COFCO у центрі фінансового скандалу: звинувачення у фіктивних зернових операціях та офшорних схемах

Уночі 26 травня, Україну вразила надзвичайно масштабна атака з боку Росії. Російські бомбардувальники Ту-95МС випустили смертоносні крилаті ракети, націлені на нашу територію. Під прицілом знаходилися не лише Львівщина, але й мирне містечко Старокостянтинів у Хмельниччині, яке постраждало від цих жорстоких нападів. Однак загроза не обмежувалася лише цим: вночі також сталися напади з використанням ракет "Шахід" та "Кинджал". Цей безпрецедентний акт агресії має на меті не лише спустошити нашу землю, а й посіяти паніку та хаос серед мирного населення.

Під час ранкових годин Росія використала Міг-31К для запуску аеробалістичної ракети “Кинджал”.

У зв’язку з наближенням ракет до кордонів, Польща відправила у повітря свої винищувачі F-16.

Основними об’єктами ударів Росії на тилові регіони України є енергетичні системи. Москва спрямовує зусилля на знищення енергетичних мереж, зокрема теплових і гідроелектростанцій. Україна стикається з великими проблемами з електропостачанням, що спричиняє введення графіків знеструмлення на кілька тижнів у всій країні.

Упродовж ночі “Шахеди” атакували та розвідували системи протиповітряної оборони в центральних та західних регіонах України. За повідомленням Повітряних сил, дрони здійснили удари по Старокостянтинову у Хмельниччині, де розташована стратегічна авіабаза. Там працювала система протиповітряної оборони, і чутні були вибухи.

Близько 3:30 ранку перші крилаті ракети потрапили на територію України в Чернігівській області і пролетіли через Київщину та Житомирщину в бік заходу. Повітряні сили попередили про можливий удар біля Житомира та про проліт ракет у напрямку Старокостянтинова.

У цьому місті розташована база української авіації, звідки, за словами Повітряних сил, відбуваються атаки за допомогою західних авіаційних ракет по російських військових об’єктах на окупованих територіях.

Частина ракет досягла Львівщини і прямувала у бік Львова, повідомив голова області Максим Козицький. Мер Львова Андрій Садовий уточнив, що на Львівщині зафіксовано дві ракети, проте вони в подальшому зникли з радарів.

Також Повітряні сили повідомили про переміщення ракет у напрямку Івано-Франківська. В цьому регіоні російські війська раніше атакували Бурштинську теплову електростанцію, яка вже зазнала руйнувань.

Пізніше в Повітряних силах повідомили, що ракети змінили курс і вдарили по Старокостянтинову. За інформацією військових, над цим містом було випущено аеробалістичну ракету “Кинджал”. Однак, як стверджують військові, “Кинджал” пролетів поблизу Староконстантинова і направився у бік Івано-Франківська.

Близько 4:30 ранку голова Вінниччини Сергій Борзов повідомив про обстріл житлового будинку в регіоні, є поранені, проводиться евакуація.

Оголошено кінець повітряної тривоги о 5:20 ранку. Останній подібний удар Росії по Україні був 8 травня. Також, як і раніше цієї весни, російські сили атакують енергетичні мережі.

Зокрема, Росія систематично обстрілює прифронтові міста, включаючи Харків та Херсон, намагаючись систематично руйнувати їх.

Поміж масованих ударів на Україну, російські сили активно націлені на руйнування прифронтових міст.

Харків особливо постраждає останніми тижнями, стаючи об’єктом ракетних, дронових та авіаційних атак.

Під час останнього удару по Харкову, російські сили знищили друкарню видавництва Vivat, при цьому загинули сім працівників.

У 25 травня російські сили спрямовано атакували будівельний супермаркет “Епіцентр”, де загинули щонайменше 11 людей, а десятки отримали поранення.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

До мене як Омбудсмана України постійно надходять звернення громадян щодо низького розміру пенсії, невідповідності її розміру до тривалості страхового стажу та соціальної несправедливості при призначенні пенсії.

Майже 70% українців станом на початок 2024 року в Україні отримували пенсію у розмірі нижче та на рівні межі бідності, визначеної ООН для країн Центральної та Східної Європи!

Викликає занепокоєння і зменшення чисельності пенсіонерів в Україні на майже 400 тисяч. Якщо на початку цього року пенсію отримували 10,5 млн осіб, то зараз лише 10,1 млн осіб.

Система пенсійного забезпечення накопичила низку проблем за останні 20 років, які намагалися реформувати, однак щоразу виникали проблеми й недопрацювання.

Реформа 2003 року Одним з етапів пенсійної реформи є ухвалення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. Закон визначив структуру загальної пенсійної системи, натомість система спеціального пенсійного законодавства не зазнала жодних змін. Вигідніші умови мали спеціальні пенсії державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, народних депутатів і їхніх помічників, наукових і науково-педагогічних працівників, журналістів, суддів, прокурорів.

Реформа 2011 року Черговим етапом пенсійної реформи став Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011. Це перший закон, яким спробували провести реформу обох пенсійних систем – і загальної, і спеціальної.

Він мав на меті створити умови для збалансування солідарної системи та впровадження обов’язкової накопичувальної системи. Зокрема, закон запровадив максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Законом також запроваджено обмеження для спеціальних пенсій.

Пенсійний вік для жінок підвищено з 55 до 60 років. Аргументом було те, що пенсії жінок менші за пенсії чоловіків, і це, за думкою законотворців, виправить гендерну нерівність, збільшивши страховий стаж жінок.

Реформа 2011 року зменшила кількість нових пенсіонерів, але не зупинила зростання пенсійних видатків і дефіциту ПФУ, а також не забезпечила справедливий розмір пенсії для більшості українців. Залишилась диспропорція пенсій між громадянами, які вийшли на пенсію до 2004 року і після.

Реформа 2017 року Чергові зміни відбулися в жовтні 2017 року з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким з 1 січня 2018 року запроваджені єдині підходи для призначення пенсій.

З прийняттям Закону оцінка одного року страхового стажу зменшилась з 1,35% до 1%. Наслідком стало зменшення розмірів раніше призначених пенсій. Важливо, що реально пенсія продовжувала виплачуватись у раніше встановленому розмірі коштом доплат ПФУ, що спричиняло додаткові видатки з його бюджету.

Наразі в солідарній системі маючи 30 років страхового стажу коефіцієнт страхового стажу становить 30%. Тобто людина, яка виходить на пенсію, отримує втричі менше доходів. Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення, пенсія має становити не менше 40% від заробітної плати.

Безпосередній вплив на розмір пенсії майбутніх та сьогоднішніх пенсіонерів має своєчасність та повнота сплати єдиного соціального внеску роботодавцем. У Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2023 рік я висвітлив питання щодо порушення права працівників держпідприємств, що знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади, на своєчасне отримання винагороди за працю.

Заборгованість із зарплати на таких підприємствах на початок 2024 року становила 2,23 млрд! Це порушує конституційне право громадян на належне пенсійне забезпечення.

Причинами такої ситуації є те, що у Бюджетній декларації та державному бюджеті не передбачені кошти для державних підприємств на погашення заборгованості по заробітній платі за минулі періоди. У Держбюджеті України на 2021–2023 роки частково виділяли на це кошти, але лише працівникам держпідприємств вугільної промисловості.

Розв’язати це можливо через передбачення у Бюджетній декларації та держбюджеті коштів на ці видатки. Таке зауваження висловив мій Представник з соціальних та економічних прав до проєкту Бюджетної декларації на 2025-2027 роки. Мінфін звернув увагу, що погашення заборгованості потребуватиме додаткових видатків держбюджету, джерела яких відсутні.

В кінці травня 2024 року я направив до Мінфіну позицію Уповноваженого щодо можливості передбачення у Бюджетній декларації та державному бюджеті коштів на погашення такої заборгованості.

Це питання потребує якнайшвидшого врегулювання! Якщо підприємство має борг по сплаті ЄСВ, період заборгованості не зараховується до страхового стажу працівників, а їхня заробітна плата за цей час не включається в розрахунок пенсії. Тільки після повного розрахунку роботодавця з державою ці місяці будуть зараховані до страхового стажу.

До мене надходять звернення щодо неврахування працівникам страхового стажу у разі несплати роботодавцем ЄСВ. За даними ДПС, на 1 січня 2024 року розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 20,5 млрд грн.

Розв’язати проблему можна внісши зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Я надавав свої рекомендації Мінсоцполітики, однак це питання залишилося не вирішеним.

Мінсоцполітики розробило законопроєкт щодо комплексного реформування системи пенсійного страхування. Відповідно до нього, при визначенні права на пенсію будуть враховуватися періоди роботи працівників, навіть якщо роботодавець має заборгованість зі сплати страхових внесків. Однак це можливо, якщо роботодавець подає звітність про нарахування цих внесків згідно з законодавством.

Зауважу також, що я надавав рекомендації щодо зміни черговості сплати роботодавцем єдиного внеску та штрафних санкцій до Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Сума заборгованості за рішеннями судів становить майже 70 млрд гривень Ухвалені законодавчі рішення суттєво змінювали підходи до розрахунку пенсій. Через це багато громадян почали масово звертатися до суду, щоб відновити свої права на належну пенсію. Водночас ПФУ систематично не виконує судові рішення.

Моніторинг встановив, що держава фінансово неспроможна одразу погасити всю заборгованість на виконання усіх судових рішень. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення коштом держбюджету.

У бюджеті ПФУ на 2023 рік були передбачені кошти на суму 360 млн грн. За інформацією ПФУ, з липня минулого року розпочалися виплати заборгованості за окремою бюджетною програмою, яких вистачило на виплати за 6586 рішеннями суду. На жаль, у цьому році такі виплати не розпочалися. Причиною є незатвердження Урядом Бюджету ПФУ на 2024 рік. На даний час сума заборгованості за рішеннями судів, ухвалених з 2013 року, становить майже 70 млрд гривень!

Звертаю увагу, що восени 2023 року Уряд анонсував оновлення пенсійної системи України. Одним із передбачених нововведень є запровадження бальної системи у нарахуванні пенсій. Планується, що вона вирівняє диспропорції між пенсіонерами, котрі вийшли на пенсію давно та нещодавно.

Сподіваюся, що під час розроблення нової концепції пенсійної реформи Мінсоцполітики та Уряд врахують недоліки попередніх реформ і пенсійна система стане справедливішою та прозорішою.