ДБР передало до суду справу про смерть затриманого в Харківському СІЗО: на лаві підсудних — ексначальник ізолятора і шість його підлеглих

У період активної мобілізації тема придатності до служби за станом здоров’я стає надзвичайно важливою для багатьох українських родин. Міністерство оборони визначило чіткі медичні критерії, які регламентують, хто може бути призваний, а хто отримує відстрочку чи непридатність. Наказ №402 містить детальний перелік офтальмологічних діагнозів, що є безумовною підставою для непридатності до військової служби, акцентуючи увагу на серйозних порушеннях зору, що обмежують можливість бачити або координувати рух очей.

До таких станів належать, зокрема, повна або значна втрата зору на одному або обох оках, тяжкі форми косоокості, що унеможливлюють бінокулярне бачення, а також складні патології сітківки або кришталика, які значно знижують здатність до орієнтації в просторі. У наказі окремо зазначено хронічні офтальмологічні захворювання, що потребують регулярного лікування та можуть прогресувати, створюючи ризик для безпечного виконання військових завдань.

– глибокі анатомічні зміни повік, орбіти чи кон’юнктиви, що впливають на зорову функцію;– прогресуючі ураження рогівки, склери, райдужки, кришталика та судинної оболонки;– важкі помутніння та рубцеві зміни, які стабільно знижують гостроту зору.

Окремі діагнози одразу ставлять крапку у питанні придатності. Будь-який розрив чи відшарування сітківки — незалежно від причини — автоматично означає непридатність. Так само і глаукома на будь-якій стадії.Не підлягають службі й ті, хто має тяжкі порушення склоподібного тіла, ураження очного яблука, неврит зорового нерва або паралічі очних м’язів, що викликають постійне двоїння.

Наказ також враховує низку інших патологій. Непридатними визнають людей зі:

– зрощенням повік;– тяжким рубцюванням після виразкового блефариту;– хронічною трахомою;– серйозними порушеннями слізних шляхів, що не піддаються лікуванню.

До переліку входить і птоз — опущення повіка. Якщо повіка закриває понад половину зіниці на одному оці або понад третину — на обох, і це неможливо компенсувати, людину не можуть визнати придатною.

Закон визначає й конкретні значення діоптрій, за яких служба неможлива:

– короткозорість або далекозорість від 12 діоптрій і більше;– астигматизм понад 6 діоптрій.

Проблемою стає і низька гострота зору:

– 0,2 і менше на обох очах;– нижче 0,1 — на одному;– або повна сліпота.

Якщо одне око не бачить або його немає зовсім, інше повинно мати гостроту не вище 0,3 — інакше призовника визнають непридатним.

Критичними також вважаються:

– спадкові дегенерації сітківки;– кератоконус III–IV ступеня на обох очах;– тяжкі ускладнення після кератопластики чи кератопротезування;– значні втрати периферичного зору, зокрема геміанопсія;– атрофія зорових нервів, підтверджена дослідженнями.

Наказ №402 залишається базовим документом, який визначає придатність до служби за офтальмологічними показниками. Він чітко окреслює, коли особа може бути мобілізована, а коли — ні, усуваючи простір для маніпуляцій та суб’єктивних рішень.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ім’я Міхаеля Шумахера знову опинилося в центрі уваги, але цього разу через шокуючий скандал, пов’язаний із ймовірним шантажем. Видання Daily Mirror пише, що колишній охоронець легенди “Формули-1” Маркус Фріче виявився причетним до спроби вимагання у сім’ї Шумахера значної суми — 12 мільйонів фунтів стерлінгів.

З моменту нещасного випадку на гірськолижному курорті у французьких Альпах життя Шумахера змінилося назавжди. Спортсмена, якому зараз 55 років, з моменту трагедії не бачили на публіці тривалий час, а сім’я німця намагалася тримати його статки в таємниці, надаючи доступ до них тільки довіреному колу осіб.

Одним із тих, хто користувався високою довірою, був Маркус Фріче, який працював у родині Шумахера близько 18 місяців до аварії 2013 року. Як виявилося, він мав доступ до медичної інформації Міхаеля, включно з результатами обстежень і відео з реабілітацією.

Після завершення контракту, за даними німецьких прокурорів, він нібито вирішив використати цю інформацію проти сім’ї. Причому під час розслідування з’ясувалося, що він діяв не один: до змови були залучені його давній друг Йілмаз Тозтуркан і його син Лінс.

Схема ймовірних злочинців була детально продумана. Фріче передав спільникам 1500 зображень, 200 відеороликів та інші конфіденційні матеріали. Ця інформація зберігалася на чотирьох USB-накопичувачах і двох жорстких дисках, які він вивіз із будинку Шумахерів.

На першому етапі змовники зв’язалися із сім’єю і зажадали 12 мільйонів фунтів стерлінгів, погрожуючи опублікувати дані в даркнеті. Тозтуркан дзвонив сім’ї з анонімного номера, а потім надіслав кілька фотографій, щоб довести, що матеріали у них. При цьому злочинці дали сім’ї легендарного гонщика місяць на ухвалення рішення, зазначивши, що викуп має бути виплачений двома частинами в офісі адвоката.

Однак попри тиск, сім’я Шумахерів не піддалася шантажу. Німецька поліція почала стежити за підозрюваними, і вже за тиждень після першого контакту, 19 червня, Йілмаз Тозтуркан і його син були заарештовані. Маркус Фріче також опинився під слідством, хоча був відпущений під заставу. Поліція вилучила носії з вкраденою інформацією, що стало ключовим доказом у справі.

Нещодавно стало відомо, що прокуратура Німеччини завершила розслідування, і в грудні 2024 року розпочнуться судові засідання. Обвинуваченим загрожують серйозні терміни. Тозтуркану висунуто обвинувачення у вимаганні, а його синові та Фріче — у пособництві.

“Прокурори вимагають щонайменше чотири роки, але через величезну суму, яку вони вимагають, суддя вищої інстанції може призначити суворіше покарання, якщо трійцю буде визнано винною”, — зазначили автори матеріалу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гастінгс звертає увагу на те, що європейські країни, які стикаються з внутрішніми кризами, можуть шукати шляхів завершення війни навіть шляхом компромісів, неприйнятних для України. Додатковий фактор — вибори у США, які, за його словами, можуть принести ще більше труднощів для Києва.

Колумніст попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа до влади стане катастрофічним для України, оскільки колишній президент США неодноразово демонстрував прихильність до Володимира Путіна. Навіть якщо до Білого дому прийде інша адміністрація, наприклад, Камала Гарріс, тиск на припинення війни без перемоги України може залишитися пріоритетом.

Європейські країни, зокрема, можуть виявити втому від конфлікту через економічні проблеми та енергетичну кризу. Гастінгс зазначає, що вже сьогодні Україні стає важче переконувати міжнародних лідерів продовжувати надавати підтримку на рівні, який потрібен для успішного опору агресору.

Журналіст також наголошує на тому, що навіть якщо Росія не зможе повністю окупувати Україну, країна може залишитися в стані руїни, де важко жити чи інвестувати. Економічні втрати, мільйони біженців та загальна нестабільність загрожують тривалому відновленню.

Гастінгс підкреслює, що хоча членство України в НАТО могло б бути найкращою гарантією безпеки, це залишається малоймовірним варіантом через категоричну позицію Путіна, який відкине будь-яке врегулювання війни на таких умовах.

Попри все, автор закликає Захід до рішучіших дій, підкреслюючи необхідність різкого збільшення постачання зброї та фінансової допомоги Україні. Він критикує позицію деяких західних політиків, які вважають, що нинішня підтримка України достатня для того, щоб завдати Путіну втрат, стверджуючи, що це лише зміцнює переконання російського лідера у слабкості та роз’єднаності Заходу.

Ранок 6 березня приніс небезпеку та напад на мирне місто Одеса з боку Росії. Це сталося у той час, коли в місті перебував прем’єр-міністр Греції, Кіріакос Міцотакіс. За даними грецьких ЗМІ, о 11:43 російська армія атакувала Одесу. Напад стався лише за 150 метрів від місця, де знаходився кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація під керівництвом Кіріакоса Міцотакіса. Щасливо, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. За словами джерел уряду, безпека прем’єр-міністра та грецької делегації не була порушена, всі залишилися неушкодженими.

Щодо зустрічі між Зеленським та Міцотакісом, то, за даними видання, вона пройшла у звичайному режимі і тривала довше, ніж планувалося — півгодини в загальному. Прем’єр-міністр Греції підтвердив, що його країна продовжуватиме надавати допомогу Києву в межах своїх можливостей та підкреслив підтримку Європейським та Євроатлантичним перспективам України.

Також лідери двох країн відвідали будівельний комплекс, який минулої суботи був атакований російським безпілотником, що призвело до трагічної загибелі 12 осіб. Президент України Володимир Зеленський прокоментував удар по кортежу в Одесі, зазначивши, що в результаті є жертви та поранені. Ця атака стала ще одним напруженим етапом у складних відносинах між Україною та Росією, а також підкреслила важливість міжнародної підтримки для збереження миру та безпеки в регіоні.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що напад Росії на мирне місто Одеса виявився вкрай небезпечним та загострив ситуацію на міжнародній арені. Незважаючи на те, що прем'єр-міністр Греції перебував у місті, інцидент не спричинив жертв або поранень серед учасників делегації. Проте цей напад ще раз підкреслив необхідність міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення миру та стабільності в регіоні. Важливою є і продовжена готовність Греції надавати допомогу Україні в умовах російської агресії.