«Це дуже терапевтично»: Кравець розповіла про свою нову пристрасть

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

«Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

– ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

– Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

– IP-адреса учасників.

– Дані геолокації.

– Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

– Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

– Адреса каси, де було здійснено платіж.

– Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

– Ідентифікатор платіжного пристрою.

– Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.

У столиці України розгортається резонансна ситуація навколо земельної ділянки іподрому на вулиці Василя Касіяна, 1. Територію площею 44 сотки, офіційно призначену для спортивних та кінних заходів, готують під забудову, що викликало занепокоєння громадськості та активістів. За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, на місці вже помітні ознаки підготовчих робіт, які можуть свідчити про незаконну діяльність та порушення чинного законодавства.

21 листопада 2024 року Київрада ухвалила рішення про вилучення цієї земельної ділянки з користування іподрому. Після цього земля була передана в оренду на два роки одразу двом структурами — комерційній компанії ТОВ «Сенеквітрек» та дитячому спортивно-кінному клубу. Таке подвійне розпорядження викликало додаткові запитання щодо законності процедур та прозорості дій місцевої влади.

Активісти підозрюють, що за прикриттям спортивного клубу стоїть реальна мета — спорудження бізнес-центру. Раніше, за їхньою інформацією, розглядалося питання передачі цієї землі на 10 років, що може свідчити про наміри забудовників отримати ділянку на постійній основі.

Геннадій Кривошея заявив, що це чергова схема із «відрізання» частини земель іподрому на користь комерційних структур. За його словами, орендарі ігнорують приписи інспекторів благоустрою, не надають дозвільних документів і продовжують підготовчі роботи.

Місцеві мешканці та громадські активісти вимагають перевірки законності рішення Київради та діяльності орендарів. На їхню думку, столиця ризикує втратити ще один громадський простір, який міг би розвиватися як спортивна інфраструктура, а не перетворюватися на черговий офісний комплекс.