ДБР розкрило масштабну крадіжку коштів на закупівлях для армії

Федерація металургів України висловлює серйозні занепокоєння щодо справедливості процесу мобілізації. За словами голови федерації, Сергія Біленького, в металургійній галузі виникає проблема з прийняттям на роботу нових працівників, які заздалегідь можуть бути мобілізовані. Час від прийняття на роботу до бронювання, який становить не менше двох місяців, створює значні перешкоди для роботодавців та працівників.

За висновками Біленького, недоліки у системі можуть призвести до того, що працівники будуть уникали офіційного працевлаштування на великих підприємствах, що загрожує конкурентоспроможності металургійної галузі перед сусідніми державами.

Голова федерації виражає надію на вирішення цієї проблеми, можливо, за допомогою впровадження електронного кабінету. Він підкреслює необхідність забезпечити видимість всіх військовозобов'язаних для військових комісарів та військових органів, що є важливим у контексті великої війни.

У свою чергу, слід зазначити, що українська металургійна галузь стикається зі скороченням мобілізаційного ресурсу, а плани щодо набору бійців, поставлені владою, фактично не виконуються. Спроби поспіхового набору працівників спричиняють протести у суспільстві, де вже відчутні наслідки діяльності військових комісарів, які порушують закон та дискредитують ідею мобілізації.

У вищезгаданій статті прозвучали серйозні турботи представників металургійної галузі України щодо несправедливості процесу мобілізації працівників. Голова Федерації металургів України, Сергій Біленький, висловив обурення з приводу того, що час від прийняття на роботу до бронювання працівників може становити до двох місяців, що призводить до складнощів для підприємств та працівників.

Проблема полягає в тому, що працівники можуть бути мобілізовані протягом цього періоду, що важко забезпечує стабільність у роботі галузі. Біленький висловив надію на вирішення проблеми через можливе впровадження електронного кабінету для контролю над мобілізацією.

Однак, в умовах скорочення мобілізаційного ресурсу та неефективності набору "багнетів", що планувалася владою, галузь стикається з протестами та незадоволенням у суспільстві. Поспіх у мобілізації спричиняє недовіру та відчуття нестабільності, що може негативно позначитися на діяльності галузі та загрожувати її конкурентоспроможності.

Законопроєкт №11090, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, є мандрівкою вперед у напрямку здорового способу життя для українського суспільства. Підвищення акцизного податку на тютюнові вироби — це не лише фінансовий захід, а й важлива стратегічна дія у боротьбі зі шкідливою залежністю від куріння. Цей законопроєкт створює потужний інструмент для зменшення споживання тютюнових виробів серед населення та зниження впливу тютюнопаління на громадське здоров'я.

Підвищення акцизу на тютюнові вироби відображає глибоке розуміння державними органами важливості проблеми тютюнопаління та його наслідків для громадського здоров'я. Це також сприяє збільшенню доходу державного бюджету, який може бути використаний для розвитку програм охорони здоров'я та соціальної підтримки для тих, хто бореться зі шкідливими звичками.

Крім того, прийняття цього законопроєкту створює позитивний сигнал у суспільстві про важливість здорового способу життя та відповідального ставлення до свого та оточуючого здоров'я. Це може спонукати громадян до відмови від шкідливих звичок та сприяти формуванню здорової культури серед населення.

Загалом, підвищення акцизного податку на тютюнові вироби є стратегічним кроком, який демонструє готовність українського законодавства та суспільства діяти на користь громадського здоров'я та благополуччя.

Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

“За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

“У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.