Шахрайська схема мера Ірпеня: як друзі Маркушина намагаються приховати корупційні схеми з бюджетними коштами

This is very important to us. (найприродніший варіант)

It is very important for us. (менш уживаний, але можливий залежно від контексту)

Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Наша оборона дає тріщини”, – заявив іздінаю високопоставлений український чиновник.

Поки що, за його словами, це “тактичний успіх”, але РФ має намір продовжувати наступ.

Українські чиновники впевнені, що головною метою Путіна на полі бою цього року є захоплення якомога більшої кількості земель. Однак деякі з них налаштовані оптимістично і вважають, що наступ РФ сповільниться в міру наближення до великих міст, де українська оборона надійніша.

Аналітики ж кажуть, що за останній місяць росіянам вдалося захопити “кілька ключових позицій і об’єктів рельєфу, при цьому ситуація для українців на цих напрямках неухильно погіршується”.

Головною причиною називається кадровий дефіцит ЗСУ. Але також Росії вдалося скористатися “непорозумінням з боку українців і невмілою ротацією військ”, особливо в районах Покровська і Торецька.

Тут FT робить перехід на те, що “серед української громадськості зростає підтримка ідеї припинення війни через переговори”, і наводить відповідні опитування.

16 листопада для українців має особливе значення, адже цей день поєднує церковні традиції, народні звичаї та важливі міжнародні ініціативи. У християнському календарі згадують апостола й євангеліста Матвія — одного з найближчих учнів Христа, який залишив по собі глибоку духовну спадщину. У народних оберігах ця дата асоціюється з обережністю у фінансових рішеннях: вважається, що надмірні витрати чи ризикові покупки можуть мати небажані наслідки, тому краще зосередитися на розумному плануванні й поміркованості.

Окрім релігійних і народних традицій, 16 листопада привертає увагу до важливої соціальної теми. Починаючи з 2005 року, цього дня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з анорексією. Хоча дата не має офіційного статусу, вона стала значущим приводом говорити про розлади харчової поведінки, які часто приховані від сторонніх очей. Такий день покликаний нагадати про ризики виснажливих дієт, тиск нереалістичних стандартів зовнішності та психологічні травми, що можуть виникати внаслідок постійного прагнення відповідати чужим очікуванням.

У цей же день ООН відзначає Міжнародний день толерантності. Він закликає суспільство до поваги й терпимості до інших людей – їхніх поглядів, культури, способу життя – та підкреслює важливість виховання толерантності з дитинства.

Крім того, 16 листопада у світі проводяться кілька тематичних дат, пов’язаних із культурою та побутом. Цього дня відзначають День ґудзиків, День танцю фламенко, День рукоділля, День ісландської мови. Також на третю неділю листопада припадає День пам’яті жертв ДТП – нагода вшанувати тих, чиє життя забрали аварії на дорогах, та нагадати про важливість дотримання правил безпеки.

У третю неділю листопада в Україні традиційно відзначають День працівників сільського господарства. Це професійне свято фермерів, аграріїв, працівників агрокомпаній та всіх, хто доглядає українську землю й забезпечує країну продовольством. Навіть під час війни, під обстрілами й у прифронтових районах, тисячі людей продовжують сіяти, збирати врожай та підтримувати продовольчу безпеку держави.

Ще одне важливе професійне свято 16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Привітання сьогодні приймають журналісти, теле- й радіоведучі, оператори, режисери, монтажери, інженери зв’язку, технічні фахівці та всі, хто забезпечує інформаційний простір країни й безперервну роботу медіа та комунікаційних мереж.

За новим стилем у православному календарі 16 листопада вшановують апостола й євангеліста Матвія. Він відомий як один із дванадцяти учнів Ісуса Христа та автор одного з чотирьох Євангелій. У церковній традиції Матвія вважають покровителем людей творчих професій і тих, хто пов’язаний із фінансами й обліком, тож до нього звертаються з молитвами про мудрість, розсудливість та успіх у справах.

У староцерковному календарі на цю дату припадає пам’ять мучеників Акепсима, Аіфала та багатьох інших християн, які постраждали за віру.

У народному календарі 16 листопада заведено було чекати перших по-справжньому зимових ознак – снігу та ожеледиці. Наші пращури уважно придивлялися до погоди й робили свої висновки:

казали, що якщо калюжі вкрилися льодом, «зима вже на порозі»;вірили, що коли синиці та горобці затихли й тримаються купи, скоро різко похолодає;якщо рибалка повертався без улову, це вважалося знаком до швидкого погіршення погоди;якщо зранку лягав туман, чекали потепління.

День вважався сприятливим для тихих домашніх занять: ходити в гості до рідних, займатися рукоділлям, лагодити одяг, робити консервацію на зиму, прибирати в хаті та в погребі. Оскільки триває Різдвяний піст, на столі мали бути лише пісні страви.

У народних уявленнях 16 листопада – невдалий день для великих фінансових операцій. Не радили давати чи брати в борг, починати торгівлю, робити дорогі покупки або перераховувати монети – вважалося, що це може «винести» гроші з хати.

Також під забороною були заздрість, зловживання алкоголем, лінь і помста. Вважалося, що негативні емоції, образи та сварки, допущені цього дня, можуть «затягнутися» надовго.