ДБР проводить обшуки в поліції Полтавщини

Вчора ЗМІ розповіли про інцидент біля престижного ресторану Fenix ​​у столиці, що стався під час бійки, організованої екс-народним депутатом від "Блоку Петра Порошенка" Віталієм Гудзенком та його синами. Після цього події виникло бажання дізнатися більше про цю особистість. Виявилося, що Віталій Гудзенко є співзасновником компанії "Агро-лідер-Україна". У 2014 році компанія мала в своєму розпорядженні 3,5 тисячі гектарів землі для сільськогосподарських культур. У 2007 році "Агро-лідер-Україна" придбала перший переробний підприємство — найбільше в країні виробництво вівсяного печива на ВАТ "Богуславський завод продтоварів" від депутата Київради Дмитра Андрієвського. Гудзенко, який у 2012 році балотувався на виборах як самовисуванець під патронатом партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", яка після виборів саморозпустилася, а її члени вступили до партії регіонів. Після Майдану він перебував під патронатом "Блоку Петра Порошенка" і балотувався в окрузі №92, що дозволило йому уникнути люстрації, коли Президент Петро Порошенко підписав закон "Про очищення влади". Організація "Патріоти Київщини" висунула його як кандидата на цю процедуру, але пізніше виявилося, що він прихований член Партії регіонів. Інтересно, що Гудзенко активно підтримував "Антимайдан", надаючи допомогу у вигляді продуктів зі своїх ферм і наметів для активістів, а також організовуючи "заохочувальні вечірки" для "польових командирів" "Антимайдану" на своїй базі відпочинку в Білоцерківському районі. Під час інтерв'ю Гудзенко відзначив, що для нього неважливо було, з ким працювати, і не шкодує, що співпрацював із Партією регіонів і особисто Віктором Януковичем.

Говорячи про допомогу під час антимайдану, Віталій Гудзенко вважає, що залишити в біді одних і допомагати тільки іншим було б нечесно і несправедливо. За його словами, чисто по-людськи він підтримував обидві сторони. Щодо переговорів з терористами на Донбасі, Гудзенко вважає, що підтримка антитерористичної операції є спірним питанням. Він вважає, що у ополченців Донбасу також є право на самовизначення і що спочатку потрібно було б вступати з ними в мирні переговори, а не втягуватися в братовбивчу війну.

Під час свого правління Гудзенко організував переділ влади на Київщині. Народний депутат від БПП Віталій Гудзенко та голова Білоцерківської райради Віталій Гринчук, які колись були кумами, розійшлися у 2017 році через грошові та політичні конфлікти. Гринчук намагався витіснити Гудзенка з його рідного 92-го округу, підготовуючи на цю посаду іншого кума — екс-"регіонала" Миколу Стариченка. Однак, ймовірно, куми знайшли мирне вирішення конфлікту.

Також не можна не згадати про сина Віталія Гуденка — Євгена, який призначив собі "мажорський" спосіб життя. Весь легальний бізнес зафіксований на ньому, і навіть у 20-річному віці він намагався стати депутатом Київради, але безуспішно. Наразі він працює помічником народного депутата, як і його батько. Не можна не зазначити, що в минулому він також працював помічником народного депутата від Партії регіонів.

У висновку можна відзначити, що особистість Віталія Гудзенка є складною і контроверсійною. Його дії та погляди на події в Україні, зокрема його ставлення до антимайдану та конфлікту на Донбасі, викликають суперечливі реакції. Також варто звернути увагу на внутрішні політичні розбіжності та конфлікти в його регіоні, що свідчить про складність його політичного впливу та зв'язків. У контексті розвитку суспільства та політичної ситуації в Україні такі особистості відображають різноманітні вектори інтересів та поглядів, що варто враховувати при аналізі сучасної політичної сцени.

Колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Вона звинувачується в організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур, що суттєво порушує законодавство та підриває економічну стабільність країни. На даний момент Шевцова переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують процес розгляду справи в судах, що створює додаткові труднощі для правоохоронців і затримує правосуддя.

Бюро економічної безпеки висунуло звинувачення Олені Шевцовій у фінансових махінаціях, що включають організацію схем для виведення великих сум коштів з банківських установ через незаконні операції. За інформацією слідства, ці гроші потрапляли до нелегальних фінансових каналів, що могло спричинити серйозні збитки державі та її громадянам. Справу, що стосується Шевцової, активно розслідують в Україні, але через її втечу за кордон процес ускладнюється, і арешт фігурантки стає ще більш важким завданням.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Україна стикається з великою невизначеністю щодо можливості отримання американської допомоги у найближчий період часу. Це означає, що країні доведеться використовувати кошти, заплановані на соціальні програми, для потреб оборони. Такий крок може призвести до затримок у виплатах зарплат бюджетникам і подальшого загострення дефіциту техніки та боєприпасів.

Більше того, якщо ситуація із фінансуванням з Заходу не поліпшиться, українська влада буде змушена збільшити податки, друкувати гривню або проводити масову емісію для збільшення надходжень до бюджету. Це стає особливо загрозливим, оскільки близько 63% доходів бюджету України залежать від зарубіжних грантів та кредитів.

У цій кризовій ситуації навіть обіцянка Заходу про створення фонду на $100 мільярдів для України не може бути вирішальним рішенням. Потенційне використання російських коштів може призвести до виходу коштів з західних економік, а це вже спричинить нову економічну кризу.

Україні доведеться зустріти складні економічні виклики, пов'язані з невизначеністю отримання американської допомоги та загостренням військової ситуації. Підвищення податків та перерозподіл бюджетних коштів можуть стати необхідними для забезпечення військових потреб та забезпечення функціонування соціальних програм. Залежність від зарубіжних фінансових джерел підкреслює необхідність пошуку внутрішніх ресурсів для забезпечення стабільності економіки. Розрахунки на зовнішні джерела фінансування можуть нести ризик для національної безпеки та стійкості. Вирішальним є пошук стратегій, що сприяють розвитку внутрішніх економічних ресурсів та забезпечують незалежність від зовнішніх впливів.