюють психологічний тиск на союзників України з метою змусити уряд вести переговори з Росією.

Українська енергетична інфраструктура стикається з серйозними викликами через ракетні атаки, які призводять до значних перебоїв у електропостачанні. Це створює складнощі в логістиці та в управлінні армійським сектором, загрожуючи не лише економіці, але й безпеці країни в цілому. Потрібно спільною дією зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергетичні компанії, уряд та міжнародних партнерів, забезпечити швидке відновлення пошкодженої інфраструктури. Також важливо вдосконалити систему захисту енергетичних об'єктів від подібних атак, а також розробити стратегії протидії подібним загрозам у майбутньому.

Агенція журналістських розслідувань ім'ям журналіста медіа Ігоря Ющенка виступила в суді проти Апарату Верховної Ради України у зв'язку з відмовою надати публічну інформацію за журналістським запитом. Відповідно до повідомлення, видання "Слідства.Інфо" надіслало запити до Апарату Верховної Ради України з метою отримання інформації про службові відрядження народних депутатів за кордон після повномасштабного вторгнення. Попри це, редакція отримала відповіді, у яких зазначалося, що Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації щодо такої, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб. Представники ВРУ також посилалися на обмеження поширення інформації про діяльність Верховної Ради України, її органів та народних депутатів у зв'язку з дією воєнного стану. У своїй відповіді представники ВРУ наголосили на значенні закордонних візитів народних депутатів та їх впливу на обсяги військової та гуманітарної допомоги, а також стабілізацію економіки та повоєнну відбудову України. Крім того, у відповіді було зазначено, що розголошення запитуваної інформації може загрожувати національній безпеці України, що переважає суспільний інтерес у її отриманні.

У липні 2023 року журналістам видання "Слідства.Інфо" вдалося з'ясувати, що 48-річний Юрій Арістов, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який є народним депутатом від партії "Слуга Народу", перебував у розкішному 5-зірковому готелі Waldorf Astoria Maldives на приватному острові Ітхаафуші, Мальдіви. Журналісти вирішили надіслати запит, щоб з'ясувати, як саме нардеп перетнув український кордон і чи була його поїздка на Мальдіви робочою. Незважаючи на обіцянки прес-секретарки депутата надати відповідь на запит протягом кількох годин, помічниця, а також сам нардеп проігнорували спроби журналістів "Слідства.Інфо" отримати відповіді на надіслані питання. Після того, як матеріал "Слідства.Інфо" було опубліковано, Юрій Арістов висловив бажання звільнитися з посади народного депутата України.

У результаті розслідування видання "Слідства.Інфо" було встановлено, що народний депутат Юрій Арістов перебував у розкішному готелі на Мальдівах, а не виконував робочі обов'язки, як повинен був. Журналісти намагалися отримати відповіді від нардепа та його представників, але ті ігнорували їхні запити. Після публікації матеріалу Юрій Арістов вирішив звільнитися з посади народного депутата. Цей випадок підкреслює важливість журналістських розслідувань у виявленні недоробків у діяльності посадових осіб та забезпеченні відкритості та прозорості у роботі українських чиновників.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський вважає, що ризик серйозної катастрофи, подібної до Чорнобиля чи Фукусіми, є мінімальним, якщо ракета не влучить безпосередньо в енергоблок.

“Ракетні обстріли можуть спричинити пошкодження мереж, перебої в енергопостачанні або навіть блекаут. Однак ядерної чи радіаційної загрози не буде, доки не відбудеться прямого удару по енергоблоку”, — зазначив Литвинський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

Експерт також наголосив, що ракети, навіть без ядерних боєголовок, можна класифікувати як неконвенційну зброю через їхню руйнівну силу.

Це твердження підтримують інші фахівці, які наголошують на небезпеці використання Росією сучасних високоточних ракет, здатних спричинити масштабні руйнування навіть без ядерного заряду.

Дискусії щодо готовності Кремля застосувати ядерну зброю тривають. Президент Сербії Александар Вучич висловив переконання, що Володимир Путін не вагається застосувати ядерний арсенал, якщо опиниться у безвихідному становищі.

З іншого боку, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив, що стан російської ядерної зброї викликає сумніви. “Ніхто не має точних даних про стан цих боєголовок. Це залишається таємницею навіть для військових експертів,” — підкреслив Ягун.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.