Вівторок, 3 Березня, 2026

«Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

Важливі новини

Нові виклики для української оборони: зростаюча активність російської авіації

За даними наших джерел в Генштабі, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%. Головною причиною є широкомасштабне використання противником авіаційних бомб. У 2023 році серйозних ліній оборони не було збудовано, що стало однією з ключових проблем для української армії, особливо в контексті застосування російською армією касетних боєприпасів. Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що з початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році.

“Російська бойова авіація домінує в небі. Ворожі літаки активно застосовуються над нашими позиціями на лініях фронту та впередових районах, скидаючи керовані авіаційні бомби. З початку цього року (протягом 77 днів) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році”, – зазначив він.

Заступник міністра оборони також вказав, що з моменту останньої зустрічі у форматі “Рамштайн” (14 лютого) Збройні сили України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників і один А-50а, проте незважаючи на ці втрати, перевага залишається на боці Росії.

За словами Гаврилюка, для перелому домінування російських військ у повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, що підвищить можливості Збройних сил України на землі. “Проте наразі ми ще не отримали F-16, а запаси боєприпасів деяких видів опускаються до критичного рівня. Ці та інші фактори ускладнюють виконання завдань Збройними силами України щодо відбиття агресора”, – додав він.

Також за словами Гаврилюка, на фоні домінування в повітрі з початку 2024 року перевага в артилерійському вогні вздовж лінії фронту складає 7:1 на користь російських військ. У лютому президент України заявив, що Україні надали лише 30% обіцяного Європейським союзом мільйона снарядів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України відібрати ініціативу на полі бою в Росії має обґрунтовану основу, але затримки у військовій допомозі Заходу, ймовірно, затримають зусилля Києва.

У висновках до цієї статті важливо відзначити наступні пункти:

• За даними Генштабу, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%, що є тривожною тенденцією.

• Основною причиною зростання втрат є широкомасштабне використання російською авіацією авіаційних бомб.

• Українські оборонні лінії залишаються слабкими, що ускладнює відбиття атак противника, зокрема через застосування касетних боєприпасів.

• На думку заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, для забезпечення переваги в повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, але наразі їх отримання затримується.

• Важливим аспектом є також дисбаланс у вогневій потужності вздовж лінії фронту, де перевага у російських військах.

• Затримки у військовій допомозі Заходу можуть ускладнити ситуацію на передовій та затягнути зусилля української армії у відбитті агресії.

Ці висновки підкреслюють серйозні виклики, з якими стикаються Збройні Сили України, та необхідність швидких та ефективних заходів для підтримки обороноздатності країни.

Пенсійна індексація в Україні: з 1 березня виплати зростуть на 10%

З 1 березня 2025 року в Україні запроваджується план індексації пенсій , який збільшить виплати пенсіонерам приблизно на 10% . Залежно від розміру пенсії, сума підвищення розміру від 100 до 1500 гривень. Про це йде адвокат Іван Хомич , зазначивши, що Кабінет міністрів визначає точні суми підвищення ближче до дати індексації. Проте вже зараз відомо, […]

The post Пенсійна індексація в Україні: з 1 березня виплати зростуть на 10% first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Порошенко витрачає донати для ЗСУ на власний розсуд

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Блогер та телеведучий Сергій Іванов заявив, що зібрані з українців донати на підтримку Збройних сил України були витрачені на застави підозрюваних у кримінальних справах та на заробіток на купівлі-продажу державних облігацій.

Одним із найбільш резонансних випадків стало внесення застави за Романа Червінського. За словами Іванова, фонд Порошенка витратив 9 млн грн на заставу для Червінського, якого обвинувачують у проведенні несанкціонованої операції, що призвела до загибелі командира частини, поранення 17 військових, пошкодження бойових літаків та злітно-посадкової смуги. Також Червінському інкримінують вимагання $100 000 у комерсанта за вирішення питання з контрабандним товаром. Іванов підкреслює, що ці кошти були зібрані з громадян України для підтримки Сил оборони, а не для особистих потреб Порошенка.

Іванов також нагадав, що це не перший випадок подібного використання благодійних коштів. У 2023 році Шевченківський суд повернув фонду Порошенка та його ГО “Справа громад” 17 млн грн застави за іншого підсудного. Це викликало обурення серед громадськості, оскільки українці жертвували гроші на підтримку війська, а не для викупу з-під варти осіб, які становлять особистий інтерес для Порошенка.

Ще одним важливим аспектом, на який звернув увагу Іванов, є використання зібраних коштів для фінансових операцій. У 2023 році через свій банк Порошенко вклав у державні облігації 156 млн грн внесків українців, заробивши на цьому 50 млн грн неоподаткованого прибутку. Це викликає питання щодо прозорості та цільового використання зібраних коштів.

Іванов критикує Порошенка за систематичне нецільове використання благодійних коштів. Він звертає увагу, що подібні дії стають тенденцією і можуть призвести до подальших скандалів. Блогер також підкреслює, що партія Порошенка “ЄС” нещодавно була викрита НАЗК у фінансовій оборудці, пов’язаній з купівлею державних облігацій на 35 млн грн, що прямо заборонено законом.

Мішель Андраде показала нові кадри з відпочинку на Балі та звернула увагу на власний бренд білизни

29-річна співачка Мішель Андраде поділилася з аудиторією свіжими матеріалами з подорожі на Балі, опублікувавши серію фото й коротке відео. На знімках артистка постає у світло-рожевому комплекті білизни, який став помітним елементом образу та викликав жваве обговорення серед підписників. У центрі уваги опинилися не лише кадри з екзотичної локації, а й продумана стилістика зйомки.

Для фотосесії Андраде обрала котоново-мереживний комплект без кісточок, що підкреслює ідею легкості та комфорту. Шанувальники відзначили стриманий дизайн і практичність виробу, який органічно вписався в атмосферу тропічного відпочинку. Світла кольорова гама гармоніює з природним фоном, створюючи цілісний і спокійний візуальний настрій.

Пізніше у відео Мішель продемонструвала завершений образ, доповнивши комплект довгою спідницею з розрізом і топом. Таким чином артистка поєднала відпочинковий настрій із презентацією власної дизайнерської продукції.

Реакція підписників не забарилася — у коментарях користувачі активно ділилися емоціями та компліментами, відзначаючи впевненість співачки, її стиль і фізичну форму. Фанати також звернули увагу на те, що Андраде дедалі частіше використовує соціальні мережі як майданчик для творчого самовираження та розвитку особистого бренду.

Останнім часом співачка регулярно ділиться новими світлинами й відео з повсякденного життя та подорожей, поєднуючи особистий контент із демонстрацією власних проєктів у сфері моди та стилю.

У центрі Києва археологи виявили унікальний відбиток людської ступні на давній цеглі

У Києві, під час розкопок фундаментів Михайлівського Золотоверхого монастиря, археологи натрапили на незвичайну знахідку — відбиток людської ступні на цеглі, яка була зроблена понад вісім століть тому. Це відкриття викликало значний інтерес як у науковців, так і у киян, адже воно надає відчуття прямого дотику до життя людей, які працювали над зведенням святині в давні часи.

Роботи проводяться у рамках досліджень Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Фахівці зазначають, що такі знахідки є рідкісними, адже більшість будівельних матеріалів середньовіччя збереглися лише фрагментарно. Відбиток, ймовірно, залишив будівельник або один із помічників майстрів під час виробництва цегли, коли вона ще була сирою.

Розчищення фундаментів вимагало значних зусиль: волонтерам та музейникам довелося винести близько 50–60 мішків піску й вапна, завантаживши їх на самоскид. Для роботи використовували вантажівку, надану ШЕУ Шевченківського району.

Після завершення робіт підлогу покриють гігроскопічним текстилем і гравієм, стіни пофарбують, а павільйон обладнають інформаційними банерами та стендами.

Відбиток ступні на цеглі став живим свідченням середньовічного життя киян, нагадуючи про радість, веселощі та непередбачувані вчинки мешканців міста понад 800 років тому.

Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

  • Завищення вартості матеріалів і робіт;

  • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

  • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

Останні новини