ДБР розслідує переховування активів керівником податкової у Сумській області

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Така послуга коштує на українському чорному медіаринку від від 200уе і є найдешевшим способом на ринку з купою слідів, таких як повідомлення видання через гугл консоль. Цим займаються чорні піарники, які пишуть “липові” скарги та позови за матеріалами, які не подобаються замовникам.

Очевидно, тут ми маємо справу з відомою шахрайською схемою із застосуванням DMCA – американського Закону «Про авторське право у цифрову епоху». Пройдисвіти вже не перший рік використовують її для відмивання репутації корупціонерів, бандитів та різного шахрая в пошуковій видачі Google.

Для тих, хто не знає, як це працює, коротко викладемо суть. У 2020 році дослідники з The Wall Street Journal виявили сотні випадків, коли окремі особи або компанії, часто використовуючи явно вигадані особи, змушували видаляти посилання на несприятливі статті та повідомлення в блогах, в яких передбачалося, що засуджені злочинці, іноземні офіційні особи та бізнесмени вчинили правопорушення у США та за кордоном.

Завданням чорних піарників є домогтися видалення статті, де той чи інший їхній клієнт виставлений у непривабливому світлі, з сайту-першоджерела. Зазвичай це робиться за гроші клієнта.

По-друге, на сторінках свого сайту, де вони розміщують «оригінали» статей, ці спритники видаляють мета теги, якими можна визначити дату публікації, а також закривають ці сторінки для пошукових роботів. Ці маніпуляції вкрай ускладнюють автоматичну перевірку шахраїв щодо брехні щодо їх авторства.

Але щоби махінації мера Маркушина та його кумів не загубилися в інтернет-просторі, нагадаємо, у чому суть матеріалу та чому його так ретельно намагаються видалити.

У травні цього року українські телеграм-канали повідомили, що “БК Біг Буд Інвест” отримала на відновлення Ірпеня 497 млн грн, зокрема, понад 43 млн грн від Управління освіти та науки Ірпеня та 255 млн грн з місцевого бюджету, 180 млн грн від уряду Литви та 19 млн грн від міста Кашкайш (Португалія).

За кошти Уряду Литви компанія за 159 млн грн здійснила ремонт дитсадка “Радість” (нова назва “Рута”) та за понад 21 млн грн проводить ремонт протирадіаційного укриття дитсадка “Івасик-Телесік” у селі Козиці Ірпінської громади.

Засновником “БК Біг Буд Інвест” поки що номінально є Ольга Пінчук, але фактичний її власник – Сергій Росстальний – давній друг мера Маркушина.

Сергій Росстальний був рекомендований мером Ірпеня Уряду Литви для відновлення дитсадка “Рута”. Хоча формально Росстальний не є власником компанії “БК Біг Буд Інвест”, саме він був представлений Маркушиним у переговорах з Урядом Литви, як головний підрядник і навіть фотографувався з Президентом Литви на відкритті дитсадка “Рута”.

За даними системи “YouControl”, ФОП Росстальний Сергій Валерійович також неодноразово отримував прямі платежі від ТОВ “БК Біг Буд Інвест”. Ймовірно, саме так виводили бюджетні кошти.

Крім цього, ФОП Росстальний Сергій Валерійович отримав у 2022 році 11,8 млн грн на повоєнне відновлення освіти та житла громади. Зокрема, на ремонт покрівель ЗОШ №1 на вул. Тургенєвська, 17 (6,8 млн грн) та ЗОШ №17 по вул. Тищенка, 10 (4,5 млн грн); ремонти приватних будинків на вул. Садова, 41 (420 тис грн) та Новооскольська, 57 (850 тис грн); ремонт та заміна вікон НВО “Освіта” по вул. Привокзальна, 5 (522 тис. грн).

Також наближені до мера компанії без тендеру додатково отримали понад 16 млн грн від UNICEF (ЮНІСЕФ Україна) на відновлення 1 та 17 шкіл та дитсадка №7 “Бджілка”.

Понад 250 млн грн із отриманих цими підприємцями коштів на відновлення Ірпеня було виділено без проведення тендерних процедур.

Така активна діяльність із відновлення Ірпінської громади не залишилася поза увагою правоохоронців. По ряду підприємств Сергія Росстального та Єгора Ярмолича навіть пройшли обшуки та виїмки. Незабаром після цих подій Єгора Ярмолича випадково вбив перехожий в Ірпені. Від отриманих травм Ярмолич за кілька днів помер у лікарні.

Чому Маркушин, який нещодавно став фігурантом кримінальних проваджень, зокрема через зарплатний скандал в Ірпені, так активно лобіює компанії свого близького друга Сергія Росстального поки що залишається питанням.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.