Чоловіка на Хмельниччині засудили до трьох років ув’язнення за ухилення від мобілізації

У самому центрі Львова, на вулиці Лесі Українки, 19, було виявлено факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень популярного пабу «Добрий друг». Цей інцидент викликав значну хвилю обурення серед місцевих мешканців та міської влади, оскільки підприємиця Тетяна Поплета, яка є власницею приміщень, вирішила розширити свою діяльність без жодних дозволів чи погоджень з відповідними органами.

Інспекція, проведена департаментом містобудування Львівської міської ради, виявила численні порушення. За інформацією департаменту, під час чергового обстеження управління державного контролю за використанням та охороною земель було зафіксовано, що Тетяна Поплета здійснила прибудову до існуючих приміщень пабу без відповідних дозвільних документів. Вона не отримала дозволу на зміну будівельної конструкції, що є порушенням чинного законодавства.

Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

У 2023 році українське бізнес-середовище зіткнулося з безпрецедентними викликами. Згідно з даними судового реєстру, кількість кримінальних проваджень проти компаній досягла рекордного рівня — понад 5 тисяч підприємств стали фігурантами кримінальних справ. Це тривожна тенденція, яка викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та економічних експертів.

Кількість справ зросла в 2,6 рази

Минулого року було зареєстровано 43 138 кримінальних справ проти бізнесу, що є найбільшим показником з 2012 року. У 2023 році 5 015 українських приватних компаній фігурували в судовому реєстрі, серед яких 6 — у справах про легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, та 4 — у справах про колабораційну діяльність.

У 2024 році вже 2 839 компаній стали фігурантами кримінальних проваджень. Серед них одна компанія згадана у справі про державну зраду, три — за колабораціонізм, а ще 10 — за відмивання коштів. При цьому майже 80% кримінальних справ не мають вироків, або ж справи не доходять до суду.

Компанії часто отримують паперові листи від прокуратури щодо закриття справ, але ці документи важко використовувати, оскільки їх легітимність важко підтвердити.

Опендатабот вважає, що одним з можливих рішень цієї ситуації могло б стати посвідчення документів електронним підписом. Однак Генеральна прокуратура відхилила цю пропозицію, не підтримавши ідею електронного підпису для відповідей у кримінальних провадженнях.

“Бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи, стикається з серйозними проблемами у фінансовому моніторингу та комплаєнсі. Навіть після закриття справи, згадки про кримінальну справу залишаються назавжди. Це ускладнює захист ділової репутації компаній”, — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.

Впровадження механізмів, які дозволяють публічно спростовувати інформацію з реєстру, може значно поліпшити ситуацію для українського бізнесу, надаючи можливість підтверджувати свою невинуватість і відновлювати репутацію.