Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.
КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.
Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.
КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.
У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.
Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.
За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.
Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.
Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.
За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:
-
Завищення вартості матеріалів і робіт;
-
“Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;
-
Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).
Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.
Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроект №13716, яким пропонується змінити перелік підстав для звільнення поліцейських та обмежень щодо їх служби. Зокрема, у статті 77 закону про Національну поліцію пропонується виключити підстави для звільнення через набуття іншого громадянства чи надання неправдивої інформації під час прийняття на службу. Водночас стаття 61 пропонує встановити, що поліцейським не […]
Кожен вибух, кожна сирена запускають в організмі миттєву реакцію тривоги. Але що відбувається, коли такі сигнали стають повсякденністю? Чи справді ми можемо звикнути до постійної небезпеки? Пояснення дала психолог Таня Солодка у своєму блозі. Коли людина чує сигнал небезпеки — вибух чи сирену — тіло реагує автоматично. Вивільняються адреналін і кортизол, серце починає битися швидше, […]