ДБР розкрило масштабну крадіжку коштів на закупівлях для армії

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Підводний археолог Свен Томас заявив, що для проведення такої операції потрібна не одна яхта, а й кілька додаткових суден. А також стаціонарна платформа з кранами, системою якорів та баластом, вага якого має становити не менше однієї тонни.

Крім того, для проведення таких робіт «Андромеду» необхідно було б зафіксувати точно над місцем занурення, що вимагало б від трьох до чотирьох важких якорів з канатами довжиною до 500 метрів, інакше її просто віднесло б у відкрите море через хвилі та вітер.

Двигун потужністю 75 кінських сил не зміг би утримувати яхту в потрібній позиції за допомогою маневрування, а також не дозволив би взяти на борт необхідну кількість вибухівки близько 400 кілограмів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з розслідуванням, «Укрмінхім» постачає «СумиХімПром» сировину, таку як сірка, аміак, фосфорити та хлористий калій, а потім забирає на продаж вироблені на заводі комплексні добрива. Цікаво, що компанія не має власних джерел видобутку сировини, а просто закуповує її за кордоном і перепродає заводу, встановлюючи при цьому завищені ціни.

Згідно з даними розслідування, ТОВ «Укрмінхім» працює через мережу європейських компаній-одноденок, які зареєстровані у різних країнах, і допомагають завищувати ціни на сировину. Результат цієї схеми полягає в значних фінансових збитках для державного заводу. Кожна поставка може обходитися «СумиХімПром» на $300-400 тисяч дорожче, ніж якби сировина закуповувалася безпосередньо у виробників. Посередники отримують прибуток у розмірі приблизно $20-30 за тонну.

Особливу тривогу викликає те, що сировина, яка постачається на завод, часто має сумнівне походження. Наприклад, один з останніх контрактів ТОВ «ТД «Укрмінхім» на поставку фосфоритів від словацької компанії Z9 Impex s.r.o. показує значну різницю в ціні. 1 серпня 2024 року фосфорити, які нібито походять з Єгипту, були куплені за €107 за тонну, тоді як реальний єгипетський постачальник Chem Source Egypt пропонує ту ж сировину по $40-50 за тонну.

Однак, як з’ясували журналісти, фосфорити мають «єгипетське» походження тільки на папері. Наприклад, один з коносаментів показав, що сировина була завантажена у Лівані, майже на кордоні із Сирією. Це свідчить про те, що насправді фосфорити мають сирійське походження. Підсанкційний товар союзника Росії маскується під єгипетський за допомогою підробних сертифікатів.

Така схема постачання не тільки підриває фінансову стабільність «СумиХімПром», а й може мати серйозні наслідки для якості продукції, що виготовляється на заводі. В умовах, коли важлива прозорість і ефективність використання ресурсів, такі практики створюють додаткові ризики і можуть негативно вплинути на репутацію і конкурентоспроможність підприємства.

На фоні цих подій, Віталій Вікторович Логінов, неформальний радник голови ОГХК з 2023 року, як стверджують журналісти, контролює цю мережу і є ключовою фігурою у цій схемі. Ситуація вимагає детального розслідування та втручання відповідних органів, щоб зупинити порушення і забезпечити належне функціонування державного заводу.

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.