Чиновнику з Міноборони призначили заставу за вимагання $1,3 млн за будівництво житла військовим

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.

Згідно з оприлюдненою інформацією, об'єктом уваги антикорупційних органів став Євген Жук, який обіймає посаду керівника 3-го відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції. САП вважає, що активи цього посадовця є необґрунтованими, що стало підставою для початку відповідних правових процедур.

Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 липня.

15 липня до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Євген Жук і Тетяна Кіндер про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн. САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати наступне майно: п’ять нежитлових приміщень (площами 3,3, 4,1, 4,9, 5,2 і 7,1 квадратних метрів), квартиру площею 73,4 квадратних метри і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску. Також САП попросила накласти арешт на це майно як на забезпечення позову.

«Заяву прокурора САП про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Жука, Кіндер про визнання необґрунтованими активів, задовольнити. Накласти арешт на майно: квартиру, п’ять нежитлових приміщень і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску», – йдеться в рішенні.