Цукор може бути причиною біполярного розладу

Народний депутат України від фракції «Слуга Народу» Олег Тарасов опинився в центрі суспільної уваги через фактичне зникнення з парламентського життя, попри формальне збереження статусу чинного обранця. Як свідчать дані, оприлюднені низкою українських медіа, протягом усього 2025 року він не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Журналісти наголошують, що йдеться не про окремі пропуски чи короткотривалу відсутність з поважних причин. Фактично депутат повністю усунувся від виконання своїх обов’язків у законодавчому органі країни, не беручи участі ані в голосуваннях, ані в роботі комітетів, ані в обговоренні законодавчих ініціатив. При цьому офіційних заяв про складання мандата або тривалу відпустку з чітким обґрунтуванням не публікувалося.

Ситуація набуває особливої уваги також через сімейний контекст: батько Олега Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group і наразі перебуває за межами України на тлі підозр у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Тарасов також уже тривалий час не перебуває в Україні, але формально зберігає мандат, статус народного депутата та всі супутні виплати.

Фактично це створює ситуацію, яку експерти й журналісти охрестили «депутатом-привидом»: депутат, який відсутній у сесійній залі, на робочому місці й у публічній політиці, але присутній у відомостях про виплати з бюджету.

Ні керівництво фракції «Слуга Народу», ні перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, ні її очільник Давид Арахамія не коментували публічно ситуацію з відсутністю Тарасова. Мовчання політичних лідерів виглядає системним, що викликає додаткові питання щодо реакції партійного керівництва на такі випадки серед своїх депутатів.

На тлі війни, дефіциту бюджету та численних звернень влади до відповідальності й дисципліни така поведінка окремого народного депутата привертає увагу громадськості та суспільних активістів. Дискусії про механізми реальної політичної відповідальності для таких випадків вже тривають у медіапросторі й серед експертів.

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виступив у Верховній Раді з тривожною заявою щодо критичної нестачі військового персоналу у Збройних Силах України. Він підкреслив, що ця проблема стає фундаментальною для національної безпеки та обороноздатності України. У своєму виступі він вказав, що оперативно-стратегічне угруповання військ "Хортиця", яким він командує, стикається з недостатньою чисельністю особового складу, що серйозно ускладнює їх можливості на передовій. Содоль пояснив, що раніше відділення, зазвичай, складалися з 8-10 бійців, але зараз часто обмежуються лише 2-4 вояками. Це призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він акцентував увагу на тому, що найбільше навантаження лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За словами генерала-полковника, зі зменшенням чисельності бійців у військових частинах стає вкрай складно забезпечити ефективний захист на всій лінії фронту. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну чисельність бійців для армії та гарантувати ефективний захист країни.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у Верховній Раді висвітлено критичну ситуацію з нестачі особового складу української армії. Відзначено, що ця проблема має ключове значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності держави. Відмічено також недоліки у військових підрозділах, особливо в оперативно-стратегічному угрупуванні "Хортиця", яке стикається зі значними втратами в особовому складі. Стратегічна важливість належного забезпечення військовими кадрами підкреслюється в умовах сучасних військових загроз. У світлі цього генерал-полковник Содоль закликає до прийняття ефективних заходів, зокрема, ухвалення законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну чисельність військового персоналу та зміцнити оборонні можливості країни.

У світі боксу виникла несподівана ситуація, коли у перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі втрутився австралійський боксер російського походження Тім Цзю. Це призвело до скасування бою, в якому Сергій Богачук мав зіткнутися з Себастьяном Фундорою 30 березня у Лас-Вегасі за вакантний титул чемпіона світу в першій середній вазі за версією WBC.

Спробуємо розібратися в цьому непередбаченому обороті подій. Спочатку, американський боксер Себастьян Фундора відмовився від поєдинку за два тижні до запланованого бою. Замість цього, Тім Цзю вирішив взяти участь у поєдинку проти Сергія Богачука за титул WBO, оскільки оригінальний суперник Богачука, Кіт Турман, отримав травму під час тренувань.

Організатори події вирішили організувати для українського боксера бій за тимчасовий титул чемпіона WBC проти американця Браяна Мендоси. Варто відзначити, що Цзю, Фундора та Мендоса співпрацюють з однією й тією ж промоутерською компанією – PBC.

Сам Сергій Богачук, 28-річний український боксер, має вражаючий професійний рекорд з 23 перемогами, всі з них здобуті нокаутом. Єдина поразка українця сталася у 2021 році від Брендона Адамса зі США.

Таким чином, складна ситуація з перенесенням бою і зміною суперника нагадує, що у світі боксу ніщо не може бути передбачено наперед. Відновлення інтриги та очікування на наступні кроки залишають фанатів в напруженому очікуванні на розвиток подій.

• Ситуація з втручанням австралійського боксера російського походження Тіма Цзю в перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі призвела до скасування бою між Сергієм Богачуком та Себастьяном Фундорою.

• Відмова американського боксера від бою спричинила ланцюг непередбачених подій, які вплинули на хід подальших заходів.

• Український боксер Сергій Богачук мав вражаючий професійний рекорд і готовий був до бою за титул чемпіона світу.

• Сприймаючи цю ситуацію, слід зазначити, що світ боксу непередбачуваний і може переживати різні повороти подій, які варто бути готовими прийняти.

• Очікується, що український боксер Сергій Богачук знайде нові можливості для підвищення свого спортивного статусу і відновить свої шляхи до титулу чемпіона світу у майбутньому.

ГО «Україна без тортур» опублікувала підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”», у рамках якого було проведено комплексну перевірку умов утримання осіб, що перебувають у цій установі. За результатами дослідження виявлено серйозні порушення, що безпосередньо впливають на права та гідність ув’язнених.

Основні проблеми, виявлені під час моніторингу, включають обмеження доступу до медичних послуг, неналежні умови для побуту та утримання, а також відсутність ефективних механізмів захисту від тортур і жорстокого поводження. Додатково, перевірка виявила численні випадки неналежного ставлення з боку персоналу установи до затриманих осіб, що, на жаль, є поширеною практикою у багатьох слідчих ізоляторах країни.

Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.