Чому насправді вирішили “реорганізувати” антикорупційні органи

Виправлення адвокатських зусиль у випуску експосадовця Міноборони Олександра Лієва, підозрюваного у сприянні махінаціям під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, виявився джерелом суперечок та недорозумінь у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький розкрив у коментарі для "Суспільного" важливі деталі, вказуючи на те, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву, замінивши ув'язнення під вартою на особисте зобов'язання та відправивши його у домашній арешт, але суддя Ярослав Шкодін зауважив, що НАБУ і САП не представили достатніх доказів для продовження утримання під вартою. Під час наступного розгляду справи знову виникли труднощі: прокурор був відсутній, а суд відмовився розглядати клопотання за згодою обвинувачення. Внаслідок цього вирішального моменту Лієв опинився без запобіжного заходу, звільнившись від ув'язнення через закінчення терміну тримання під вартою. Цей інцидент викликав обурення та зацікавленість у широкому загалі, ставши предметом глибоких обговорень щодо ефективності правосуддя в Україні.

У вищезгаданій статті відображено складний судовий процес, пов'язаний з справою експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Виникли суперечки між сторонами, а також проблеми з представництвом прокурора на засіданні. В результаті суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу Лієву, але через відсутність достатніх доказів обвинувачення суд відмовився продовжувати його тримання під вартою. Ця ситуація викликала зацікавленість громадськості та породила дискусії щодо ефективності правосуддя в Україні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Західні дипломати в Києві «відчули», що Зеленський став більш відкритим для початку переговорів із Росією, йдеться у статті The Washington Post.

Видання нагадує, що Зеленський заявив про можливість покликати Росію на наступний мирний саміт.

Водночас газета вказує, що президент України наполягає на необхідності завершити війну на його умовах, «хоча за останній рік його позиція ослабла, оскільки Росія завоювала значні території на Донбасі і навряд чи віддасть їх». Аналітики прогнозують нові втрати на фронті в найближчі місяці.

Водночас курська операція ЗСУ «застопорилася» і не призвела до відведення військ з РФ з фронту, як сподівався Київ.

І прохолодна реакція деяких чиновників, ознайомлених із «планом перемоги» Зеленського, свідчить про те, що Київ може не отримати того козиря, на який розраховував.

Глава американського генштабу Чарльз Браун заявив журналістам, що цей план викладає деякі речі, про які українські чиновники «вже просили», і американські чиновники переглядають план щодо того, «що насправді можливо».

«Нам доведеться сісти з українцями і обговорити, що ви насправді можете зробити, порівняно з тим, що у вас є в цьому списку», – сказав Браун.

Також він визнав, що між союзниками по НАТО існують розбіжності щодо ухвалення України в Альянс (це перший пункт «плану перемоги» Зеленського).