ЦПК звинуватив Умєрова у зловживанні владою

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

19-річна Злата Мітчелл, донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, не вперше привертає увагу суспільства завдяки своїм відвертим публікаціям у соціальних мережах. Після чергової серії ефектних фото, що з’явилися на її сторінках, користувачі знову почали активно обговорювати її стиль і поведінку. Злата, яка вже кілька років мешкає в США, неодноразово ставала предметом критики за свої публікації, котрі часто викликають суперечливі думки серед її підписників.

Знімки, на яких Злата постає в сміливих позах і навіть іноді демонструє не зовсім прийнятні для традиційних уявлень образи, здобувають велику популярність. Однак не всі її фоловери захоплюються її модними виборами. Серед коментарів можна зустріти чимало критичних зауважень, де згадується, що стиль дівчини значно відрізняється від того, який рекомендує її мама. Зокрема, деякі користувачі зауважують, що Ольга Фреймут, яка славиться своєю витонченістю та строгістю, могла б обурюватися такими публікаціями дочки.

Утім, сама Ольга Фреймут у соцмережах не дистанціюється від доньки: ведуча регулярно залишає під постами сердечка, публічно виражає підтримку і робить компліменти. За оцінками спостерігачів, негативних коментарів із часом стає менше — здається, що аудиторія почала сприймати Злату не лише як «доньку Фреймут», а як окрему особистість.

В інтерв’ю Фреймут неодноразово наголошувала, що виросла в інші часи, коли від неї очікували скромності, проте визнає, що нині суспільні норми змінилися. Тож замість осуду ведуча обирає публічну підтримку і дає зрозуміти: вибір доньки — її особиста справа.

11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі №990/320/23, залишивши без змін указ президента від 18 липня 2022 року щодо втрати громадянства України Ігорем Коломойським. Адвокат бізнесмена Олександр Лисак повідомив про завершення судового розгляду, який тривав кілька років і мав широкий суспільний резонанс.

Матеріали справи свідчать, що ще у 1995 році Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той час українське законодавство не передбачало автоматичної втрати громадянства при набутті іншого, проте пізніші зміни до нормативної бази визначили чіткі механізми визнання подвійного громадянства як підстави для втрати українського. Суд детально розглянув усі фактичні та юридичні обставини, включно з деклараціями бізнесмена, офіційними документами іноземних держав і попередніми рішеннями урядових органів.

Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

“Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.